"07" серпня 2024 р. Справа № 597/987/24
Заліщицький районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211150000070 від 29.04.2024 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, не працевлаштованої, одруженої, з вищою освітою, раніше не судимої,
у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України,
28 квітня 2024 року близько 19 години 00 хвилин водійка ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалась дорогою М-19 сполученням «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече» в напрямку смт.Товсте, Чортківського району, Тернопільської області.
Рухаючись у вказаному напрямку, між населеними пунктами с.Мухавка та с.Свидова, Чортківського району, Тернопільської області, на 418 км. + 450 м. вказаної автодороги ОСОБА_4 , порушуючи вимоги:
п.1.5. Правил дорожнього руху України «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п.2.3. "6" Правил дорожнього руху України «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п.10.1 Правил дорожнього руху України «Перед будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху», які виразились у тому, що ОСОБА_4 , керуючи вищезазначеним транспортним засобом, під час руху не діяла таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, проявивши неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, за відсутності перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, відволіклась від керування та змінила напрямок руху керованого нею транспортного засобу праворуч, виїхавши на праве по напрямку її руху, узбіччя, де допустила зіткнення з скульптурою Божої Матері.
Внаслідок зіткнення пасажир ОСОБА_5 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, перелом кісток лицевого черепа по типу Ле-Фор I; перелом кісток носа зі зміщенням; перелом правої виличної кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, переломи передніх, медіальних та латеральних стінок обох верхньощелепових пазух, перелом правої виличної дуги без зміщення кісткових фрагментів; рана правого крила носа, рана правої крило-носової ділянки з переходом на верхню губу; компресійний перелом тіла 5-го поперекового хребця.
Зазначені ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості як такі, що супроводжуються тривалим розладом здоров'я - більше 21 дня. (Згідно пункту 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).
Таким чином, своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_4 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні подала суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням нею з потерпілим та закриття кримінального провадження. В клопотанні обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що так, як вона вперше вчинила необережний нетяжкий злочин, свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнає повністю, щиро розкаюється, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, примирилася з потерпілим, відшкодувала завдані збитки, просить суд звільнити її від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України, на підставі ст. 46 Кримінального кодексу України, у зв'язку із примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження щодо неї закрити.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що він з обвинуваченою примирився, претензій матеріального чи морального характеру не має. Щодо закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінального відповідальності не заперечує.
Прокурор ОСОБА_3 , з врахуванням відсутності претензій у потерпілого до обвинуваченої та у зв'язку з їх примиренням, не заперечила проти задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, оскільки наявні всі передбачені законом підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та закриття кримінального провадження, на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Заслухавши позицію прокурора, обвинуваченої, потерпілого, з врахуванням норм кримінально-процесуального закону України, суд приходить до наступного висновку:
ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження..
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, згідно ч.4 ст.12 КК України - є необережним нетяжким злочином.
Згідно ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
За змістом ст.ст. 44, 45, 46 КК України за наявності підстав, передбачених ст.46 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадку, передбаченому ст.46 КК України є обов'язковим.
Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого їй обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст.286 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої її позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченій у провину, дійсно мало місце, вчинене нею, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самою обвинуваченою.
Потерпілий ОСОБА_5 , зазначив що примирився з обвинуваченою, не висуває до неї жодних матеріальних чи моральних претензій та просить звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачена цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягав на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 46 КК України.
Відповідно до ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Будь-яких обставин, які згідно з правилами кримінального процесуального закону перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим обвинуваченим клопотанням, не встановлено.
Таким чином, наявні умови та підстави, передбачені кримінальним законом для звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України на підставі ст.46 КК України та закриття кримінальної справи на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Питання скасування заходів забезпечення кримінального провадження, долю речових доказів та відшкодування процесуальних витрат, вирішити в порядку, встановленим КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись: ст. 44, 46 КК України, п.1 ч.2 ст. 284, 285, ч. 4 ст. 286, 288, 314, 350, 369-372, 376 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим - задовольнити.
Звільнити обвинувачену ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, на підставі ст.46 КК України - у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 01.05.2024 року, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні на автомобіль, марки "Fiat Doblo", державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_1 , який зберігається на спеціальному майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів, що на території відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою: м.Заліщики вул.С.Крушельницької 25 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яке знаходиться при матеріалах кримінального провадження №12024211150000070 від 29.04.2024 року.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
-автомобіль, марки "Fiat Doblo", державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_1 , який зберігається на спеціальному майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів, що на території відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою: м.Заліщики вул.С.Крушельницької 25 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яке знаходиться при матеріалах кримінального провадження №12024211150000070 від 29.04.2024 року, передати за належністю.
-оптичний DVD-R «Verbatim» із номером « ZE6253-DVR-J47F4 » з відеофайлами:
-камера3_Тест_Тест_20240428185500_20240428191000_31885269, ІР;
-камера5_Тест_Тест_20240428185451_20240428191000_31915021, ІР;
-камераб_Тест_Тест_20240428185454_20240428191001_31943142, ІР,
який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12024211150000070 і надалі зберігати при матеріалах кримінального провадження №12024211150000070.
-медичну карту стаціонарного хворого №3758 та оптичний DVD-R «Verbatim» з надписом: «КТ ГМ ОСОБА_5 28.04.24р.», які вилучено в КНП «Чортківська ЦМЛ» Чортківської міської ради та, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12024211150000070, повернути за належністю.
Стягнути із ОСОБА_4 в користь держави процесуальні витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи СЕ-19/120-24/5309-ІТ від 07.05.2024 року в розмірі 3786,40 гривні; судової інженерно-транспортної експертизи СЕ-19/120-24/5310-ІТ від 09.05.2024 року в розмірі 3786,40 гривні; судової фототехнічної експертизи СЕ-19/120-24/5562-ФП від 15.05.2024 року в розмірі 4543,68 гривні; судової інженерно-транспортної експертизи СЕ-19/120-24/6128-ІТ від 28.05.2024 року в розмірі 3029,12 гривні, на загальну суму 15145,60 (п'ятнадцять тисяч сто сорок п'ять гривень шістдесят копійок).
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення, може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_7