02.08.2024 Справа №607/16312/24 Провадження №3/607/7098/2024
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., розглянувши матеріали, що надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
19 липня 2024 року о 00 год. 47 хв. в м. Тернополі на просп. Злуки водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка яка не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродня блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОРна місці зупинки водій відмовився. Вказаним водій порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 не з'явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлений належним чином, що вбачається із його підпису у графі «особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи» у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 710436 від 19 липня 2024 року.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»).
За таких обставин, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховуючи строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, належне повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи, його неявку у судове засідання та те, що участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов'язковою, у силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе справу розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доведена наступними матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 710436 від 19 липня 2024 року;
матеріалами відео фіксації, на яких відображено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Після його зупинки, працівниками поліції повідомлено водію про виявлення в нього ознак наркотичного сп'яніння та неодноразово пропонувалося проїхати до найближчого медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, проте водій відмовлявся мотивуючи свою відмову відсутністю часу, оскільки йому потрібно було працювати;
направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 липня 2024 року;
постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 217486 від 19 липня 2024 року;
рапортом інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрала поліції Богдана Йончик від 19 липня 2024 року.
Отож, зібрані по справі докази є належними та допустимими, взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.
Також суд бере до уваги, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 217486 від 19 липня 2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Вказана постанова чинна та не скасована.
Указані обставини свідчать про наявність законної підстави зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу та дотримання працівниками поліції вимог закону щодо порядку здійснення такої зупинки.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За даних обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Обираючи адміністративне стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом'якшують адміністративну відповідальність, а тому доходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 130, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч),00 грн, який стягнути в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять),60 грн в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі),00 грн в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області Герчаківська О. Я.