“08” серпня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2024 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
- підозрюваного за ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2024 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.09.2024 включно.
Визначено заставу у розмірі 60 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 680 грн, у разі внесення якої покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки: не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі міста Миколаєва; у разі наявності документів, що дають право виїзду за кордон, здати їх на зберігання до органу досудового розслідування.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Підозрюваний ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Підозрюваний ОСОБА_6 вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України нічим не підтверджені.
Зазначив, що має місце проживання, в силу ст. 89 КК України є не судимим, вину у вчиненому визнає повністю.
Встановлені слідчим суддею обставини.
СВ ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №№12024152040000948 від 14.07.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
15.07.2024 ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 , слідчий суддя зазначив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами.
Враховуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що існують заявлені ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу; вчинити інші кримінальні правопорушення.
З урахуванням викладеного, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що може бути призначено ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов висновку, що зазначеним ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Окрім того, слідчим суддею визначений розмір застави, з урахуванням обставини кримінального правопорушення та даних про особу обвинуваченого та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
Підозрюваний ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зазначені вимоги закону дотримані слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
СВ ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №№12024152040000948 від 14.07.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
З клопотання слідчого вбачається, що 15.07.2024 ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
При цьому, колегія суддів зважає на рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішенню Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б вчинити злочин.
Під час апеляційного розгляду знайшла своє підтвердження та обставина, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, мають місце.
У клопотанні слідчий зазначив, як ризики, задля запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу; вчинити інші кримінальні правопорушення.
Колегія суддів погоджується з обґрунтуванням, наведеним слідчим суддею, щодо наявності вищевказаних ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні судом під час апеляційного розгляду не встановлено.
Також, рішення слідчого судді про визначення розміру застави, у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідає тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , та наявних ризиків.
Щодо доводів апелянта, що підозрюваний має місце проживання, в силу ст. 89 КК України є не судимим, вину у вчиненому визнав повністю, то такі обставини не зменшують існування встановлених ризиків та не можуть слугувати безумовною підставою для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, про що просять апелянти.
Ухвала слідчого судді є законною, вмотивованою та обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг не вбачається.
Керуючись ст. 404, 405, 407 ч. 3, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2024 року щодо ОСОБА_6 , - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8