ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову
м. Київ
05.08.2024Справа № 910/8703/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., за участю секретаря судового засідання Жалоби С.Р., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про скасування заходів забезпечення позову і додані до неї матеріали
за позовом Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh(Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) (Alfred-Nobel-Str. 50, Monheim a. Rhein, Germany, 40789)
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" (01021, м. Київ, проспект Павла Тичини, буд. 1В, 9-й поверх ЄДРПОУ 34770471)
відповідача 2 Міністерства охорони здоров'я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7, ЄДРПОУ 00012925)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача-2 Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України"
про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід,-
за участю представників: згідно протоколу судового засідання;
Компанія Bayer Intellectual Property Gmbh (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" (далі - відповідач 1) та Міністерства охорони здоров'я України (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" порушувати права інтелектуальної власності Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" за патентом України №73339, зокрема, вчиняти дії, направлені на підготовку до введення в цивільний обіг лікарського засобу з діючою речовиною "ривароксабан" ("rivaroxaban"), поданого на державну реєстрацію за заявою від 23.02.2024;
- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України відмовити в державній реєстрації лікарського засобу під торговою назвою "Ривароксабан-Тева" (діюча речовина "ривароксабан" ("rivaroxaban"), форма випуску - таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 2,5 мг або 10 мг, або 15 мг, або 20 мг по 2,5 мг: по 10 таблеток у блістері; по 2 або 3, або 6 блістерів у картонній коробці по 10 мг або 15 мг, або 20 мг: по 10 таблеток у блістері; по 3 або 6, або 9 блістерів у картонній коробці, поданого на державну реєстрацію 23.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Тева Україна".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником патенту України №73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ". Молекула "ривароксабан" захищена чинним патентом України №73339 у першому незалежному пункті формули винаходу, а також заявлена у пункті 7 формули винаходу. 23.02.2024 Державним підприємством "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "Ривароксабан-Тева" з діючою речовиною "ривароксабан" ("rivaroxaban"), проте, як зазначає позивач, останній не надав відповідачу-1 дозволу на використання винаходу за патентом України № 73339 у вищевказаному лікарському засобі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 позовну заяву Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh - залишено без руху. Встановлено Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh строк для усунення недоліків позовної заяви.
22.07.2024 до суду надійшла заява Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh про усунення недоліків позовної заяви (сформована в системі "Електронний суд").
Ухвалою суду від 23.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання на 28.08.2024. Даною ухвалою до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача-2 залучено Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (далі - третя особа, ДЕЦ) та зобов'язано Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" подати належним чином засвідчені копії заяви та реєстраційних матеріалів, а також документів, що стосуються можливих змін чи доповнень до таких реєстраційних матеріалів, які подавалися ТОВ «Тева Україна» 23 лютого 2024 для реєстрації лікарського засобу з торговою назвою «Ривароксабан-Тева» (діюча речовина «ривароксабан») на електронних носіях інформації (флеш-носії, диску тощо) із скріпленням файлів електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
22.07.2024 через систему «Електорнний суд» Компанія «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property Gmbh) подала заяву про забезпечення позову.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2024 дану заяву про забезпечення позову передано судді Блажівській О.Є.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначав, що є володільцем патенту України №73339 на винахід «ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ», відомості про який опубліковано в Бюлетені №7 від 15.07.2005. Позивачу стало відомо, що 23.02.2024 Державним підприємством «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "Ривароксабан-Тева" з діючою речовиною "ривароксабан" ("rivaroxaban"), що підтверджується Переліком реєстраційних форм, що були подані на державну реєстрацію в період 19.02.2024-23.02.2024, який міститься у відкритому доступі на офіційному веб-сайті ДЕЦ.
Як зазначав позивач, згідно інформації, наданої третьою особою на адвокатські запити позивача, подана до Центру Товариством з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" заява від 23.02.2024 на лікарський засіб «Ривароксабан-Тева» з діючою речовиною «ривароксабан» («rivaroxaban») знаходиться на етапі попередньої експертизи; матеріали реєстраційного досьє, в тому числі звіти про доклінічні дослідження та звіти про клінічні випробування на лікарський засіб «Ривароксабан-Тева» надійшли до Центру 28.05.2024.
У відповідності до приписів Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров'я України №426 від 26.08.2005, позивач звертав увагу, що завершення експертизи реєстраційних матеріалів матиме наслідком реєстрацію та комерціалізацію лікарського засобу та унеможливить ефективний захист зазначених прав в межах даного судового провадження.
З огляду на вказане, позивач вважав, що зважаючи на строки реєстрації лікарського засобу та потенційні строки розгляду та вирішення даного спору судом, реєстрація лікарського засобу відбудеться до прийняття рішення судом по суті спору, яке, навіть у випадку задоволення вимог позивача, не зможе належним та ефективним чином захистити порушені права позивача. А тому, невжиття господарським судом заходів забезпечення позову у даній справі унеможливить ефективний захист належних йому прав інтелектуальної власності та в подальшому буде слугувати підставою виникнення нових судових спорів стосовно невизначеного кола осіб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 заяву Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) про забезпечення позову - задоволено. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі: заборонено Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 14, код ЄДРПОУ 20015794) видавати висновки та рекомендації щодо державної реєстрації лікарського засобу під торговою назвою «Ривароксабан-Тева» (діюча речовина «rivaroxaban»), поданого ТОВ «Тева Україна» (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок, 1В , поверх 9, код ЄДРПОУ: 34770471) на реєстрацію 23.02.2024; заборонено Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 14, код ЄДРПОУ 20015794) на підставі заяви ТОВ «Тева Україна» (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок, 1В, поверх 9, код ЄДРПОУ: 34770471) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою «Ривароксабан-Тева» (діюча речовина «rivaroxaban»), поданий ТОВ «Тева Україна» (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок, 1В , поверх 9, код ЄДРПОУ: 34770471) на реєстрацію 23.02.2024, в тому числі такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.
30.07.2024 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕВА УКРАЇНА" надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
В обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 23.07.2024, відповідач 1 зазначає, що вжиття заходи забезпечення позов є передчасними. На думку, відповідача 1 у справі відсутні належні та допустимі докази нібито порушення компанією Тева прав на Винахід за Патентом. Зокрема, відповідач 1 зазначає, що відповідно до незалежного п. 1 формули Винаходу, розміщеної у Спеціальній інформаційній системі УкрНОІВІ, Патентом надається правова охорона сполуці загальної формули, натомість ані формула Винаходу, ані опис до нього не містить вказівки, що Патентом охороняється сполука чи хімічна композиція, що входить до складу лікарського засобу «Ривароксабан-Тева».
Також відповідач 1 у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову зазначає, що Патент №73339 позивачу був виданий на підставі заявки № 2002076161 від 11.12.2000, а отже строк його дії мав завершитися 11.12.2020. Однак, Державним департаментом інтелектуальної власності у складі Міністерства освіти і науки України було винесене рішення від 14.10.2009 про продовження строку дії Патенту до 11.12.2025 та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру України на винаходи. Відповідач 1 вважає, позивачу термін дії Патенту продовжено з порушенням чинного законодавства.
З оглядку на вказане вище, відповідач 1 зазначає, що застосування заходів забезпечення позову у даній справі є передчасним і не засноване на обґрунтованому припущені, що у лікарському засобі «Ривароксабан-Тева» використаний Винахід за Патентом позивача, бо строк чинності зазначеного патенту сплив, а рішення на підставі якого нібито продовжено строк дії Патенту було прийняте з порушенням вимог законодавства. Таким чином, заходи забезпечення позову у даній справі мають бути скасовані.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.07.2024 дану заяву про скасування заходів забезпечення позову передано судді Блажівській О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» прийнято до розгляду, розгляд якого призначено на 02.08.2024.
02.08.2024 у судовому засіданні представники заявника (ТОВ «Тева Україна») подане клопотання підтримали та просили скасувати заходи забезпечення позову, вжитих судом ухвалою про забезпечення позову від 23.07.2024 у справі № 910/8703/24.
02.08.2024 у судовому засіданні представники Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову заперечували та просили заходи забезпечення позову не скасовувати.
02.08.2024 розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» про скасування заходів забезпечення позову відкладено до 05.08.2024.
05.08.2024 через систему «Електорнний суд» Компанія «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property Gmbh) подала письмові пояснення щодо клопотання ТОВ «Тева Україна» від 30.07.2024 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 910/8703/24. У зазначених письмових поясненнях, представник позивача просив долучити до матеріалів справи №910/8703/24 дані письмові пояснення та додані до них докази, зокрема, роздруковані відомості з сайту ВООЗ щодо міжнародних непатентованих назв для фармацевтичних речовин (МНН) у вигляді витягу з перекладом на українську мову та Висновок експерта №190-01 від 05.08.2023 за результатами експертизи об'єктів інтелектуальної власності, підготовлений для використання в господарському судочинстві, врахувати викладені доводи та аргументи позивача при ухваленні судового рішення по суті заявленого ТОВ «ТЕВА Україна» від 30.07.2024 про скасування заходів забезпечення, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24.
05.08.2024 у судовому засіданні представники Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) надали усні пояснення щодо поданих ними письмових пояснень та доданих до них доказів та просили їх долучити до матеріалів справи.
05.08.2024 у судовому засіданні представники заявника (ТОВ «Тева Україна») заперечували проти доручення письмових пояснень позивача та доданих до них доказів до матеріалів справи.
Розглянувши подане клопотання, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши наявну в матеріалах справи заяву про забезпечення позову та клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом ухвалою суду від 23.07.2024, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду клопотання, суд зазначає наступне.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання можливому порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому ґарантується виконання судових актів. Цим забезпечується можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення виконання судового рішення як такого правового стану, за якого позивачу гарантується отримання повного та ефективного відновлення порушених прав та відсутність необхідності повторного звернення до суду з метою захисту прав, порушення яких потенційно може мати місце протягом судового розгляду та до моменту виконання рішення суду та тим чи іншим чином спричиняти неможливість забезпечення судом повноти реалізації судового захисту як кінцевої мети звернення до суду.
Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а тому господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, у разі задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 зі справи №910/1040/18).
Зокрема, позов забезпечується, в тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору (пункт 2 частини першої статті 137 ГПК України).
Заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Так, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач, зокрема, посилався на те, що Компанія Bayer Intellectual Property Gmbh є володільцем патенту України №73339 на винахід «ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ», відомості про який опубліковано в Бюлетені №7 від 15.07.2005. Позивачу стало відомо, що 23.02.2024 Державним підприємством «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "Ривароксабан-Тева" з діючою речовиною "ривароксабан" ("rivaroxaban"), що підтверджується Переліком реєстраційних форм, що були подані на державну реєстрацію в період 19.02.2024-23.02.2024, який міститься у відкритому доступі на офіційному веб-сайті ДЕЦ. А тому, після видання ДП "Державний експертний центр МОЗ України" висновку про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу «Ривароксабан-Тева», МОЗ України буде зобов'язане законом здійснити державну реєстрацію спірного лікарського засобу та видати відповідний наказ, унаслідок чого виконання рішення суду буде фактично не можливим, оскільки, до дати набрання рішенням законної сили відповідач 1 вже вчинить дії, які позивач в позовній заяві просить заборонити вчиняти.
Розглянувши вказану вище заяву, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином обґрунтував підстави звернення із заявою про забезпечення позову та задовольнив заяву в повному обсязі.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 236.07.2024 суд постановив до набрання рішенням законної сили у справі № 910/8703/24 вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- заборонити Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 14, код ЄДРПОУ 20015794) видавати висновки та рекомендації щодо державної реєстрації лікарського засобу під торговою назвою «Ривароксабан-Тева» (діюча речовина «rivaroxaban»), поданого ТОВ «Тева Україна» (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок, 1В , поверх 9, код ЄДРПОУ: 34770471) на реєстрацію 23.02.2024;
- заборонити Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 14, код ЄДРПОУ 20015794) на підставі заяви ТОВ «Тева Україна» (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок, 1В, поверх 9, код ЄДРПОУ: 34770471) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою «Ривароксабан-Тева» (діюча речовина «rivaroxaban»), поданий ТОВ «Тева Україна» (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок, 1В , поверх 9, код ЄДРПОУ: 34770471) на реєстрацію 23.02.2024, в тому числі такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.
При цьому, задовольняючи заяву про забезпечення позову, судом було враховано співвідношення права (інтересу), про захист яких просив позивач, та наслідків заборони Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" вчиняти певні дії.
Передбачена процесуальним законом заборона особі вчиняти певні дії не є втручанням у повноваження Підприємства, а виступає як обґрунтоване обмеження його дій виключно з метою забезпечення виконання судового рішення (в разі задоволення позовних вимог).
Вжиті заходи до забезпечення позову співвідносяться із заявленими позивачем вимогами, і, отже, існує конкретний зв'язок між цими заходами і предметом позову, наявні обставини свідчать про те, що ці заходи до забезпечення позову спрямовані саме на зупинення ймовірного порушення прав позивача на відповідний об'єкт інтелектуальної власності, за захистом яких (прав) він і звернувся до суду (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1915/18).
Крім того, необхідність у застосуванні певних способів захисту у сфері інтелектуальної власності, як і вжиття заходів забезпечення позову, пов'язується, насамперед, з недопущенням розповсюдження товарів, виготовлення або введення у цивільний оборот, імпорт чи експорт яких здійснюється з ймовірним порушенням права інтелектуальної власності (аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2021 у справі № 910/14116/20).
Згідно з частиною першою, другою статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
У клопотанні про скасування заходів забезпечення Товариство з обмеженою відповідальністю "Тева України" вказує на те, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження нібито порушення відповідачем 1 прав на Винахід за Патентом, відтак у суду відсутні підстави для обґрунтованого припущення про використання Винаходу у лікарському засобі "Ривароксабан-Тева". Зокрема, на думку заявника, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували те, що сполука чи хімічна композиція, яка охороняється Патентом , входить до складу лікарського засобу «"Ривароксабан-Тева". Також відповідач 1 зазначив, що рішення Державного департаменту інтелектуальної власності у складі Міністерства освіти і науки України від 14.10.2009 р., на підставі якого продовжено строк чинності Патенту, було прийняте з порушенням вимог законодавства, відтак у позивача відсутні майнові права на Винахід, на захист яких спрямований позов та із якими пов'язані заходи забезпечення позову.
Відповідач 1 на підтвердження своєї позиції щодо передчасності вжиття заходів забезпечення позову у даній справі посилається на правовий висновок, викладений в постанові Вищого господарського суду України від 26.01.2016 по справі 910/25514/15 та необґрунтованості на висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 06.07.2022 у справі 910/8517/20, постанові від 07.09.2023 № 910/5814/23, від 26.09.2019 у справі 904/1417/19 тощо.
Тому, на переконання відповідача 1, існують правові підстави для скасування вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24 заходів забезпечення позову.
Позивач проти задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» заперечує, оскільки, підстави для скасування заходів забезпечення позову на які посилається відповідач 1 є безпідставними, так як термін дії патенту України № 73339 не сплив (термін дії до 11.12.2025). Також позивач зазначає, що так як діючою речовиною заявленого до реєстрації Спірного Лікарського засобу зазначено «rivaroxaban», що є об'єктом винаходу за патентом України №73339, права на який належать позивачу, позивач переконаний, що в розумінні ч. 1 ст. 34 Закону про винаходи, має місце порушення його прав інтелектуальної власності у вигляді посягання на зазначені права. В підтвердження позивач надає висновок експерта від 05.08.2024 № 190-01.
Суд зазначає, що частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з положеннями статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі № 921/787/20 від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже, питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.12.2018 зі справи №914/970/18 і від 10.11.2020 зі справи №910/1200/20).
За вказаних обставин, поданий позивачем висновок експерта від 05.08.2024 № 150-01, як додаток до письмових пояснень від 05.08.2024, судом долучено до матеріалів справи, однак відповідно до приписів ст. 86 ГПК України та ст. 210 ГПК України оцінка та його дослідження буде надаватися при розгляді справи по суті.
Разом з тим, звертаючись до суду з клопотання про скасування заходів забезпечення позову, відповідач 1, як на підставу для скасування вказаних заходів, зокрема, посилається саме на відсутність порушеного права позивача починаючи з 11.12.2020, так як рішення про продовження дії патенту (очікувана дата закінчення дії патенту 11.12.2025) прийнято з порушенням законодавства.
Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що відповідно до виписки № 422/ПА/24 від 11.01.2024 з Державного реєстру патентів України на винаходи щодо винаходу № 73339 (доданої позивачем до позовної заяви) дата набрання чинності патенту України №73339 - 15.07.2005, дата подання заявки за №20002076161 11.12.2000. За умови своєчасного підтримання патенту, очікувана дата закінчення терміну дії патенту на Винахід - 11.12.2025. Аналогічні дані щодо строку дії патенту України № 73339 наведені в офіційних відомостях з Державного реєстру патентів України на винаходи щодо винаходу №73339, які опубліковані на офіційному Інтернет ресурсі «Спеціальна інформаційна система УКРНОІВІ».
Поряд з цим, представником позивача у письмових поясненнях від 05.08.2024 зазначено, що відповідно до офіційних відомостей про стан діловодства за патентом України №73339, наявних в спеціальній інформаційній системі «УКРНОІВІ» за посиланням https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/386141/, 28.10.2009 до відомостей офіційної бази даних патентів України на винаходи та корисні моделі були внесені дані про прийняте «рішення Держдепартаменту про продовження строку дії патенту» (реєстраційний номер документу 3451642). Офіційні відомості про строк дії патенту України № 73339 та очікувану дату закінчення терміну дії патенту - 11.12.2025, підтверджені відповідним офіційним документом (випискою №422/ПА/24 від 11.01.2024) та офіційними відомостями про видачу патентів України на винаходи, які публікуються відповідним уповноваженим державним органом (УКРНОІВІ).
Представником позивача у письмових поясненнях від 05.08.2024 також зазначено, що
будь-які відомості про можливу недійсність зазначеного рішення у офіційних ресурсах уповноваженого державного органу «УКРНОІВІ» стосовно строку дії патенту України №73339, відсутні.
Відповідних належних та допустимих доказів щодо недійсності чи оспорюваності рішення стосовно строку дії патенту України №73339, представником відповідача 1 також надано не було.
Суд звертає увагу заявника на те, що згідно зі сталою та послідовною позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах зі справ № 910/10855/20, № 910/17860/21, № 910/17856/21 у подібних правовідносинах за предметом спору (зобов'язання припинити порушення прав на винаходи за патентами; заборона використовувати винаходи за патентами України у лікарському засобі), за підставою позову (позивачем не було надано дозволу відповідачеві 1 на використання у лікарських засобах винаходів, які захищені патентами України) та за нормативно-правовим регулюванням правовідносин (Закони України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та "Про лікарські засоби"), тобто за змістовим критерієм, зазначено, зокрема, про те, що Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" не передбачена можливість подання заявки на реєстрацію лікарського засобу та отримання державного реєстраційного посвідчення до закінчення терміну дії патенту. Порушенням прав володільця патенту вважається не лише безпосереднє використання винаходу без згоди володільця патенту, але й будь-яке посягання на права, передбачені, зокрема, статтею 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Державна реєстрація є обов'язковою передумовою для введення лікарського засобу в цивільний обіг на території України. Відповідно подання заявки на реєстрацію лікарського засобу, в якому використано винахід, права на який належать іншій особі і є чинними, по своїй суті є підготовкою до введення такого лікарського засобу в цивільний обіг, а тому є посяганням на передбачені статтею 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" права власника патенту.
Поряд з цим суд зазначає, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
Отже, саме подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Тева України" заяви на державну реєстрацію лікарського засобу "Ривароксабан-Тева" та юридичними наслідками вказаної дії відповідача 1 позивач вважає посяганням на права інтелектуальної власності останнього, які стали підставою для звернення з позовом до суду.
Враховуючи викладене вище, проаналізувавши викладені в клопотанні доводи та заслухавши пояснення представників, враховуючи, що вжиття заходів забезпечення позову у сфері інтелектуальної власності, пов'язується, насамперед, з недопущенням розповсюдження товарів, виготовлення або введення у цивільний оборот яких здійснюється з ймовірним порушенням права інтелектуальної власності, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 23.07.2024 у справі № 910/8703/24, оскільки, Товариством з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» не доведено існування обставин, які в розумінні статті 145 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 145 ГПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена (ч. 5 ст. ст. 145 ГПК України).
Згідно ч. 6 ст. ст. 145 ГПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 120, 139, 145, 182, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24, відмовити повністю.
Ухвала набрала законної сили 05.08.2024.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 09.08.2024.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА