Справа № 304/1876/24 Провадження № 2/304/391/2024
про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2024 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить постановити ухвалу про відкриття провадження у справі, звільнити його від сплати судового збору та ухвалити рішення, яким шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 06 серпня 2016 року Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. І.Франківськ), актовий запис № 34, розірвати.
Дослідивши позовну заяву та додані матеріали, суддя вважає, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пункт 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначає, що судовий збір за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату подання заяви становить 1 211,20 грн, а відтак позивачу необхідно сплатити вказану суму судового збору за наступними реквізитами:
номер рахунку (IBAN): UA508999980313171206000007379,
код ЄДРПОУ 37975895,
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
отримувач: ГУК у Закарпатській області/Перечинська тг/22030101
призначення платежу: судовий збір (ДСА України, 050), код 22030101.
Щодо клопотання позивача як учасника бойових дій про звільнення його від сплати судового збору за подання до суду даного позову, суддя констатує таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
При цьому виключний перелік випадків відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати наведено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
У той же час позивач у клопотанні зазначає, що у п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вказується про звільнення від сплати судового збору у всіх судових інстанціях, зокрема учасників бойових дій, тоді як він згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 25 серпня 2016 року є такою особою.
Так, згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Статтею 12 Закону № 3551-XII визначено перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.
За змістом ч. 2 ст. 22 цього Закону, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.
Отже, як неодноразово указував Верховний Суд, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону № 3551-XII.
У даному випадку позивачем пред'явлено позов про розірвання шлюбу, з якого, враховуючи його предмет та підстави, не вбачається, що дана справа стосується захисту прав позивача саме як військовослужбовця (учасника бойових дій) з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону № 3551-XII.
За наведених обставин суддя прийшов до висновку, що приписи п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на пред'явлений позивачем позов.
Так само до позовної заяви не додано будь-яких доказів майнового стану ОСОБА_1 або наявність у нього статусу, визначеного п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», предметом позову є розірвання шлюбу, а не захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, відтак суддя прийшов до висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволено бути не може, а тому за подання позову позивач має сплатити судовий збір за загальними правилами.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 цього Кодексу якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відтак, дослідивши позовну заяву та її матеріали суддя прийшов до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків з врахуванням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.
Керуючись ст. 7, 10, 95, 175, 177, 185, 259 - 261 ЦПК України, суддя,
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху і надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали та роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ганько І. І.