01.08.2024 Справа №607/16427/24 Провадження №3/607/7140/2024
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
18.07.2024 о 21 год 18 хв в м. Тернополі по вул. Малишка, 39, водій ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом «Skoda Octavia» номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами на п'ять років, згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.05.2024 у справі № 602/386/24, чим порушив вимоги п. 2.1(а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак про місце, дату та час розгляду даної справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду даної справи не подав.
Оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з керуванням транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, а також, керуванням транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, а також, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, які вчинено повторно протягом року.
Згідно п. 2.1(а) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами, які досліджені у судовому засіданні, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 885245 від 18.07.2024, де викладені обставини вчинення ним адміністративного правопорушення; оглянутим диском із відеозаписом вчинення даного адміністративного правопорушення; письмовою розпискою ОСОБА_2 від 18.07.2024 про зобов'язання доставити транспортний засіб «Skoda Octavia» номерний знак НОМЕР_1 за місцем паркування та недопущення до керування ОСОБА_1 ; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 722748 від 16.07.2024, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400,00 грн за ч. 4 ст. 126 КУпАП; постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.05.2024 у справі № 602/386/24, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу; довідкою УПП в Тернопільській області ДПП від 25.07.2024 про те, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності, а саме: за ч. 5 ст. 126 КУпАП - постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.05.2024 у справі № 602/386/24, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу; довідкою УПП в Тернопільській області ДПП від 25.07.2024 про те, що за ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано; довідкою УПП в Тернопільській області ДПП від 03.07.2023 про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.
За таких обставин, суд вважає, що в діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, а тому, його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Згідно ст. 23 КУПАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, суд, враховує санкцію статті, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставину, яка пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - це щире розкаяння винного, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Крім цього, суд зазначає, що оплатне вилучення транспортного засобу не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 885245 від 18.07.2024, автомобіль «Skoda Octavia» номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_3 , відтак, ОСОБА_1 не є власником вищевказаного транспортного засобу, тому у разі застосування адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, будуть порушені майнові права інших осіб та положення чинного законодавства щодо обсягу прав власників, що є неприпустимим.
Згідно статті 41 Конституції України (норма прямої дії), кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Також, як вбачається із довідки УПП в Тернопільській області ДПП від 25.07.2024, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, а відтак, відсутні підстави для позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності, без позбавлення права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу, і це буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сума прожиткового мінімуму на 2024 рік, встановлена ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 р. № 3460-IX, і становить для працездатних осіб 3028,00 грн.
Отже, слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 9, 23, 33, 34, 40-1, ч. 5 ст. 126, ст. 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 81 600,00 грн (вісімдесят одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяО. М. Вийванко