Справа № 585/3367/24
Номер провадження 3/585/993/24
02 серпня 2024 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Г.О.Цвєлодуб, розглянувши матеріали, які надійшли з Роменського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродж. м.Ромни, Сумської обл., не одруженого, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не є особою, звільненою від сплати судового збору
за порушення ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 29.07.2024 року серії ВАД №231074, ОСОБА_1 29.07.2024 о 13 год. 47 хв. за місцем свого проживання вчинив сварку із вітчимом, у ході якої поводив себе агресивно, виражався нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Таким чином, на думку ініціатора протоколу, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КпАП України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.
Суд, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Приписами ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Згідно із п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Отже, враховуючи обставини справи суд вважає, що ініціатор протоколу прийшов помилкового висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченогост. 173-2 КУпАП, оскільки в його діях відсутні ознаки притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки побутового конфлікту між ним та його вітчимом, який стосувався порядку догляду за домашньою птицею (пасинок не погодував качок), що і є безпосереднім каталізатором конфлікту тощо.
При цьому суд вважає, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження. Невід'ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Крім того, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Досліджені за матеріалами докази у їх сукупності не доводять суду існування у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки останні суперечать один одному, а саме: у протоколі від 29.07.24 р. зазначається, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо вітчима ОСОБА_2 , однак за змістом письмових пояснень обох учасників конфлікту вбачається, що між учасниками провадження виник обопільний конфлікт з огляду на те, що ОСОБА_3 вчасно не погодував свійську птицю, яка є у господарстві, що надалі переросло у сварку між чоловіками.
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Виходячи з наведеного, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у діях ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 10 днів дня винесення постанови.
Суддя Роменського Г.О.Цвєлодуб
міськрайонного суду