08 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/9024/23 пров. № А/857/9236/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Матковської З.М. Ніколіна В. В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року (головуючий суддя: Дудар О.М., місце ухвалення - м. Рівне) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 10 квітня 2024 року звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у розрахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити розрахунок та виплату призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки, з 26 лютого 2023 року.
Обґрунтовує позов тим, що з 01.12.2017 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ з 01.12.2017. Згодом, отримавши право на пенсію за віком, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2023 № 1058-IV звернувся до відповідача щодо призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2020-2022 роки відповідно до Закону № 1058-IV. Відповідач на зазначене звернення повідомив про відмову, оскільки у такому випадку допускається лише переведення відповідно до ст. 45 Закону № 1058-IV.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 з 26 лютого 2023 року пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що задоволення його позовних вимог частково не відповідає принципу розумності, оскільки не допустить негайне поновлення порушених прав і вважає, що у такому випадку слід буде повторно захищати свої права у судовому порядку.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку у відповідача з 01.12.2017 як отримувач пенсії відповідно до ст. 55 Закону № 1788-ХІІ.
Позивач звернувся до відповідача із заявою (зареєстровано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області 26.02.2023 за № 7152/П-1700-23) про призначення пенсії за віком на умовах Закону № 1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Листом від 28.03.2023 № 10334-7152/П-02/8-1700/23 відповідач повідомив про те, що заяву позивача про призначення пенсії за віком розглянуто відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян". Вказано на те, що відсутні підстави для переведення позивача на пенсію за віком.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та захистити порушене право позивача шляхом зобов'язання відповідача визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача здійснити переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. А позовна вимога щодо зобов'язання здійснити розрахунок та виплату призначеної пенсії відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки, починаючи з 26.02.2023, є передчасною у зв'язку з відсутністю спору у цій частині, оскільки відповідний розрахунок та виплату призначеної пенсії відповідно до Закону № 1058-IV відповідачем ще не проведено.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV).
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено право на пенсію за віком на пільгових умовах та підстави набуття такого права, положеннями якої, зокрема, передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
З 01.01.2004 набув чинності Закон України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Статтею 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону № 1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з положеннями статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсій за її вибором.
Частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
До того ж статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виокремлені види державних пенсій, саме які призначаються за цим Законом
А саме трудові пенсії
- за віком;
- по інвалідності;
- в разі втрати годувальника;
- за вислугу років.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 та Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV. Тобто законодавцем передбачено існування пенсій у різних нормативно-правових актах.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, натомість за призначенням пенсії відповідно до Закону України № 1058-IV позивач звернувся вперше, зокрема 26.02.2023.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що у позивача наявне право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні.
Така позиція узгоджується з постановами Верховного Суду у справі № 528/196/17 від 23 жовтня 2020 року, у справі № 336/7438/16-а 17 червня 2021 року, у справі № 500/1216/23 від 08 лютого 2024 року.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що питання призначення пенсії є компетенцією відповідача як органу, якому законодавством передбачені такі повноваження. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 зазначено, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав є зобов'язання відповідача призначити пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV, а не зобов'язання відповідача призначити пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням, оскільки відповідачем ще не вирішено щодо розрахунку та виплати призначеної пенсії.
Таким чином, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним та ефективним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин та на підставі аналізу норм законодавства, наведених вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Рівненській області безпідставно залишило без розгляду заяву позивача про призначення пенсії, і така бездіяльність допустила затримку у призначенні йому пенсії. Натомість, зважаючи на те, що пенсійним органом ще не призначено позивачу пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, а тому вирішення питання розрахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням, є передчасним.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального права та з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі № 460/9024/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді З. М. Матковська
В. В. Ніколін