Справа № 554/3815/24 Номер провадження 33/814/928/24Головуючий у 1-й інстанції Сметаніна А. В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
08 серпня 2024 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду м.Полтави від 02 липня 2024 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого інженером з охорони праці в ТОВ «Слово-47», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4 та 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
За постановою судді, 06 квітня 2024 року об 11 годині 27 хвилин в м. Полтава по вул. Леоніда Каденюка, 7, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 330202-01, н/з НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, не переконався в безпечності маневру та в тому, що не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, а також не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб Toyota Auris, д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п.п. 10.9, 13.1 ПДР України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Крім цього, 06 квітня 2024 року об 11 годині 27 хвилин в м. Полтава по вул. Леоніда Каденюка, 7, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 330202-01, н/з НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, залиш місце його скоєння, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, провадження у справі за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зауважує про неврахування його окремої думки, яка була написана на окремому аркуші та додана до протоколу.
Вказує, що суддею до справи залучено неналежну копію відеозапису без електронного підпису, як доказу.
Зауважує про фіксацію представником поліції в протоколі не відповідних пошкоджень транспортного засобу ГАЗ.
Вказує про безпідставність відхилення суддею клопотання на проведення комплексної автомеханічної експертизи, що свідчить про безпідставне визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ДТП.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу, просив скасувати постанову судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4, 124 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи.
Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким судом першої інстанції була надана належна оцінка.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пунктом 10.9. ПДР передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Відповідно до п. 13.1. ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно п. 2.10 «а» ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Доводи апелянта про відсутність доказів його винуватості у вчиненні адміністративних правопорушень є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами.
Так, обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №629218 від 06.04.2024 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №629219 від 06.04.2024 року; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, на якій зафіксовані дорожня обстановка, місце дорожньо-транспортної пригоди та напрямок руху транспортного засобу ГАЗ 330202-01, н/з НОМЕР_1 , положення транспортного засобу Toyota Auris, д/н НОМЕР_2 на місці пригоди та наведено детальний опис пошкоджень транспортних засобів, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , відеозаписом з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення працівниками поліції вказані механічні пошкодження транспортних засобів, які не відповідають дійсності, є неспроможним, оскільки подія дорожньо-транспортної пригоди зафіксована у протоколі про адміністративне правопорушення від 06 квітня 2024 року, а наслідки дорожньо-транспортної пригоди - у схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, які підписані учасниками даної події, у тому числі ОСОБА_1 , без жодних зауважень та доповнень щодо переліку видимих пошкоджень транспортних засобів отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Не містять таких зауважень й письмові пояснення самого ОСОБА_1 , які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом ГАЗ 330202-01, н/з НОМЕР_1 06 квітня 2024 року о 11-27 год. у вказаному у протоколі місці та не заперечував напрямок руху його автомобіля поруч з припаркованим автомобілем Toyota Auris, д/н НОМЕР_2 , але вважав, що його автомобілем не були завдані механічні ушкодження, тому він покинув місце пригоди.
Як убачається з долученого до справи відеозапису з камери спостереження, в ході зміни руху автомобіль ГАЗ, д/н НОМЕР_1 здійснив наїзд на транспортний засіб Toyota Auris, д/н НОМЕР_2 , після чого різко загальмував, проїхав вперед, та в подальшому залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи наявний відеозапис, схему місця події та характер механічних пошкоджень автомобілів, за результатами розгляду всіх фактичних обставин справи в судовому засіданні встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, оскільки він не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості та дистанції, тобто не виконав вимог п.13.1 ПДР України, внаслідок чого відбулося зіткнення та пошкодження транспортних засобів.
Таким чином, згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 на час дорожньо-транспортної пригоди був учасником процесу дорожнього руху, а тому він є суб'єктом правопорушення, вимоги Правил дорожнього руху ОСОБА_1 дотримані не були, що і перебуває у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Аргументи апелянта щодо не засвідчення доданих до протоколу відеозаписів електронним цифровим підписом апеляційний суд оцінює критично, оскільки вказане засвідчення не передбачене чинним КУпАП, зокрема, ст. 266 (аналогічно, як і КПК України), а Кодексом адміністративного судочинства, яким встановлено порядок здійснення судочинства іншої юрисдикції. Крім того, відсутність засвідчення електронним цифровим підписом відеозапису не спростовує відображені на ньому події.
Щодо твердження про безпідставність відхилення судом першої інстанції клопотання про призначення комплексної автотехнічної експертизи апеляційний суд зауважує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що обставини дорожньо-транспортної пригоди зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, матеріали справи містять схему дорожньо-транспортної пригоди, а її учасниками надані письмові пояснення, тому апеляційний суд вважає, що дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування немає, оскільки обставини дорожньо-транспортної пригоди можуть бути встановлені на підставі дослідження сукупності інших доказів, що містяться в матеріалах справи. А тому апеляційних суд погоджується з рішенням судді про недоцільність призначення експертизи.
Факт залишення водієм ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди підтверджується його власними поясненнями та поясненнями водія ОСОБА_2 , а також відеозаписом з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Інші доводи апелянта не впливають на правильність висновку суду про доведеність факту порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 10.9, 13.1 Правил дорожнього руху України, та правильно кваліфікував його дії за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.
Постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.
За таких підстав, обґрунтування апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а підстав для зміни чи скасування постанови не встановлено.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Октябрського районного суду м.Полтави від 02 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко