про повернення подання
09 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/8399/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Сорока Ю.Ю., вивчивши заяву Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна,
Головне управління ДПС у Волинській області звернулося з заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі рішення ГУ ДПС у Волинській області від 08.08.2024.
Як передбачено пунктами 2, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Заява підлягає поверненню позивачеві на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України з таких підстав.
Статтею 283 КАС України встановлено особливості провадження у справах за зверненнями органів доходів та зборів стосовно справ, які віднесені до категорії термінових.
В порушення вимог п.6 ч.2 ст.283 КАС України до заяви ГУ ДПС у Волинській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків заявником не надано документів на підтвердження повноважень особи суб'єкта владних повноважень.
Зокрема, положеннями ч.1 ст. 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до вимог ч.3 вказаної норми юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із ч.1 ст.57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Також, приписами ст.131-2 Конституції України встановлено, що представництво іншої особи в суді здійснює виключно адвокат. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Аналогічна правова норма закріплена також у пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України якою визначено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно адвокатами з 1 січня 2020 року.
При цьому, суд зазначає, що приписами пп.19 п.1 розд. VII "Перехідні положення КАС України" передбачено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення Конституції України", а відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що з 01 січня 2020 року суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі (за виключенням справ щодо захисту соціальних прав, щодо виборів, референдумів та малозначних спорів) через свого керівника, члена виконавчого органу або іншу особу, уповноважену діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво суб'єкта владних повноважень), або через представника, яким є адвокат або прокурор.
Суд звертає увагу на те, що пп.11 п.16-1 розд. XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані лише питання представництва.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.
Частиною 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Таким чином, наведеними положеннями КАС України унормовано порядок звернення до суду із позовною заявою представника юридичної особи. Таке повноваження повинно бути оформлено довіреністю за підписом особи, уповноваженої на це законом чи установчими документами та/або ордером адвоката.
У свою чергу, порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються КАС України та Законом України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону №5076, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1)договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону №5076, ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Типова форма ордера на надання правової допомоги, встановлена у Додатку №1 до вказаного Положення, а також у Додатку №1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.
Як вбачається з позовної заяви, поданої від імені ГУ ДПС у Волинській області, вона підписана представником заявника - в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергієм Лисеюком, на підтвердження повноваження якого відсутні будь-які документи, зокрема, довіреності, витяги з ЄДР тощо.
При цьому, до матеріалів заяви надано лише копію наказу ДПС України від 11.07.2022 №950-0 “Про переведення ОСОБА_2 ” з посади заступника начальника Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, на посаду заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області.
За відсутності у представника юридичної особи відповідного акту, закону, положення, договору чи рішення, яким вони уповноважені діяти в порядку самопредставництва, така особа не має права на реалізацію правосуб'єктності юридичної особи, тобто на підставі відсутності будь-яких документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності, суд позбавлений можливості встановити наявність права на реалізацію правосуб'єктності ГУ ДПС у Волинській області.
Таким чином, оскільки позовна заява підписана в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергієм Лисеюком, в підтвердження повноважень якого не надано доказів, у суду відсутні підстави вважати його законним представником, який наділений правом підпису позовних та інших заяв при зверненні до суду в розумінні ст.55 КАС України, а тому суддя приходить до висновку, що заяву Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна, підписано особою, яка не має права її підписувати.
У зв'язку із чим, заяву Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна, слід повернути заявнику та роз'яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна, повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Ю.Ю. Сорока