02.08.2024Справа №607/12062/24
02 серпня 2024 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця, заступника командира 2 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2
за ч. 2 ст. 172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколу про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-17 КУпАП за №32 від 20 травня 2024 року, військовослужбовець ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14 травня 2024 року за №138, капітан ОСОБА_1 з 15 травня 2024 року був озброєний штатною зброєю та боєприпасами, заступив на бойове чергування з метою виконання бойового розпорядження щодо своєчасного виявлення і відбиття раптового надану на Україну. 19 травня 2024 року близько 16 год 30 хв. командиром військової частини та заступником командира військової частини НОМЕР_1 було проведено раптову перевірку місця несення бойового чергування пункту управління 2 ЗКР для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на України у АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено відсутність капітана ОСОБА_1 , який самовільно покинув місце несення служби. 19 травня 2024 року ОСОБА_1 самостійно повернувся до місця несення бойового чергування та приступив до виконання службових обов'язків, поважних причин своєї відсутності не пояснив.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав. Вказав, що дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та служить на посаді заступника командира 2 ЗКР. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14 травня 2024 року його направлено у відрядження до військової частини НОМЕР_2 для виконання бойових завдань. Однак, 19 травня 2024 року він не перебував на бойовому чергуванні, оскільки на таке чергування повинен був заступати лише 20 травня 2024 року. 19 травня 2024 року він перебував на території пункту управління 2 ЗКР у с. Ступки, де також перебував його командир ОСОБА_2 , який в цей день перебував на бойовому чергуванні. Так, 19 травня 2024 року у період з 16 год 30 хв. до 17 год 30 хв. відлучився за згодою командира для придбання товарів особистого вжитку. Окрім того, просив врахувати, що в період його відсутності на території пункту управління загроз не було та повітряної тривоги не було оголошено.
Посилаючись на наведене, просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, долучив до матеріалів справи витяг з журналу бойового чергування ПУ 2 ЗКР 647 ОЗКБ.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вважає, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні з 24.02.2022 введений воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час. Таким чином, на даний час в Україні діє особливий період.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
В силу вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Диспозицією ч. 2 ст. 172-17 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, вчинені в умовах особливого періоду.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення виражається у порушенні військовослужбовцями правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України.
Обов'язковою ознакою даного правопорушення є вчинення останнього в умовах особливого періоду.
Як вбачається із з протоколу про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-17 КУпАП за №32 від 20 травня 2024 року, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , заступив на бойове чергування з метою виконання бойового розпорядження щодо своєчасного виявлення і відбиття раптового надану на Україну, однак 19 травня 2024 року близько 16 год 30 хв. самовільно покинув місце несення служби та повернувся на місце служби о 17 год 30 хв.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі до матеріалів справи долучено:
-витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №138 від 14 травня 2024 року, згідно з яким наказано вважати таким, що вибув у відрядження 15 травня 2024 року до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_3 для виконання бойових (спеціальних) завдань капітана ОСОБА_1 , заступника командира 2 зенітно кулеметної роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 ;
-письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 19 травня 2024 року, згідно з якими останні повідомили, що 19 травня 2024 року вони перебувала на бойовому чергуванні у складі пункту управління 2 ЗКР. Близько 16 год 30 хв. була здійснена перевірка чергування командиром батальйону. Під час перевірки наявності особового складу було встановлено відсутність ОСОБА_1 , який був відсутній близько однієї години. Після цього ОСОБА_1 повернувся на пункт управління;
-рапорт командира 2 ЗКР військової частини НОМЕР_1 від 19 травня 2024 року, згідно з яким при перевірці ПУ 2 ЗКРП 19 травня 2024 року о 16 год 40 хв. командиром батальйону під час бойового чергування був відсутній заступник з МПЗ роти капітан ОСОБА_1 ;
-копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №20 від 27 листопада 2023 року, яким капітана ОСОБА_1 , призначеного на посаду заступника командира 2 ЗКР військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та вважати таким, що з 27 листопада 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив обставини, викладені у протоколі. Вказав, що дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та служить на посаді заступника командира 2 ЗКР. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14 травня 2024 року його направлено у відрядження до військової частини НОМЕР_2 для виконання бойових завдань. Однак, 19 травня 2024 року він не перебував на бойовому чергуванні, оскільки на таке чергування повинен був заступати лише 20 травня 2024 року. 19 травня 2024 року він перебував на території пункту управління 2 ЗКР у с. Ступки, де також перебував його командир ОСОБА_2 , який в цей день перебував на бойовому чергуванні. Так, 19 травня 2024 року у період з 16 год 30 хв. до 17 год 30 хв. відлучився за згодою командира для придбання товарів особистого вжитку. Окрім того, просив врахувати, що в період його відсутності на території пункту управління загроз не було та повітряної тривоги не було оголошено.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та служить на посаді командира 2 ЗКР. 19 травня 2024 року він перебував на бойовому чергуванні на пункті управління 2 ЗКР у АДРЕСА_1 . Капітан ОСОБА_1 в цей день на бойовому чергуванні у пункті 2 ЗКР у АДРЕСА_1 не перебував, однак був присутній на території пункту управління. 19 травня 2024 року близько 16 год 30 хв. ОСОБА_1 , з його дозволу відлучитися в магазин для придбання товарів особистого вжитку. Він особисто надав йому дозвіл на відлучення та оскільки останній на бойовому чергуванні не перебував, він відпустив його в магазин та будь-яких заперечень щодо відсутності не висловлював. В цей час на територію пункту управління прибув командир батальйону з перевіркою, в ході якої було встановлено відсутність капітана ОСОБА_1 .
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду пояснили, що їм відомо про те, що ОСОБА_1 був відсутній на території пункту управління 2 ЗКР у с. Ступки 19 травня 2024 року у період з 16 год 30 хв. по 17 год 30 хв., оскільки з дозволу командира пункту управління ОСОБА_2 відлучився у магазин та повернувся о 17 год 30 хв.
Згідно витягу з журналу бойового чергування чергового пункту управління 2 ЗКР 647 ОЗКБ від 03 травня 2024 року встановлено, що на бойове чергування у період з 09 год 00 хв. 19 травня 2024 року до 09 год 00 хв. 20 травня 2024 року заступили: ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Як вбачається з відомостей із сайту статистики повітряних тривог за 19 травня 2024 року, в місті Тернопіль та Тернопільській області було оголошено одну повітряну тривогу о 18 год 49 хв., яка тривала близько 18-19 хв.
Встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, в тому числі витягом з журналу бойового чергування чергового пункту управління 2 ЗКР 647 ОЗКБ, поясненнями ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що 19 травня 2024 року ОСОБА_1 не перебував на бойовому чергуванні на пункті управління 2 ЗКР у с. Ступки. Залишив місце несення служби для придбання товарів особистого вжитку з дозволу командира ОСОБА_2 , про що останній підтвердив, як свідок в судовому засіданні.
Диспозицією ч. 2 ст. 172-17 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, вчинені в умовах особливого періоду.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки останній 19 травня 2024 року, згідно журналу бойового чергування чергового пункту управління 2 ЗКР 647 ОЗКБ, не заступив на бойове чергування у вказаному пункті управління.
Судом встановлено, що командир 2 ЗКР ОСОБА_2 , враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не заступав на бойове чергування, відпустив останнього з території пункту управління в магазин для придбання товарів особистого вжитку.
Відтак, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 19 травня 2024 року не порушував правил несення бойового чергування (бойової служби), оскільки у вказану дату не заступав на бойове чергування. Заступив на таке чергування лише 20 травня 2024 року, що підтверджується витягом з журналу бойового чергування чергового пункту управління 2 ЗКР 647 ОЗКБ.
Також, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_1 був відсутній на території пункту управління, з дозволу командира, одну годину з 16 год 30 хв. та повернувся о 17 год 30 хв. В цей час загроз та оголошеної повітряної тривоги не було.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання про недоведеність факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 172-17, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-17 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Суддя І.М. Черніцька