08 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/9941/23 пров. № А/857/25352/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року (головуючий суддя: Махаринець Д.Є., місце ухвалення - м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 20 квітня 2023 року звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії за вислугою років з урахуванням 5 відсотків, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, тобто в розмірі 70 відсотка відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та в подальшому щомісячну виплату позивачу з 01.01.2016 року пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням 5 відсотків, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, тобто в розмірі 70 відсотка відповідних сум грошового забезпечення.
Обґрунтовує позов тим, що звернувся до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку пенсії з підвищенням її розміру на 5% відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України про пенсійне забезпечення. Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у листі повідомило про відсутність правових підстав для такого перерахунку. Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року позов задоволено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що строк на звернення до суду був пропущений позивачем, а такий строк почав свій перебіг з 01.01.2016. Також відзначає, що підставою призначення пенсії зі збільшенням її розміру на 5 відсотків згідно Закону № 2262-ХІІ є звільнення особи у відставку за віком або за станом здоров'я. При цьому, вказує, що позивача звільнено з органів внутрішніх справ не у відставку, а в запас. Тому його вимоги є безпідставними.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років в розмірі 65% грошового забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу Головного управління МВС України в Рівненській області від 24.12.2002 № 148 о/с, позивач звільнений з органів внутрішніх справ.
Листом від 16.03.2023 зазначено, що відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 2262 в редакції, яка діяла на дату призначення пенсії, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12), пенсії призначалися: за вислугу 20 років - в розмірі 50%, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивача було звільнено з органів внутрішніх справ «за хворобою», згідно пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у нього наявне право на пенсію у розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Водночас, зазначив, що Законом № 2262-XII передбачено звільнення військовослужбовця за станом здоров'я, тому позиція відповідача щодо незастосування вказаної норми для перерахунку пенсії позивача є хибним тлумаченням норм чинного законодавства.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом «а» статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для призначення пенсії у розмірі 55 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 2262, було звільнення особи саме у відставку за віком або за станом здоров'я.
Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), норми якого передбачають створення Національної поліції України, ліквідацію органів міліції та втрату чинності Закону України «Про міліцію».
Нормами Закону № 580-VIII не були поширені гарантії соціального захисту на колишніх працівників міліції та членів їх сімей, у тому числі членів сімей працівників міліції, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження служби в міліції, громадян України з числа колишніх працівників міліції, які були звільнені зі служби за станом здоров'я, за віком, у зв'язку із скороченням штату, та члени їхніх сімей, осіб, які звільнені зі служби в міліції і визнані інвалідами І групи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків під час служби в міліції, або захворювання, одержаного під час проходження служби в міліції тощо.
З метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей 23.12.2015 Верховною радою України було прийнято Закон України № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» (далі - Закон № 900-VIII), яким внесені зміни до Закону № 2262-ХІІ. А саме: доповнено та змінено статтю 43, якою передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Статтю 63 цього ж Закону доповнено частиною третьою, в якій вказано, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Закон № 900-VIII набрав чинності з 29.12.2015, тобто, на думку суду, з 01.01.2016 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) пенсіонери МВС (міліції) набувають права на перерахунок пенсії з врахуванням грошового забезпечення у розмірах встановлених для поліцейських.
За змістом пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ у діючій редакції пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
До набрання чинності Законом № 2262, діяв Закон України «Про міліцію», яким були врегульовані правовідносини щодо пенсійного забезпечення працівників міліції, які за своїм змістом є аналогічними тим, що викладені в Законі України «Про Національну поліцію».
Питання звільнення зі служби в органах внутрішніх справ були врегульовані також Положенням про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України та Порядком проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001 № 85 (Положення № 85 та Порядок № 85).
Підпунктом 1.63.5 пункту 1.63 Порядку № 85 встановлено, що за результатами медичного огляду ВЛК виносять постанови щодо осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема, з формулюванням: «Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Відповідно до підпункту 1.117. 1 пункту 1.117 Порядку № 85 свідоцтво про хворобу у мирний час складається на осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними до військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров'я.
Отже, визначальним з точки зору права, у цих правовідносинах є сам факт захворювання, яке спричинило подальшу непридатність до проходження служби, що було установлено у прямо передбачений спосіб, відповідно до діючого підзаконного нормативного акту - Порядку № 85 та зафіксовано у відповідному документі - свідоцтві про хворобу, хоча формулювання «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» і містить розбіжність із формулюванням, викладеним у пункті 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - «непридатність до служби в поліції». Однак, наявність такої розбіжності жодним чином не спростовує самого факту непридатності до подальшої служби через хворобу.
Водночас, постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Порядок № 3-1). Відповідно до Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи, зокрема, Міністерства внутрішніх справ України. Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви (встановленого зразка) про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Пунктом 7 Порядку визначено перелік документів необхідних для призначення пенсії. Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Крім цього, пунктом 7 Порядку № 3-1 визначено, що для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються, серед іншого, військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); довідка МСЕК про визнання особи інвалідом.
Відповідно до матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач 14.02.2023 звернувся із заявою про перерахунок і подальшу щомісячну виплату пенсії з урахуванням 5 відсотків внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, тобто в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Однак, в подальшому, відповідач листом від 16.03.2023 № 1700-0307-8/22675 відмовив у такому перерахунку.
При цьому, суд враховує те, що відповідачем визнається, що вислуга років ОСОБА_1 складає більше 25 роки, відповідно пенсія встановлена у розмірі 65 відсотків.
Відтак, апеляційний суд зазначає, що у Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області відсутні правові підстави для відмови у виплаті пенсії позивачу у підвищеному на 5% розмірі згідно пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.04.2022 у справі № 461/1316/17, від 23.06.2020 у справі № 296/10430/16-а, від 23.03.2020 у справі № 461/1317/17, від 20.09.2019 у справі № 466/1403/17.
Щодо застосування строків позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Отже, враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 (дня, коли у ОСОБА_1 виникли підстави для перерахунку пенсії) повинен становити 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ПФУ в Рівненській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі № 460/9941/23- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. Я. Качмар
В. В. Ніколін