Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
07 серпня 2024 року № 520/11587/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.02.2023 відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/36485/23 та на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.10.2023 № ФХ 118556 з розрахунку 85 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром;
забов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області, провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.02.2023 відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/36485/23 та на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.10.2023 № ФХ 118556 з розрахунку 85 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому призначено пенсію за вислугу років із розрахунку 85 % сум грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При перерахунку його пенсії з 01.02.2023 відповідач безпідставно здійснив зменшення розміру пенсії з показника 85 % грошового забезпечення до показника 70 % грошового забезпечення та обмежив пенсію максимальним розміром. На звернення позивача про проведення правильного перерахунку пенсії із розрахунку 85 % сум грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром отримав відмову.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.
Відповідач надав відзив на позов до суду у якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх безрідставність
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) , зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, як отримувачка пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року, в розмірі 85 % від грошового забезпечення. При перерахунку пенсії на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 по справі № 520/36485/23 з 01.02.2023 відповідачем застосований показник 70 % сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром. Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду.
На звернення позивача листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомлено, що на виконання рішення від 04.09.2023 по справі № 520/36485/23 здійснений перерахунок пенсії з 01.02.2023. Відповідачем зазначене, що рішення зобов'язань щодо виплати пенсії з урахуванням 85 % від сум грошового забезпечення на управління не покладено, з 01.02.2023 норму пенсії встановлено відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі 70 %. Оскільки раніше нарахований розмір пенсії було встановлено без обмежень максимальним розміром на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 по справі № 520/2248/23, після перерахунку на виконання рішення суду віл 04.09.2023 по справі № 520/36485/23, підсумок пенсії не змінився. Позивач не погодившись з діями відповідача звернувся до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ. Статтею 10 Закону №2262-ХІІ встановлено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Суд зазначає, що 01.02.2023 року пенсію позивачці було перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова № 103).
Після проведення перерахунку основний розмір пенсії від грошового забезпечення був зменшений з 85 % до 70 %.
Приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Внесені зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Суд вказує, що розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Зміна позивачу максимального розміру пенсії з 85 % до 70 % від відповідних сум грошового забезпечення, є незаконною, оскільки при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в рішенні від 04 лютого 2019 року по зразковій справі №240/5401/18 (залишене без змін Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року).
Суд вказує, що справа №520/8800/22 підпадає під ознаки типової, які викладені в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 р. по справі № 240/5401/18.
Згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про перерахунок пенсії позивача з 01.05.2024 вбачається, що основний розмір пенсії встановлений 70 % грошового забезпечення. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомлено, що на виконання рішення від 04.09.2023 по справі № 520/36485/23 здійснений перерахунок пенсії з 01.02.2023 з розрахунку 70 % грошового забезпечення. Суд оцінює критично покликання відповідача на те, що оскільки у рішенні суду щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 не було окремо прописане відсоткове значення грошового забезпечення, яке слід враховувати, відповідач правомірно застосував обмеження 70 %. У даному випадку висновки суду у справі щодо відсоткового значення пенсії є обов'язковими для відповідача не лише в межах справи № 520/3317/22, але і під час виникнення існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням позивача, включаючи подальші перерахунки пенсії. Зважаючи на це, відповідач не має права повторно зменшувати відсотковий розмір пенсії позивача, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними.
Суд вважає за необхідним, визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні розміру пенсії позивача з 85 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці з 01.02.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/36485/23 від 04.09.2023, виходячи з розміру 85 % грошового забезпечення.
Щодо позовної вимоги про перерахунок пенсії з 01.02.2023 без обмеження максимальним розміром суд виходить з наступного, згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України №2662-ХІІ питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) було передано законодавцем у відання Уряду України і реалізовано останнім у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій службовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Таке тлумачення змісту правової підстави для обчислення нового розміру раніше вже призначеної у порядку Закону України №2262-ХІІ пенсії цілком корелюється із правовим висновком п.31 постанови Верховного Суду від 28.11.2022р. по справі №820/3451/18.
Вирішуючи спір щодо обмеження пенсії заявника з 01.02.2023р. максимальним розміром, суд зважає на те, що норми Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ) не містять чітко сформульованого правила про виплату пенсій без обмеження максимальним розміром, а викладені у цьому законі стандарти соціального захисту військовослужбовців у відставці у сфері пенсійного забезпечення не зумовлюють виникнення відповідного застереження.
Тому, орган публічної адміністрації повинен керуватись нормами суміжних законів, а у силу абз.1 п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI запроваджене обмеження максимального розміру пенсії не поширюється виключно на випадки обчислення розміру при призначенні пенсії до набрання чинності названим актом законодавства.
При цьому, п.1 ст.2 розділу І Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI було запроваджено обмеження максимального розміру пенсії, яка не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
До того ж, абз.2 п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI було запроваджено одночасно три нових взаємопов'язаних правила, а саме: 1) обмеження максимального розміру при призначенні нових пенсій показником у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) непорушність (недоторканність) розміру раніше призначених пенсій; 3) мораторій на перерахунок раніше призначених пенсій, розмір яких перевищує показник у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, існують два законодавчих обмеження максимального розміру пенсії, котрі можуть бути застосовані до заявника, а саме: 1) за ч.3 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції законів України від 08.07.2011р. №3668-VI, від 24.12.2015р. №911-VIII, від 06.12.2016р. №1774-VIII на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) за п.1 ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI у розмірі величини пенсії станом на 01.10.2011р. або на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У даному конкретному випадку заявник наполягає на обчисленні розміру пенсії у зв'язку із збільшенням поточної винагороди за працю/службу діючого публічного службовця та виплаті пенсії після такого обчислення без жодних обмежень за критерієм розміру.
Суд зважає, що у минулому правило обмеження пенсії на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, було запроваджено ч.7 ст.43 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ.
Дія ч.7 ст.43 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ була припинена унаслідок прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016р. №7-рп/2016 у зв'язку із невідповідністю ст.17 Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022р. №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) визнано поширення приписів ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI на норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. №2262-ХІІ, а відтак визнано запровадження обмеження розміру пенсії військовослужбовця у відставці максимальною сумою до виплати у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; але при цьому визнано і неконституційність в цій частині ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI у зв'язку із невідповідністю ст.17 Конституції України.
Тому з огляду на приписи ч.3 ст.7 та ч.4 ст.7 КАС України суду у даному конкретному випадку належить застосувати положення ч.5 ст.17 Конституції України, поклавши на суб'єкта владних повноважень обов'язок до настання події набрання чинності іншою обов'язковою до застосування нормою права вищої юридичної сили здійснити виплату заявникові пенсії без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження №К/9901/16112/18) обов'язковою умовою визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів і поєднанні із невідповідністю закону реально вчиненого управлінського волевиявлення.
З наявного в матеріалах справи копії перерахунку пенсії з 01.05.2024р. встановлено, що позивачу встановлений підсумок пенсії 36415,88грн., однак до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії призначено 24115,48грн..
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб'єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст. 19 Конституції України в частині виплати пенсії заявнику без обмеження максимальним розміром, що є визначеною законом підставою для задоволення позову.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України,
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.02.2023 відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/36485/23 та на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.10.2023 № ФХ 118556 з розрахунку 85 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Забов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за вислугу років з 01.02.2023, відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 по справі № 520/36485/23 та на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.10.2023 № ФХ 118556, виходячи з розрахунку 85 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,2 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.