05.08.2024 Справа №607/16505/24 Провадження №3/607/7161/2024
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Мостецька А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду справу, яка надійшла з Відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , непрацюючого, раніше притягувався до адміністративної відповідальності постановами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.09.2023 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у справі № 607/17267/23 та від 12.10.2023 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у справі № 607/18795/23,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно якого 12.07.2024 винесено терміновий заборонний припис серії АА № 330845, 16.07.2024 о 13 год 00 хв, за адресою: АДРЕСА_2 , висловлював словесні образи та погрози на адресу ОСОБА_2 , чим порушив вимоги термінового припису, а саме зобов'язання залишити місце спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_2 строком на 10 діб, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Крім того, ОСОБА_1 , якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно якого 12.07.2024 винесено терміновий заборонний припис серії АА № 330845, 20.07.2024 о 14 год 30 хв, за адресою: АДРЕСА_2 , висловлював словесні образи та погрози на адресу ОСОБА_2 , чим порушив вимоги термінового припису, а саме зобов'язання залишити місце спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_2 строком на 10 діб, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Також ОСОБА_1 , якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно якого 12.07.2024 винесено терміновий заборонний припис серії АА № 330845, 15.07.2024 о 16 год 50 хв, за адресою: АДРЕСА_2 , висловлював словесні образи та погрози на адресу ОСОБА_2 , чим порушив вимоги термінового припису, а саме зобов'язання залишити місце спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_2 строком на 10 діб, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак про місце, дату та час розгляду даної справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду даної справи та розгляду справи без його участі не подав.
Оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 8 статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов'язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.
Відповідно до ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень доведена належними та допустимими доказами, які досліджені у судовому засіданні, а саме: даними, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ВАД № 163067 від 16.07.2024, серії ВАД № 163069 від 23.07.2024 та серії ВАД № 163066 від 16.07.2024, де викладені обставини вчинення ним адміністративних правопорушень; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.07.2024 та 23.07.2024; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника ОСОБА_1 серії АА № 330845 від 12.07.2024, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_2 строком на 10 діб з 22 год 00 хв 12.07.2024 по 22 год 00 хв 22.07.2024; фотокопіями вчинення даних адміністративних правопорушень; постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.09.2023 справа № 607/17627/23, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн; постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.10.2023 справа № 607/18795/23, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 грн.
Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинені адміністративні правопорушення, при розгляді справи не встановлено.
За даних обставин, суд вважає, що в діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме, невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а тому, його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Згідно ст. 23 КУПАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При обранні адміністративного стягнення, суд виходить з вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При накладенні стягнення, суд, враховує санкцію статті, характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд дійшов висновку, що до порушника слід застосувати стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності, і це буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сума прожиткового мінімуму на 2024 рік, встановлена ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 р. № 3460-IX, і становить для працездатних осіб 3028,00 грн.
Отже, слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі наведеного, керуючись статтями ст. 33, 40-1, ч. 2 ст. 173-2, ст. 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 грн (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 грн (одна тисяча триста шістдесят гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяА. А. Мостецька