30.07.2024 Справа №607/15694/24 Провадження №3/607/6893/2024
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Мостецька А.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Вароди П.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
13.07.2024 о 21 год 18 хв, в м. Тернопіль по вул. Об'їзна, 6, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 80 км/год при дозволеній 50 км/год. Швидкість руху вимірювалась за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, чим порушив вимоги п. 12.9(б) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Крім того, 13.07.2024 о 21 год 18 хв, в м. Тернопіль по вул. Об'їзна, 6, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку подану за допомогою світлоповертального диска червоного кольору. Було зупинено шляхом переслідування на службовому автомобілі «Toyota Prius», днз НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Також 13.07.2024 о 21 год 18 хв, в м. Тернопіль по вул. Об'їзна, 6, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_1 , не мав при собі чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1(ґ) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 13.07.2024 о 21 год 18 хв, в м. Тернопіль по вул. Об'їзна, 6, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1(а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні даних адміністративних правопорушень визнав та щиро розкаявся.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до п. 12.9(б) Правил дорожнього руху водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 , 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.
Диспозиція ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Згідно з п. 8.9(а) Правил дорожнього руху, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки.
Диспозиція ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 2.1(ґ) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п. 2.1(а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень доведена належними та допустимими доказами, які досліджені у судовому засіданні, а саме: даними, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ААД № 710409 від 13.07.2024, серії ААД № 710410 від 13.07.2024; серії ААД № 885140 від 13.07.2024 та серії ААД № 885139 від 13.07.2024; оглянутим диском із відеозаписом вчинення даних адміністративних правопорушень; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13.07.2024; письмовою розпискою ОСОБА_1 від 13.07.2024; довідкою УПП в Тернопільській області ДПП від 15.07.2024 про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.
За даних обставин, суд вважає, що в діяннях ОСОБА_2 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, - перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, ч. 1 ст. 122-1 КУпАП, - невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, ч. 1 ст. 126 КУпАП, - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ч. 2 ст. 126 КУпАП, - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно ст. 23 КУПАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При обранні адміністративного стягнення, суд виходить з вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При накладенні стягнення, суд, враховує санкцію статті, характер вчиненого правопорушення, який має суспільну небезпеку для суспільства, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставину, яка пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - це щире розкаяння винного, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також, буде достатнім для запобігання вчиненню ним нових правопорушень в майбутньому і необхідним для досягнення мети адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сума прожиткового мінімуму на 2024 рік, встановлена ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 р. № 3460-IX, і становить для працездатних осіб 3028,00 грн.
Отже, слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 9, 23, 33, 34, 36, 40-1, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн (три тисячі чотириста гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800,00 грн (шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяА. А. Мостецька