Справа: № 148/1812/24
Провадження №1-кс/148/409/24
06 серпня 2024 року м. Тульчин
Слідчий суддя
Тульчинського районного суду
Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчої СВ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді - тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Воронково, Сороцький район Республіка Молдова, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, проживає в цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню доньку, не працюючого, інвалід ІІІ групи, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, за участю сторін кримінального провадження: слідчої - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_5 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_6 , -
Близько 17:00 год. 04.08.2024 водій ОСОБА_4 , відповідно до Розділу 12 «Швидкість руху» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями (далі ПДР України), рухався ділянкою автомобільного шляху місцевого значення Т-0234, в межах с. Грабовець Тульчинський район Вінницька область, в напрямку с. Сорокодуби, Тульчинський район Вінницька область, на автомобілі марки «Москвич-2140», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », та допустивши порушення вимог Правил дорожнього руху України, скоїв дорожньо-транспортну пригоду за наступних обставин.
Так, відповідно до ряду вимог Правил дорожнього руху України встановлено:
- пункту 1.3., згідно якого «учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;
- пункту 1.5, згідно якого «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
- підпункту б) пункту 2.3, згідно якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
- підпункту а) пункту 2.9, згідно якого «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
- пункту 12.3, згідно якого «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно - спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, нехтуючи вимогами Правил дорожнього руху України, зокрема підпунктом а) пункту 2.9, згідно якого «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та пунктом 12.3, згідно якого «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно - спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», останній не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її можливої зміни своєчасно відреагувати та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, проявив неуважність, тим самим поставивши під загрозу життя та здоров'я інших учасників руху, проявивши злочинну недбалість, не врахував дорожню обстановку та не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, виїхав на узбіччя напроти домогосподарства АДРЕСА_2 , де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який рухався узбіччям назустріч, хоча ОСОБА_4 мав технічну можливість його попередити.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 пішохід ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження та був госпіталізований до КНП «Немирівська міська лікарня».
Відповідно до довідки № 4833, виданої 05.08.2024 КНП «Немирівська міська лікарня», у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, травматичний субарахноїдальний крововилив, садні рани голови, забій шийного відділу хребта, закрита травма грудної клітини, множинні переломи ребр, правобічний гемопневмоторакс, підшкірна емфізема, закрита травма черевної порожнини, розрив брижі поперечноободової та тонкої кишки, множинні гематоми брижі кишківника, внутрішньочеревна кровотеча, ускладнений перелом нижньої третини правої великогомілкової кістки та подвійний перелом малогомілкової кістки зі зміщенням уламків, травматичний шок важкого ступеня, що згідно з пунктом 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 № 6, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Порушення ОСОБА_4 вимог п. 12.3 та 2.9 (а) ПДР України, знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди.
У зв'язку з чим, 04.08.2024 о 20:52 год. органом досудового розслідування ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України та 05.08.2024 останньому повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , мотивована тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, усвідомлення того, що за інкримінований злочин йому загрожує безальтернативна кримінальна відповідальність у вигляді реального позбавлення волі, а також будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів та злочинів проти життя та здоров'я особи, реально відбуваючи покарання у місцях несвободи, спонукатиме підозрюваного до спроб переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від встановленої законодавством відповідальності (п. 1 ст. 177 КПК України), одночасно, під час досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження допитано свідків, покази яких матимуть вирішальне значення при вирішенні справи по суті, що дає змогу підозрюваному в будь-який час та спосіб, шляхом незаконних дії, впливати на достовірність, повноту та правдивість майбутніх показів свідків при розгляді кримінального провадження по суті, оскільки підозрюваний проживає в сусідньому населеному пункті та особисто знайомий з переважною більшістю свідків (п. 3 ст. 177 КПК України).
У судовому засіданні слідчий, прокурор підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту у нічний час, оскільки за станом здоров'я ОСОБА_4 необхідно оперувати нижню кінцівку. Також, підозрюваний зазначив, що вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає.
Заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши представлені матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України.
На час розгляду клопотання органом досудового слідства, 05.08.2024 о 17:35 год, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно положення п. «с» ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» за № 35615/06 від 13.11.2007, де Європейський суд з прав людини зазначив, що «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 Конвенції, поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов'язково, щоб затриманому були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, у п. 34 рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010, суд зазначає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Аналогічна позиція викладена у рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України», де зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Також, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» в пункті 175 зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» за №33977/96 від 26.07.2010, ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Так, на підтвердження наявності підстав для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, органом досудового розслідування надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 7), постанову про створення слідчої групи (а.с. 8), постанову про призначення групи прокурорів (а.с. 9), постанову про зміну кваліфікації (а.с. 10), рапорти (а.с. 11-13, 32), протокол огляду місця дорожньо-транспортної події (а.с. 14-17), пояснення (а.с. 18), висновок КНП «Тульчинська ЦРЛ» Тульчинської міської ради від 04.08.2024, щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_4 , відповідно до якого підозрюваний перебував у стані алкогольного сп'яніння - 1,77 % проміле (а.с. 20), довідку-характеристику Брацлавської селищної ради №4-209 від 05.08.2024, згідно якої ОСОБА_4 проживає з співмешканкою ОСОБА_8 та малолітньою донькою ОСОБА_9 , раніше відбував покарання в місцях позбавлення волі, хворіє, має схильність до вживання спиртними напоями (а.с. 21), довідку про судимість (а.с. 22, 23) відповідно до якої в силу ст. 89 КК України не судимий, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває (а.с. 24), протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (а.с. 25, 26), протокол допиту свідка (а.с. 27-31), довідку № 4833 від 05.08.2024 (а.с. 33), повідомлення про підозру (а.с. 34, 35), відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 809436, ОСОБА_4 має ІІІ групу інвалідності (а.с. 45).
Відтак, з врахуванням зазначених норм КПК України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що стороною кримінального провадження, слідчим та прокурором, у судовому засіданні доведена наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який у відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України, є тяжким за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до восьми років, у разі доведеності його вини, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від відповідальності, також, підозрюваний може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 проживає в сусідньому населеному пункті та особисто знайомий з переважною більшістю свідків.
Таким чином, слідчий суддя переконався в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді - тримання під вартою.
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Воронково, Сороцький район Республіка Молдова, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів та утримувати його у Вінницькій установі виконання покарань УДПтС України у Вінницькій області №1.
Початок строку обраховувати з 20:52 год. 04.08.2024, і який закінчується 03.10.2024 о 20:52 год. включно.
Ухвалу вручити підозрюваному, захиснику, слідчому та прокурору, а також направити для виконання начальнику установи виконання покарань.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 08.08.2024.
Слідчий суддя: