справа № 760/28460/23 головуючий у суді І інстанції Усатова І.А.
провадження № 22-ц/824/7850/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
07 серпня2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Лобоцької В.П.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від05 грудня 2023 року про відмову у відкритті провадженняу справі за позовом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих державі, -
У листопаді 2023 року Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут звернувся до суду з позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 129 617 грн. 30 коп. відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної зі здійсненням військовослужбовцям, неправомірної виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 05 грудня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
В апеляційній скарзі Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крутпросить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує, що висновок суду про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, не узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, за змістом якого суд вказав: що завдання шкоди та процес її відшкодування не підпадають під визначення публічно-правового спору, оскільки є деліктним зобов'язанням з конкретно визначеним суб'єктним складом - боржником, який завдав збитків, та кредитором, якому завдані збитки мають бути відшкодовані. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи за позовом військової частини до військовослужбовця про відшкодування завданої останнім шкоди під час проходження служби, судом саме цивільної юрисдикції. Саме висновок Великої Палити Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15 дає підстави Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що спір між сторонами є публічно-правовим та має розглядатись судами в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосується проходження відповідачем публічної служби.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що листопаді 2023 року Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут звернувся до суду з позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 129 617 грн. 30 коп. відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної зі здійсненням військовослужбовцям, неправомірної виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 05 грудня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Адміністративною справою у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За наслідками розгляду справи № 818/1688/16 (постанова від 5 грудня 2018 року) Велика Палата Верховного Суду з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень, відступила від висновку, викладеного, зокрема, й у постанові від 20 червня 2018 року у справі №815/5027/15 виходячи з таких міркувань.
У випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.
Водночас, у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 813/1045/18.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що під час проходження військової служби відповідача на посаді командира військової частини НОМЕР_1 , за результатами проведеного позапланового внутрішнього аудиту діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2021 року № 234/40/6/7 від 10 червня 2021 року була встановлена неправомірна виплата грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , після чого у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут була проведена службова перевірка від 12 серпня 2021 року. 05 листопада 2021 року Печерським районним судом міста Києва винесена постанова по справі № 757/37542/21-п, якою підтверджено вину відповідача щодо збитків завданих державі на суму 129 617 грн. 30 коп., завданої внаслідок неправомірної виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 .
Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку із завданням відповідачем шкоди державі під час проходження публічної служби.
За встановлених обставин справи та вимог закону, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відтак, доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи зазначене, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою до залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 05 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 08 серпня 2024 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.