08 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/20439/23 пров. № А/857/4086/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Носа С. П.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року (ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у місті Львові суддею Крутько О. В.) у справі № 380/20439/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 ( далі також - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі також - військова частина НОМЕР_1 , відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з 28.10.2022 по 12.01.2023, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям» під час дії воєнного стану, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з 28.10.2022 по 12.01.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він проходить військову службу в у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ). В інтересах позивача направлений адвокатський запит до військової частини НОМЕР_1 з вимогою надати, зокрема: обґрунтовану відповідь про підстави і причини ненарахування та невиплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022. У відповіді, оформленій листом від 26.07.2023, відповідач повідомив про відсутність правових підстав для надання представнику позивача інформації з обмеженим доступом, а саме: витягу із журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), витягів з наказів про залучення військовослужбовця до несення служби на блокпостах; надав особисті картки грошового забезпечення за 2022 - 2023 роки, із зазначенням інформації про грошове забезпечення за запитані періоди, довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 27.07.2023 № 12/1844 та витяги із наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Про особовий склад.
Позивач вважав, що йому неправомірно не нараховано та не виплачено додаткову грошову винагороду за безпосередню участь у бойових діях відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у розмірі збільшеному до 100 000 грн з розрахунку на місяць за його безпосередню участь у бойових діях в період з 28.10.2022 по 12.01.2023.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), який вважає, що рішення суду першої інстанції винесене за невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що додаткова винагорода збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Апелянт вказує що, у спірний період позивач перебував у відрядженні та виконував обов'язки військової служби в іншій військовій частині (в/ч НОМЕР_3 ).
Зазначає, що військова частина НОМЕР_1 здійснювала нарахування такої виплати у грудні 2022 року та січні 2023 року на підставі наданих документів, які підтверджували дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, визначені наказом № 628/0/81-22-АГ.
Отже, військова частина НОМЕР_1 діяла лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованими, у задоволенні яких слід відмовити в повному обсязі.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. Тому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач загалом вказав на те, що він брав безпосередню участь у бойових діях чи заходах в районі проведення бойових дій, що підтверджується відповідними документами, а тому йому належить виплатити додаткову винагороду у розмірі до 100 000,00 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у складі НОМЕР_2 прикордонного карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), що підтверджується витягами із наказів командира військової частини НОМЕР_1 .
Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України Про особовий склад № 317-ВВ від 30 вересня 2022 року, відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», Положення про проходження громадянами України військову службу в Державній прикордонній службі України затверджений Указом президента від 29 грудня 2009 року № 1115/2009, Інструкції про порядок виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306: старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника загону, направлено у службове відрядження з ділянки НОМЕР_4 прикордонного загону в підпорядкування начальника НОМЕР_5 прикордонного загону, для виконання бойових (спеціальних) завдань в межах зони (району) відповідальності угрупування, з 30 вересня 2022 року. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року №165т., розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16 вересня 2022 року №гриф/25-1047-Е.
Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України Про особовий склад № 18-ВВ від 14 січня 2023 року, відповідно до Закону України Про військовий обов'язок та військову службу, Положення про проходження громадянами України військову службу в Державній прикордонній службі України затверджений Указом президента від 29 грудня 2009 року № 1115/2009, Інструкції про порядок виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306: старший лейтенант ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника загону, з 13 січня 2023 року прибув з службового відрядження з підпорядкування начальника НОМЕР_5 прикордонного загону. Підстава: посвідчення про відрядження від 30 вересня 2022 року № 6103.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2023 № 12/1844 ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в межах Донецької області у період з 28.10.2023 по 12.01.2023. Підстава: Витяг з журналу службово-бойових дій зведеного загону впс (тип С) «Львів-1» Інв № 2/10-1 дск від 21.06.2022.
Представник позивача направив адвокатський запит до військової частини НОМЕР_1 з приводу надання інформації щодо причин ненарахування та невиплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 та надання документів.
У відповіді на запит представника позивача, оформленій листом від 26.07.2023, відповідач повідомив про відсутність правових підстав для надання представнику позивача інформації з обмеженим доступом, а саме: витягу із журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), витягів з наказів про залучення військовослужбовця до несення служби на блокпостах; надав особисті картки грошового забезпечення за 2022-2023 роки, із зазначенням інформації про грошове забезпечення за запитані періоди, довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України від 27.07.2023 №12/1844 та витяги із наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Про особовий склад.
Крім того, відповідач повідомив, що у відповідності до підпункту 1 пункту 2 наказу АДПСУ від 09.12.2022 № 628-АГ, на підставі отриманих даних від НОМЕР_6 прикордонного загону, а також згідно з наказами начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 10.01.2023 № 22-ОС, від 13.02.2023 № 149-ОС додаткова винагорода ОСОБА_1 виплачена за такі дні: 03.12.2022, 04.12.2022, 06.12.2022, 13.12.2022, 17.12.2022, 22.12.2022, 23.12.2022, 25.12.2022, 31.12.2022 в сумі 20 322,58 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період з 28.10.2022 по 12.01.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції покликався на те, що підставою для виплати спірної додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком № 1 Окремого доручення. Суд зазначав, що відповідач не у повному обсязі нарахував та виплатив позивачу додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 за грудень 2022 р. та не обґрунтував причин її ненарахування. Щодо інших спірних місяців, то згідно архівних відомостей додаткова грошова винагорода позивачу нараховувалась, проте доказів її виплати відповідач не надав.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» ДПСУ є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників ДПСУ визначаються законодавством.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168.
У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Аналіз цих норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена Постановою № 168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Водночас реалізація зазначених приписів Постанови № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.
31.03.2022 Адміністрація видала наказ № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 164-АГ).
У пункті 3 Наказу № 164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
Пункт 4 наказу № 164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
Відповідно до пункту 5 наказу № 164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
30.07.2022 Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на п. 2-1 постанови №168, видала наказ № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», який був уведений в дію з 01.08.2022.
Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 гривень пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з підпунктом 7 п. 2 цього наказу до таких заходів віднесено виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу (контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.
У пункті 4 наказу № 392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно пункту 5 наказу № 392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
У довідках, передбачених цих пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
З 01 грудня 2022 року був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», в якому був дещо змінений перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
Таким чином, застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям ДПСУ, передбаченої Постановою № 168, у спірний період підлягають Накази Адміністрації № 392 та № 628.
З наведеного можна виснувати, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що право на отримання збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди позивач, як військовослужбовець, набуває у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби позивач отримує додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно витягів з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 317-ВВ від 30.09.2022, № 18-ВВ від 14.01.2023 позивач перебував у службовому відрядженні у підпорядкуванні начальника НОМЕР_5 прикордонного загону, куди був направлений для виконання бойових (спеціальних) завдань в межах зони (району) відповідності угрупування з 30.09.2022 до 13.01.2023.
Як видно з довідки військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2023 № 12/1844 ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в межах Донецької області у період з 28.10.2023 по 12.01.2023.
При цьому суд зазначає, що довідка від 26.07.2023 № 12/1844, не містить посилань на відомості журналів бойових дій, інформації щодо районів ведення таких воєнних (дій), рапорту (донесення) начальника командира підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях.
Вказана довідка лише інформує про період участі позивача, а саме з 28.10.2022 по 12.01.2023 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.
Крім того, у цій довідці зазначено, що ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій, тобто вона видавалася не з підстав для виплати додаткової винагороди відповідно до постанови № 168.
З огляду на вказане, вказана довідка не підтверджує факт безпосередньої участі позивача за весь оспорюваний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) з метою виплати додаткової винагороди відповідно до постанови № 168.
Згідно доводів відповідача, на адресу НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від начальника НОМЕР_6 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) надійшов лист від 06 січня 2023 року № 22/118-23 вих. «Про надання інформації», в якому зазначено, що на виконання вимог наказу АДПСУ від 09.12.2022 № 168 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», представляється про дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу надається Довідка про військово службовці, які брали участь у бойових діях або заходах протягом грудня 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 , що додається. Додатком до зазначеного листа надана Довідка про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 . У наданій Довідці відносно позивача щодо періодів безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу АДПСУ від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником зазначені такі дні 03.12.2022, 04.12.2022, 06.12.2022, 13.12.2022, 17.12.2022, 22.12.2022, 23.12.2022, 25.12.2022, 31.12.2022.
Також на адресу НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від начальника НОМЕР_6 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) надійшов лист від 09 лютого 2023 року №22/951-23 вих. «Про надання інформації», в якому зазначено, що на виконання вимог наказу АДПСУ від 09.12.2022 № 168 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», представляється про дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу надається Довідка про військово службовці, які брали участь у бойових діях або заходах протягом січня 2023 року у складі військової частини НОМЕР_3 , що додається. Додатком до зазначеного листа надана Довідка про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за січень 2023 року у складі військової частини НОМЕР_3 . У наданій Довідці відносно позивача щодо періодів безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу АДПСУ від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником зазначені наступні дні 02.01.2023, 03.01.2023, 06.01.2023, 07.01.2023, 09.01.2023.
Відповідно до отриманих даних позивачеві за спірний період винагорода у розмірі 30000 гривень була нарахована та виплачена в повному обсязі, додаткова винагорода збільшена до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів нарахована та виплачена позивачеві за грудень 2022 року у січні 2023 року у розмірі 20 322,58 грн, за січень 2023 року у лютому 2023 року у розмірі 11 290,32 грн.
Військова частина НОМЕР_1 здійснювала нарахування такої виплати у грудні 2022 року та січні 2023 року на підставі наданих документів, які підтверджували дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, визначені наказом № 628/0/81-22-АГ.
Крім того згідно особистих карток на грошове забезпечення позивача та архівних відомостей № 1 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року, з січня 2023 року по грудень 2023 року видно, що позивачу в листопаді 2022 року нараховано додаткову винагороду за жовтень 2022 року в розмірі 100 000 грн. (30 000 грн + 70 000 грн), в грудні 2022 року за листопад 2022 року в розмірі 100 000 грн. (30 000 грн + 70 000 грн), в січні 2023 року за грудень 2022 року в розмірі 50 322,58 (20 322,58 грн + 30 000 грн (виплата проведена в грудні 2022 року)), в лютому 2023 року за січень 2023 року в розмірі 31 612,90 грн (20 322,58 грн + 11 290.32 грн ), що вказує на помилковість твердження позивача щодо не виплати додаткової винагороди за спірний період.
Відповідно до приписів частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статі 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Невід'ємною умовою встановлення істини у справі є внутрішнє переконання судді, засноване на дослідженні доказів: безпосередньому - шляхом особистого дослідження доказів; всебічному - через оцінку всіх належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів у справі; повному - через оцінку потрібного та достатнього кількісного виміру доказів із метою формулювання однозначної позиції про обставини, які підлягають встановленню при розгляді та вирішенні адміністративної справи; об'єктивному - шляхом неупередженої, безсторонньої оцінки доказів у справі.
Оцінка доказів за внутрішнім переконанням полягає у тому, що їх достовірність та доказову силу встановлює безпосередньо суд, який розглядає справу.
За таких обставин, наявними матеріалами справи не підтверджено допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо неповного нарахування та виплати позивачу збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 у період з 28.10.2022 по 12.01.2023.
Отже, військова частина НОМЕР_1 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованими, у задоволенні яких слід відмовити в повному обсязі.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 229, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 380/20439/23 скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
С. П. Нос