08 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/19902/23 пров. № А/857/3779/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Нос С. П.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року (ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у місті Львові суддею Братичак У.В.) у справі № 380/19902/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 28.09.2022 по 03.12.2022, з 24.12.2022 по 20.01.2023, з урахуванням фактично сплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 28.09.2022 по 03.12.2022, з 24.12.2022 по 20.01.2023, з урахуванням фактично сплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України. Відповідно до бойових наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165 (гриф), солдата ОСОБА_1 направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ). Під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ), позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, що полягало у виконанні бойових завдань на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ). Таким чином, позивач набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн. відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, так як фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів) перебуваючи у службовому відрядженні. Проте, всупереч приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, відповідач не нараховував та не виплачував позивачу підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 28.09.2022 по 20.01.2023 відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн не є обов'язковою лише безпосередня участь у бойових діях, оскільки положення пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 передбачають, також здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів..
Також зазначив, що накази Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ та від 09.12.2022 № 628-АГ не можуть вважатися такими, що набрали чинності та не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки вони не проходили державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.
Разом з тим, вважаємо, що застосування до спірних правовідносин положень Інструкції свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки:
1) прийняття Інструкції передувало прийняттю Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
2) Інструкція не спрямована на реалізацію положень Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
3) Інструкція визначає підстави, межі повноважень та спосіб дій органів державної влади, а тому аналогія закону (застосування Інструкції до спірних правовідносин) не може бути застосована у відповідності до вимог ч. 6 ст. 7 КАС України
Водночас, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не було враховано, що віднесення Чернігівської області до районів, в яких ведуться активні бойові дії, як самостійна обставина не свідчить про безумовну наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, проте в сукупності із іншими обставинами, такими як: - період дії воєнного стану; - статус військовослужбовця; - безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; - перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів,
Таким чином, вважає, що набув право на отримання додаткової винагороди у розмір 100 000,00 грн.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. Тому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Вказує на те, що позивач проходить службу в лавах Державної прикордонної служби України, наказом від 14.05.2023 № 240-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії снайпером третього відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування.
Зазначає що за період з 28.09.2022 по 03.12.2022, з 24.12.2022 по 20.01.2023 підтверджуючі документи щодо залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не надходило, відповідно правових підстав для нарахування додаткової винагороди в розмірі 70 000 гривень, відсутні.
Також зазначає, що виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями. Відповідач не отримав підтвердження інформації про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Вказує на те, що Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року справа №200/193/23 у п. 45 відповідаючи на поставлені перед судом касаційної інстанції питання (пункти 2 і 3 аргументів касаційної скарги), дійшов висновку про те, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.
В свою чергу, суд першої інстанції при ухваленні рішення застосував положення Інструкції 188, яка в частині (рапорт, журнал бойових дій, бойові розпорядження) підтвердження безпосередньої участі є аналогічно наказам 392-АГ та 628-АГ.
Єдине в чому не погоджується відповідач, саме в обґрунтуванні мотивувальної частини рішення, оскільки вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення наказів 392-АГ та 628-АГ, оскільки саме в цих наказах розтлумачено, що саме відноситься до безпосередньої участі.
Одночасно звертає увагу на те, що представник позивача в апеляційній скарзі зазначає, що до спірних правовідносин суд протиправно застосував положення Інструкції 188, чим порушив норми матеріального права.
При цьому, обґрунтовуючи свої позовні вимоги представник позивач навпаки просить суд застосувати положення Інструкції № 188, що в свою чергу свідчить про правову невизначеність самого представника позивача
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в лавах Державної прикордонної служби України, з 02.05.2022 зарахований до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією військового квитка позивача серії НОМЕР_3 , де знаходиться на фінансовому забезпеченні.
На підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165/(гриф), позивача було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) на ділянку українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області в оперативне підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ).
За змістом довідки Військової частини НОМЕР_2 від 20.01.2023 № 4513 ОСОБА_1 , який проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 28.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 31.12.2022; з 01.01.2023 по 20.01.2023. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165/(гриф).
У період проходження служби позивача в підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ), останнім на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 листами від 08.11.2022 №22-4313-22-Вих та від 04.12.2022 №22-4933-22-Вих надсилалися рапорти (донесення) щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_5 , зокрема позивачу, за періоди жовтня, листопада 2022 року.
Разом з тим, відповідача у вказаних листах проінформовано, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» відсутня.
02.02.2023 на адресу відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) надійшов рапорт (донесення) начальника відділу прикордонної служби № 2 капітана ОСОБА_2 щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн., військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_5 , зокрема позивачу, за період з 28.09.2022 по 30.09.2022.
За періоди грудня 2022 року та січня 2023 року на адресу відповідача рапорти (донесення) від ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн., не надходили, протилежного матеріали справи не містять.
Водночас, наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.10.2022 № 3137-ОС, від 03.11.2022 № 3632-ОС, від 03.12.2022 № 4112-ОС, від 26.12.2022 № 4613-ОС, від 03.02.2023 № 56-ОС «Про виплату додаткової винагороди» прийнято виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 гривень за період з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, та з 01.01.2023 по 31.01.2023 включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно з додатками 1.
Відповідно до списків військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 на виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 гривень за вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, які є додатками №1 до наказів від 03.10.2022 № 3137-ОС, від 03.11.2022 №3632-ОС, від 03.12.2022 № 4112-ОС, від 26.12.2022 № 4613-ОС, від 03.02.2023 № 56-ОС «Про виплату додаткової винагороди», значиться ОСОБА_1 , а саме: кількість діб 30 за вересень - сума 30 000,00 гривень, кількість діб 31 за жовтень 2022 року - сума 30 000,00 гривень, кількість діб 30 за листопад 2022 року - сума 30 000,00 гривень; кількість діб 18 за грудень 2022 року 17 419,35 грн., кількість діб 31 за січень 2023 року - сума 30 000,00 гривень.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.02.2023 № 64-ОС «Про виплату додаткової винагороди» прийнято виплатити додаткову винагороду у розмірі 70 000,00 гривень пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з додатком 1, зокрема ОСОБА_1 , за 6 діб у період з 26.01.2023 по 31.01.2023 в сумі 13 548,39 грн.
Виплата вищевказаних сум позивачу підтверджується архівними відомостями № 1 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року та за період з січня 2023 року по грудень 2023 року.
21.07.2023 адвокат Мандрик В. В., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , подав заяву до Військової частини НОМЕР_1 з проханням про виплату у підвищеної вигляді додаткової винагороди, передбаченої, за його безпосередню участь у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з 28.09.2022 по 20.01.2023.
Листом від 26.07.2023 за № 25/5443-23-вих відповідач повідомив, що станом на даний час від ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) документів, що підтверджують безпосередню участь солдата ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів до ІНФОРМАЦІЯ_5 для прийняття рішення та видачі наказу на виплату додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 тисяч гривень за період, вказаний в заяві, перебування в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_4 прикордонного загону не надходило. Виплата збільшеної додаткової винагороди за період з 01 по 20 січня 2023 року солдату ОСОБА_1 , не передбачена, оскільки у відповідності до наказу Головнокомандувача ЗСУ від 02.02.2023 № 2-6 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Чернігівська область в період з 01 по 31 січня 2023 року не входила до районів ведення воєнних (бойових) дій. У відповідності до наказів ІНФОРМАЦІЯ_5 «Про виплату додаткової винагороди», додаткова грошова винагорода у розмірі до 30 000 гривень за період з вересня 2022 року по січень 2023 року солдату ОСОБА_1 нарахована та виплачена.
Позивач вважаючи, що йому не було виплачено додаткову винагороду у повному обсязі суми 100 000,00 грн, звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції покликався на те, , що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
Крім того суд першої інстанції зазначав, що лише сам факт несення позивачем служби на ділянці українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області, під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ), в період дії воєнного стану в Україні, також не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
Суд першої інстанції вказував, що Чернігівська область до районів введення воєнних (бойових) дій у січні 2023 року не віднесена
Таким чином окружний суд вважав, що доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у період з 28.09.2022 по 03.12.2022 та з 24.12.2022 по 20.01.2023, позивач не надав, його доводи про порушення відповідачем приписів Постанови № 168 під час нарахування грошового забезпечення, суд вважає необґрунтованими, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» ДПСУ є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників ДПСУ визначаються законодавством.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Згідно пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Аналіз цих норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Водночас реалізація зазначених приписів Постанови № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.
31.03.2022 Адміністрація видала наказ № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі Наказ № 164-АГ).
У пункті 3 Наказу № 164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
Пункт 4 наказу № 164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
Відповідно до пункту 5 наказу № 164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
30.07.2022 Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на п. 2-1 постанови №168, видала наказ № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», який був уведений в дію з 01.08.2022.
Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100000 гривень пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з підпунктом 7 п. 2 цього наказу до таких заходів віднесено виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу (контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.
У пункті 4 наказу № 392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно пункту 5 наказу № 392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
У довідках, передбачених цих пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
З 01 грудня 2022 року був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», в якому був дещо змінений перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
Щодо набрання чинності та застосування цих наказів до спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного суду зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 вказав, що керуючись ч. 3 ст. 117 Конституції України, Указом Президента України від 03.10.1992 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» і Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що подібні накази центрального органу виконавчої влади підлягають обов'язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України, оскільки містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб і встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації.
Виходячи з цього, суди мотивовано зазначили про недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби зазначених вимог законодавства при прийнятті наказів від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, які не пройшли державну реєстрацію в Мін'юсті у встановленому порядку.
Разом з тим, при вирішенні питання про наслідки порушення зазначених вимог суди не врахували обставин фактичного виконання протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, зокрема, в частині визначення бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.
У спірний період виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації постанови Кабінету Міністрів України №168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану, адже наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №36 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01.02.2023, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин.
Крім того, документування (фіксація) у спірний період органами Держприкордонслужби безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях і заходах та фактична виплата їм додаткової винагороди до 100 000 гривень відповідно до приписів наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ унеможливлює застосування іншого механізму реалізації постанови Кабінету Міністрів України № 168 до правовідносин, що вже відбулися.
За відсутності цих відомчих нормативно-правових актів не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям.
Таким чином, відповідаючи на поставлені перед судом касаційної інстанції питання (пункти 2 і 3 аргументів касаційної скарги), Верховний Суд дійшов висновку про те, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.
Протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цих наказів сум додаткової винагороди.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що право на отримання збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди позивач, як військовослужбовець, набуває у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби позивач отримує додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн.
З матеріалів даної адміністративної справи колегія суддів апеляційної інстанції встановила і це не заперечується сторонами, що за спірний період відповідач виплачував позивачу додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн, відповідно до Постанови № 168.
Як встановлено судом підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) охороняють ділянку державного кордону з російською федерацією - 225,09 кілометра та Республікою Білорусь - 232,609 кілометра у межах Чернігівської області (https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy-prikordonniy-zagin/).
Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 серпня 2022 року затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789 (з подальшими змінами).
На його заміну наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Надалі наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 1 від 02.01.2023 визначено райони введення воєнних (бойових) дій з 01 до 31 грудня 2022 року: Чернігівську, Сумську, Харківську, Луганську, Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку, Херсонську Миколаївську, Одеську області та акваторії Чорного та Азовського морів в межах територіальних вод.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 26 від 02.02.2023 визначено райони введення воєнних (бойових) дій з 01 до 31 січня 2023 року, зокрема, Донецька, Луганська та Харківська області.
Разом з цим, суд зазначає, що віднесення в цих переліках Чернігівської області до районів, в яких ведуться активні бойові дії, не свідчить про безумовну наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн.
Відповідно, сам факт несення позивачем служби на ділянці українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області, під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ), в період дії воєнного стану в Україні, також не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168, оскільки для такої виплати необхідні підтверджуючі документи безпосередньої участі в бойових діях.
Крім того, у справі відсутні докази, які б підтвердили безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дій за вищевказаний період.
При цьому суд зазначає, що довідка № 4513 від 20.01.2023, на яку посилається позивач, не містить посилань на відомості журналів бойових дій, інформації щодо районів ведення таких воєнних (дій), рапорту (донесення) начальника командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях.
Вказана довідка лише інформує про період участі позивача, а саме з 28.09.2022 по 03.12.2022, з 24.12.2022 по 20.01.2023 в тому що він брав участь в бойових діях або у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області.
З огляду на вказане, вказана довідка не підтверджує факт безпосередньої участі позивача за оспорюваний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
При цьому суд зазначає, що сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є беззаперечним свідченням його виконання військовослужбовцем та безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях.
Враховуючи вищезазначене, суд уважає, що право позивача на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 у оскаржуваний період не виникало, оскільки інформації, що позивачем у цей період виконувались бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями), та доказів на підтвердження цієї інформації, суду не надано.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року в адміністративній справі № 380/19902/23 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
С. П. Нос