Справа № 130/3633/23
Провадження № 22-ц/801/1409/2024
Категорія: 30
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шепель К. А.
Доповідач:Шемета Т. М.
08 серпня 2024 рокуСправа № 130/3633/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),
суддів Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,
секретар судового засідання Куленко О. В.,
учасники справи:
позивач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фермерське господарство «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 квітня 2024 року, ухвалене у складі судді Шепеля К. А. у м. Жмеринка, дата складення повного судового рішення 22 квітня 2024 року,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору Фермерське господарство «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» та просила перевести на неї права та обов'язки покупця за договором купівлі продажу від 18 вересня 2021 року, засвідченого приватним нотаріусом Жмеринського району нотаріального округу Вінницької області Лавреновим Р. І., на земельну ділянку площею 1,5845 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0146 та площею 1,5837 га кадастровий номер 05211083000:06:001:0145, що утворились в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, площею 3,1682 га.
Позов мотивований тим, що 05 січня 2012 року між ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки № 3, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку площею 3,16 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, розташовану на території Коростівецької сільської ради, терміном на 25 років. Даний договір 25 травня 2012 року зареєстровано у відділі Держкомзему у Жмеринському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 052100004005970 державним реєстратором Малаховською А. А. Термін оренди 25 років (пункт 3.1 Договору).
18.09.2021 року ОСОБА_2 продала земельну ділянку ОСОБА_3 , а згодом за заявою продану земельну ділянку було поділено на дві земельних ділянки площею 1,5845 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0146 та площею 1,5837 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0145.
Вважаючи свої права порушеними, ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» зверталось до суду з позовом (№ 130/380/22), в якому в тому числі просило перевести права та обов'язки покупця на нього. В цій справі, хоча суд і встановив порушення переважного права ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» на купівлю земельної ділянки, проте відмовив у задоволенні цієї вимоги з посиланням на те, що позов не може бути задоволено за умовою, що має настати та вказав про безпідставність доводів позивача про неможливість передачі переважного права іншій особі.
19 вересня 2022 року між позивачем ОСОБА_1 та ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» було укладено договір про передачу переважного права купівлі продажу земельної ділянки, однак договір не зареєстровано через відсутність в державному реєстрі речових прав відомостей про земельну ділянку кадастровий номер 0521083000:06:001:0013.
Позивачем були внесені на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області грошові кошти в сумі 36 077 грн (вартість, за яку було продано земельну ділянку).
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. 36 077 (тридцять шість тисяч сімдесят сім) грн, які знаходяться на депозитному рахунку Державної Казначейської служби України м. Київ згідно з квитанцією АТ КБ "ПриватБанк" № О.О.3431577429.1 від 22 січня 2024 року, повернуто ОСОБА_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2 000 (дві тисячі) грн витрат на правову допомогу.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачка переважного прав покупця не набула через неможливість проведення державної реєстрації такого права як того вимагає частина 5 статті 130 - 1 Земельного кодексу України, у зв'язку з відсутністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про земельну ділянку.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно виснував про неможливість передачі переважного права іншій особі (аналогічні правові висновки щодо даних правовідносин були викладені і Верховним Судом в справі № 130/3560/21 постанова від 30 травня 2023 року в постанові Верховного Суду від 01 червня 2021 року по справі № 910/2388/20. Отже, Верховний Суд в подібних правовідносинах зазначив про можливість передачі переважного права від ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» іншому суб'єкту, в тому числі громадянину, а тому саме з врахуванням вказаних висновків судів 19 вересня 2022 року після набрання законної сили рішення суду по справі № 130/3560/21 між ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу переважного права. Причому суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не вмотивував чому відступив від правових висновків Верховного Суду.
ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» відступило своє переважне право на користь позивачки, яка при зверненні до суду внесла на депозит грошові кошти в розмірі вартості, за яку земельна ділянка була продана, а тому суд безпідставно відмовив в його задоволенні. Суд безпідставно відхилив доводи позивачки та неповно встановив фактичні обставини справи.
Відповідач ОСОБА_3 , діючи через свого представника адвоката Московко О. О., подала відзив на апеляційну скаргу, просила залишити її без задоволення, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 квітня 2024 року залишити без змін.
Основними доводами відзиву є те, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ», яке є юридичною особою, ні на момент звернення до суду із даним позовом, ні на момент ухвалення рішення у справі не міг набути у власність спірну земельну ділянку (виділені земельні ділянки при поділі) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, договір відступлення переважного права не зареєстрований, а тому суд 1 інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в частині переведення на позивача прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки та стягнення на користь колишнього власника грошової компенсації її вартості.
В постанові Великої палати Верховного Суду від 01 червня 20221 року в справі № 910/2388/20, на яку є посилання у апеляційній скарзі, вирішувались спірні правовідносини, щодо переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, що регулюються законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відтак вони є незастосовними у даній справі.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Путілін Є. В. підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити. ОСОБА_2 та ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» в судове засідання не з'явилися, про день та час судового розгляду були повідомлені належним чином. Представник ОСОБА_3 адвокат Московко О. О. заперечив проти апеляційної скарги, підтримав викладене у відзиві, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає зазначеним вимогам.
По справі встановлено наступні обставини:
- згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД 382383, виданого 10 серпня 2002 року Жмеринською РДА, ОСОБА_2 належала на праві власності земельна ділянка площею 3,1682 га з кадастровим № 0521083000:06:001:0013 (а.с. 22);
-згідно з договором оренди земельної ділянки № 3 від 5 січня 2012 року, ОСОБА_2 передала ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» в оренду в строкове платне володіння та користування належну їй на праві власності земельну ділянку кадастровий номер 0521083000060010013, яка знаходиться на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, та який зареєстровано у відділі Держкомзему у Жмеринському районі, про що в державному реєстрі земель зроблено запис від 25 травня 2012 року №052100004005970 державним реєстратором Малаховською А.А. (а.с.11-13);
- акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) складено та підписано в січні 2012 року (а.с. 14);
- договір купівлі - продажу земельної ділянки від 18 вересня 2021 року вбачається, що продавець ОСОБА_2 продала, а покупець ОСОБА_3 придбала у власність належну продавцю земельну ділянку, площею 3,1682 гектара, цільове призначення ділянки: 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району. З розділу 2 договору «обтяження та обмеження земельної ділянки» вбачається, що приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Лавреновим Р. І. перевірено та встановлено, що обтяження прав власності та інших речових прав на відчужувану земельну ділянку за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відсутні (а.с. 15 - 19);
- з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 9 серпня 2021 року, видно, що право власності на земельну ділянку 0521083000:06:001:0013 площею 3,1682 га, 5 серпня 2021 року зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯД 382383, виданого 10 серпня 2002 року Жмеринською РДА (а.с. 20);
- у відповіді на адвокатський запит ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 22 грудня 2021 року вказано, що за заявами власників земельних ділянок від 14 грудня 2021 року, на підставі технічних документацій із землеустрою, щодо поділу та об'єднання земельних ділянок при їх державній реєстрації в Національній кадастровій системі, шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки, зокрема площею 3,1682 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, були утворені земельні ділянки та присвоєні наступні кадастрові номери, а саме земельна ділянка кадастровий номер 0521083000:06:001:0013 набула статусу архівної в результаті її поділу на земельні ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0146 площею 1,5845 га та з кадастровим номером 0521083000:06:001:0145 площею 1,5837 га (а.с. 21);
- Жмеринським міськрайонним судом 20 квітня 2023 року винесено рішення у справі №130/380/22 за позовом Фермерського господарства «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний реєстратор Бабчинської сільської ради Вінницької області Косарєв Микола Володимирович, про скасування рішень державного реєстратора та переведення прав покупця. Позов задоволено частково. Скасовано рішення Державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва Миколи Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59720198 від 09.08.2021 о 08:54:17, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис за номером 43382076 про інше речове право (право оренди земельної ділянки) за Фермерським господарством «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» на земельну ділянку кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2428317205210, площею 3,1682 га. Скасовано рішення Державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва Миколи Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59720198 від 09.08.2021 про державну реєстрацію іншого речового права за номером 43382076 від 05.08.2021 щодо припинення права оренди Фермерського господарства «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» на земельну ділянку площею 3,1682 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013. У задоволенні позовних вимог про переведення на ФГ "Золотий лев" прав та обов'язків покупця - відмовлено. Рішення відповідно до постанови Вінницького апеляційного суду від 5 вересня 2023 року набуло законної сили (а.с. 23 - 32);
- 19 вересня 2022 року ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» уклало із ОСОБА_1 договір №2 про передачу переважного права купівлі земельної ділянки за договором оренди №3 від 5 січня 2012 року, зареєстрованого відділом Держкомзему у Жмеринському районі 25 травня 2012 року, згідно з яким орендар передає покупцю переважне право на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013 площею 3,1682 га, яка набула статусу архівної та поділена на дві земельні ділянки, а покупець приймає на себе переважне право покупця, що належало орендарю (а.с. 33 - 34);
- відповідно до квитанції від 22 січня 2024 року № 9330-8571-7974-9749 ОСОБА_1 внесла 36 077 (тридцять шість тисяч сімдесят сім) гривень на депозитний рахунок (а.с. 58).
Між сторонами виник спір про переведення прав та обов'язків покупця.
Згідно з частиною першою, другою статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до частини першої статті 130-1 ЗК України зазначено, що переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб'єкти:
а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення, якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;
б) у другу чергу - орендар земельної ділянки.
Суб'єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги може реалізувати таке право у разі відсутності суб'єкта переважного права першої черги або відмови суб'єкта першої черги від реалізації такого права. Суб'єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відмовитися від реалізації такого права шляхом подання нотаріусу відповідної заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Відмова суб'єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення від реалізації такого права на земельних торгах здійснюється в порядку, визначеному статтями 135-139 цього Кодексу.
У разі якщо відповідно до закону особа, зазначена у пунктах «а» і «б» цієї частини, не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вона може в порядку, визначеному частиною п'ятою цієї статті, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.
Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути передано його суб'єктом іншій особі, яка відповідно до закону може набути у власність таку земельну ділянку. Передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється за письмовим договором між суб'єктом переважного права та особою, якій передається таке право. Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі, підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому для державної реєстрації обтяжень речових прав на земельні ділянки. Про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення особа, яка передає переважне право, зобов'язана письмово повідомити власника земельної ділянки протягом трьох робочих днів з дня державної реєстрації переходу такого права. Повідомлення здійснюється цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку (частина п'ята статті 130-1 ЗК України).
Підпунктом б) пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України визначено, що до 1 січня 2024 року забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв). Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
Таким чином, ФГ «Золотий лев», яке є юридичною особою, не міг набути у власність спірну земельну ділянку (виділені земельні ділянки при поділі) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2021 року.
Проте як чинне на момент укладення договору купівлі-продажу, так і чинне на сьогодні законодавство не містило винятків, які б дозволяли продати земельну ділянку, яка перебуває в оренді, без дотримання законодавчо закріпленого переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, тобто без повідомлення орендаря про такий намір.
Так, відповідно до частини 3 статті 130 -1 ЗК України, «за наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов'язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений цією частиною строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, разом з проектом такого договору. Нотаріус зобов'язаний протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір суб'єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб'єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.»
В справі що розглядається, продаючи земельну ділянку, ОСОБА_4 не виконала вимоги частини 3 статті 130-1 ЗК України, натомість при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 0521083000:06:001:0013 ОСОБА_2 не лише не дотрималася процедури повідомлення орендаря ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» про намір продати земельну ділянку, а навпаки в пункті 3.1 договору купівлі-продажу продавець ОСОБА_4 заявила та гарантувала, що, зокрема, «суб'єктів, які мають право на переважне право купівлі відчужуваної земельної ділянки першої та другої черги немає:… вона не передана у найм (оренду)».
Якщо власник майна - наймодавець не повідомив наймача про свій намір продати майно, а уклав договір його купівлі-продажу з іншою, третьою особою (як покупцем), то таким чином фактом укладення такого договору порушується право наймача і, відповідно, він має право на захист свого права, в тому числі й у судовому порядку.
Умовами задоволення позову наймача про переведення на нього прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу майна, яке він наймає, є наступні обставини: наймач належним чином виконував свої обов'язки за договором найму; власник (наймодавець) продав майно іншій, третій особі, з порушенням переважного права наймача на купівлю цього майна; наймач вніс на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 201/10030/17 (провадження № 61-39220св18), Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 909/337/19.
Отже, для того аби з'ясувати чи мав орендар ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» переважне право купівлі земельної ділянки, суду першої інстанції слід було перевірити чи виконував орендар свій обов'язок щодо своєчасної та повної сплати орендної плати власнику земельної ділянки ОСОБА_4 , що є обов'язковою підставою для існування у ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» переважного права покупця, яке він відчужив позивачці у даній справі ОСОБА_1 . Натомість суд першої інстанції цього не зробив.
Оскільки сторони в ході розгляду справи в суді першої інстанції не заперечували проти належного виконання орендарем його обов'язків по сплаті орендної плати, а суд першої інстанції не вжив заходів щодо об'єктивного та неупередженого розгляду справи та з'ясування істини у справі, апеляційний суд вважає за можливе прийняти нові докази у справі (стаття 95 ЦПК України), а саме:
- розрахунок проплат та податків за оренду паїв за 2019 - 2023 роки від 02 серпня 2024 року (а. с. 217 - 218);
-розрахункові відомості орендної плати за земельні паї 2019 - 2023 роки, з яких вбачається, що за РНОКПП НОМЕР_1 ОСОБА_4 отримала : за 2019 рік - 8 150 грн., за 2020 рік - 8 200 грн., за 2021 рік - 9 300 грн., за 2022 рік - 9 685,79 грн., за 2023 рік - 11 100 грн. орендної плати (а. с. 219 - 223);
-копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» за звітній період 4 кварталу 2019 року, з якого вбачається, що за РНОКПП НОМЕР_1 ( ОСОБА_2 ) сума утриманого податку становить 1 665 96 грн. (а.с. 224);
-копію квитанції № 2 платник податків 37489432 ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» документ J0901107 фінансової звітності малого підприємства рік 2019 (а. с. 225);
-копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» за період 4 квартал 2020 року, з якого вбачається, що за РНОКПП НОМЕР_1 ( ОСОБА_2 ) сума утриманого податку становить 1665 96 грн. (а.с. 226);
-копію квитанції № 2 платник податків 37489432 ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ», документ J0500105 податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) за період 4 квартал 2020 (а.с. 227);
-копію відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за звітній (податковий) період 2021 року податковий агент ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ», податковий номер НОМЕР_2 , з якого вбачається, що за РНОКПП НОМЕР_1 ( ОСОБА_2 ) сума військового збору перераховано 166.66 (а.с. 228);
-копію квитанції № 2 платник податків 37489432 ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» документ J0500105 податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал, 2021 року (а.с. 229);
-копію відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, звітний (податковий) період 2022, податковий агент ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ», податковий номер 37489432, з якого вбачається, що за РНОКПП НОМЕР_1 ( ОСОБА_2 ) перераховано 180.48 (а.с. 230);
-копію квитанції № 2 платник податку 37489432 ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ», документ J0500108, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2022 року (а.с. 231).
Вказані докази достеменно доводять, що ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» належно виконував умови договору оренди та сплачував орендну плату, податки та військовий збір, відтак з огляду на приписи ч. 1 ст. 130-1 ЗК України, він мав переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
Крім того, належне виконання орендарем умов укладеного з відповідачкою ОСОБА_2 договору не заперечувалося відповідачами по справі, які заперечували переважне право ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» лише тим, що на момент продажу землі діяв мораторій, який забороняв юридичним особам набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а в подальшому земельна ділянка була поділена на дві та перестала існувати як об'єкт цивільного права.
Відтак апеляційний суд виснує, що переважне право купівлі земельної ділянки ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» як орендарем було порушене, це унеможливило йому у строк, встановлений частиною третьою статті 130-1 ЗК України, реалізувати надане йому в такому випадку право передати переважне права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення іншій особі, яка відповідно до закону може набути у власність таку земельну ділянку (частина 5 статті 130-1 ЗК України).
Відповідно до частини четвертої статті 130-1 ЗК України у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб'єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.
До особи, якій передано переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, переходять усі права та обов'язки попереднього суб'єкта такого права за правовідносинами, пов'язаними з реалізацією такого права (частина четверта статті 130-1 ЗК України).
Отже, у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб'єктом якого є юридична особа, і така юридична особа передала переважне право громадянину України (у тому числі після зазначеного продажу земельної ділянки), громадянин, якому передане переважне право, має право пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця в порядку, визначеному частиною четвертою статті 130-1 цього Кодексу.
Подібні за змістом правові висновки висловлені Верховним Судом України у постанові від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-61цс12, а також Верховним Судом у постанові від 30 травня 2023 року у справі № 130/3560/21, провадження № 61-9580св22.
В справі що розглядається 19 вересня 2022 року ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» уклало із ОСОБА_1 договір № 2 про передачу переважного права купівлі земельної ділянки за договором оренди № 3 від 5 січня 2012 року, зареєстрованого відділом Держкомзему у Жмеринському районі 25 травня 2012 року, згідно з яким орендар передає покупцю переважне право на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013 площею 3,1682 га, яка набула статусу архівної та поділена на дві земельні ділянки, а покупець приймає на себе переважне право покупця, що належало орендарю (а. с. 33 - 34).
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, в тому числі вказав на те, що позивачка не набула переважного права, оскільки договір не зареєстрований в зв'язку із відсутністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про земельну ділянку.
Такий висновок суду не ґрунтується на нормах закону та суперечить принципам цивільного судочинства.
Загальними засади цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Передача переважного права купівлі земельної ділянки від ФК «ЗОЛОТИЙ ЛЕВЙ до ОСОБА_1 відбулася 19.09.2022 року на підставі письмового договору № 2 (а. с. 33-34), який в зв'язку із поділом первісної земельної ділянки на дві земельні ділянки, не був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповіддю нотаріуса (а. с. 35).
Як вбачається із матеріалів справи, після укладення 18 вересня 2021 року договору купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , із земельної ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0013 за заявою власника ( ОСОБА_3 ) 14.12.2021 року шляхом поділу були утворені дві земельні ділянки та присвоєні нові кадастрові номери, а земельна ділянка кадастровий номер 0521083000:06:001:0013 набула статусу архівної в результаті її поділу на земельні ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0146 площею 1,5845 га та з кадастровим номером 0521083000:06:001:0145 площею 1,5837 га (а. с. 21).
Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
Переважне право орендаря придбати земельну ділянку у власника і є таким обтяженням права власника земельної ділянки вільно розпоряджатися нею.
Перехід права власності на земельну ділянку, зміна її цільового призначення не припиняє встановлених обмежень, обтяжень та не позбавляє можливості особи, чиє право порушене, звернутися до суду за захистом такого права. Така позиція є сталою в судовій практиці та викладена зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року по справі №357/8277/19.
Відтак відсутність державної реєстрації договору про відступлення переважного права покупця через поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0013 та утворення в результаті цього двох земельних ділянок не може стати перешкодою для захисту порушеного права позивачки на переважне придбання земельної ділянки.
Позивач в справах про переведення прав та обов'язків покупця зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець (частина четверта статті 362 ЦК України).
В справі що розглядається позивач ОСОБА_1 22 січня 2024 року внесла грошові кошти в розмірі 36 077 грн. на депозитний рахунок (а. с. 58), що відповідає ціні, за якою земельна ділянка була продана ОСОБА_3 (пункт 4.1 Договору купівлі-продажу від 18.09.2021 року).
З огляду на викладене, апеляційний суд виснує, що позивачка звернулася до суду за захистом свого порушеного майнового права у належний спосіб з доведенням належними та обґрунтованими доказами свого переважного права покупця у договорі купівлі-продажу від 18 вересня 2021 року, внесла на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області грошову суму, яку за договором сплатила покупцеві, тому заявлений нею позов підлягає до задоволення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення та ухвалити нове.
Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).
Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги позивачки ОСОБА_1 обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції є таким, що постановлене без повного з'ясування обставин справи, недоведеність обставин, які суд вважав доведеними, що призвело до невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та невірного застосування норм матеріального права, які регулюють дані правовідносини.
Тому рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 квітня 2024 року підлягає скасуванню з постановленням нового: про задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позивач ОСОБА_1 за подання позовної заяви сплатила судовий збір в розмірі 1 073 гривень 60 копійок (а.с. 10), за подання апеляційної скарги сплатила 1 610 гривень 40 копійок судового збору (а.с. 170), а всього 2 684 грн.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слід стягнути з кожної по 1 342 гривні у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження розміру судових витрат у суді першої інстанції, адвокат Путілін Є. В. надав: копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 серії АВ № 1106679 (а.с. 36), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 513 (а.с. 37), заяву про стягнення судових витрат від 08 квітня 2024 року, з якої вбачається, що позивачем по справі на підставі договору про надання правничої допомоги було сплачено на оплату гонорару адвокату суду 7 266 грн. (а.с. 142 - 143), квитанцію до прибуткового касового ордера на суму 7 266 грн. (а.с. 141), договір про надання правничої допомоги від 14 грудня 2023 року (а.с. 144), детальний опис робіт № ПЄ-00001 від 04.04.2024 року - 6 годин роботи 7 266 грн. (а.с. 145).
Дана заява з усіма додатками була направлена адвокатом Путіліним Є. В. іншим учасникам справи (а.с. 139 - 140).
Від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу не надходило.
Відтак апеляційний суд, з огляду на умови угоди про надання правової допомоги у суді першої інстанції адвокатом Путіліним Є. В. позивачу ОСОБА_1 , враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 7 266 грн. є реальними, підтверджені належними доказами, тому ці витрати слід стягнути в рівних частинах з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Перевести з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18 вересня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лавреновим Р. І. за № 926 щодо земельної ділянки площею 3,16 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, розташованої на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, яка була поділена на дві земельні ділянки: площею 1,5845 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0146 та площею 1,5837 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0145.
Передати ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 36 077 (тридцять шість тисяч сімдесят сім) гривень, що внесені ОСОБА_1 та знаходяться на депозитному рахунку ТУ ДСА у Вінницькій області (квитанція від 22 січня 2024 року, № 9330-8571-7974-9749).
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 4 975 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень з кожної понесених нею судових витрат.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Фермерське господарство «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» ЄДРПОУ 37489432 адреса: с. Коростівці, Жмеринський район, Вінницька область, 23150.
Головуюча Т. М. Шемета
Судді: О. В. Ковальчук
О. С. Панасюк