Справа № 147/508/24
Провадження № 2/588/230/24
08 серпня 2024 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Лободи Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду із указаним позовом мотивуючи вимоги тим, що 21.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4092388 відповідно до якого відповідачці були перераховані кошти на картковий рахунок в сумі 5000 грн.
Відповідачка не виконала зобов'язання за договором.
13.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір відступлення прав вимоги № 07Т, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 4092388 від 21.05.2021, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 у розмірі 22450,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16500,00 грн - заборгованість за відсотками, 950,00 грн - заборгованість за комісійними винагородами.
Таким чином позивач наділений правом грошової вимоги до відповідачки.
Про відступлення права грошової вимоги позивач повідомив відповідачку шляхом надсилання відповідного повідомлення на адресу зазначену у кредитному договорі.
Також позивачем було вжито заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення досудової вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором на адресу відповідачки.
У зв'язку з наведеним, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 4092388 від 21.05.2021 у розмірі 22450,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Ухвалою суду від 03.05.2024 було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Представниця позивача подала заяву в якій зазначила, що просить провести розгляд справи без її участі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачка, до початку розгляду справи по суті, подала заяву в якій вказала, що визнає позовні вимоги повністю та просить провести розгляд справи без її участі. Також відповідачка просить зменшити витрати позивача на оплату послуг правничої допомоги, оскільки вважає їх завищеними.
Враховуючи подані сторонами заяви, суд визнав з можливе розглянути справу без їхньої участі, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов'язані зі спорами про виконання зобов'язань, які виникли за кредитним договором, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 21.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4092388. Відповідно до вказаного договору відповідачці був наданий кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 15 днів (до 21.05.2021) з умовою сплати: процентів за користування кредитом у розмірі 1500,00 грн (нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом; стандартної базової процентної ставки у розмірі 5% від фактичного залишку за кожний день користування кредитом; комісії за надання кредиту у розмірі 950,00 грн (нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово). Також сторони погодили, що договір діє до моменту повного фактичного виконання зобов'язань (а.с. 9-14, 30, 40-44).
На виконання умов вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» на картковий рахунок позичальниці ОСОБА_1 21.05.2021 було перераховано кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн (а.с. 31).
Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальниці за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Отже, зі змісту договору, вбачається, що у ньому визначені основні істотні мови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальниця ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання нею цього договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
13.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір відступлення прав вимоги № 07Т, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 4092388 від 21.05.2021, укладеним між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 у розмірі 22450,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16500,00 грн - заборгованість за відсотками, 950,00 грн - заборгованість за комісійними винагородами (а.с. 33, 54-60).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, враховуючи досліджені судом докази, а також установлені обставини та положення зазначених вище норм права, суд вважає доведеним, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачкою, відповідно до умов договору про споживчий кредит, який був укладений 21.05.2021 між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН».
Всупереч умов кредитного договору відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість розмір якої, згідно розрахунку позивача станом 20.02.2024 складає суму у розмірі 22450,00 грн, із яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16500,00 грн - заборгованість за відсотками, 950,00 грн - заборгованість за комісійними винагородами (а.с. 16).
Для врегулювання спору позивачем було вжито заходи шляхом направлення досудової вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором на адресу відповідачки (а.с. 46).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачкою заявленого до неї позову, не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.
Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачкою належним чином не виконано зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України уразі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору, що становить 1211,20 грн, так як відповідачка визнала позов до початку розгляду справи по суті, а інші 50% судового збору, що становить 1211,20 грн, необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, суд враховує таке.
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачем у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подано: договір про надання правової допомоги № 42649746 від 11.12.2023; додаткову угоду № 003401914746 до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 20.02.2024; детальний опис робіт (наданих послуг) від 20.02.2024 (а.с. 15, 17, 32, 37-39).
Указані докази підтверджують факт понесення ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 6000,00 грн.
Відповідачкою було подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, яке мотивоване тим, що заявлений розмір судових витрат на оплату послуг адвоката є завищеним.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Дослідивши надані представником позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи доводи відповідачки щодо необґрунтованості таких витрат, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним зважаючи на таке.
Згідно акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 20.02.2024, до складу витрат на професійну правничу допомогу адвоката включена такі послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) на що витрачено 1,5 години, а вартість послуги склала 2250 грн; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості на що витрачено 3 години, а вартість послуги склала 3000 грн; формування додатків до позовної заяви на що витрачено 1 годину, а вартість послуги склала 750 грн (а.с. 15).
Суд вважає, що вартість послуг правничої допомоги є завищеною, оскільки обсяг документів доданих до позовної заяви є незначним, а судова практика у справах цієї категорії є сталою і не потребувала значного часу для аналізу законодавства. Крім того, позовна заява складається з шести аркушів, тому її складання, враховуючи професійну підготовку адвоката, який є фахівцем у галузі права, не може становити стільки тривалий час.
Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, з урахуванням висловлених відповідачкою заперечень щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до суми 4000,00 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
Керуючись вимогами статей 12, 13, 81, 141, 142, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором про споживчий кредит № 4092388 від 21.05.2021 у розмірі 22450 (двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят) грн 00 коп., а також кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. та кошти на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» з державного бюджету 50% судового збору, що підлягає відшкодуванню, сплаченого при поданні до суду позову згідно квитанції про сплату № 3923-4455-1244-7040 від 28.03.2024, у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», адреса місцезнаходження вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 42649746;
відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О. О. Огієнко