КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/3103/23
Провадження № 2-а/488/12/24
Іменем України
09.08.2024 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Качана Романа Юрійовича звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій просив суд скасувати постанову № 243/2023 за справою про адміністративне правопорушення від 11.08.2023 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн., а провадження у адміністративній справі № 243/2023 закрити.
Позовна заява мотивована тим, що 11.08.2023 відносно позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 винесено постанову № 243/2023 за справою про адміністративне правопорушення.
Повідомив, що у даній постанові зазначено, що об 11.40 годині в приміщенні мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 під час звірки військово-облікових даних було виявлено адміністративне правопорушення, вчинене громадянином ОСОБА_4 під час дії особливого періоду, а саме громадянин ОСОБА_5 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 з моменту оголошення загальної мобілізації за Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року та по теперішній час, що є порушенням частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивач не погоджується із зазначеною постановою, вважає її цілком незаконною, такою що підлягає скасуванню, а адміністративне провадження відносно нього підлягає закриттю.
Вказав, що до протоколу № 243/23 від 11.08.2023 не долучено жодного доказу того, що позивач отримував мобілізаційні розпорядження або повістки керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а єдиним доказом вказано його паспорт.
Також в оскаржуваній постанові і протоколі від 11.08.2023 не зазначено дату вчинення адміністративного правопорушення, а саме зазначено час 11.40 проте, не вказано дату (день та місяць виявлення адміністративного правопорушення).
Зазначив, що відповідачем також грубо порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Так, всупереч ст. 268 КУпАП справу було розглянуто за відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності.
Позивач ніякого повідомлення не отримав, що підтверджується у тому числі копією адмінпротокола, в якому час розгляду справи не зазначено.
Вказав, що він мав намір взяти участь у розгляді справи однак, його належним чином повідомлено не було, що призвело до грубого порушення його прав зокрема права на захист (правовому допомогу), права надавати докази, заявляти клопотання і заперечення.
Вважав, що його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, тому звернувся в суд з даним позовом.
Ухвалою суду від 23.08.2023 року відкрито провадження у вказаній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, копію ухвали надіслано сторонам по справі. Одночасно встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд вбачає необхідним позов задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимогами ч.1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи ухвалені (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і у порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з суті позову, позивач оскаржує постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу".
Частина 1 статті 22 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" визначає, що громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (ч. 3 ст.22 Закону).
Справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право їх керівники.
Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Частиною 2 ст. 277 КУпАП не передбачені спеціальні строки розгляду справ про правопорушення передбачені ст. 210-1 КУпАП.
Аналіз наведених вище правових норм дає можливість дійти висновку, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. У процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше, ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Тобто особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Судовим розглядом встановлено, що 11.08.2023 р. уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіцер мобілізаційного відділення Корабельного РТЦК та СП1 капітаном ОСОБА_6 відносно ОСОБА_1 був складений Протокол № 243/2023 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що об 11:40 годині в приміщенні мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 під час звірки військово-облікових даних було виявлено адміністративне правопорушення, вчинене громадянином ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, а саме: громадянин ОСОБА_1 не з 'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 з моменту оголошення загальної мобілізації за Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року та по теперішній час. Таким чином вважав, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 з моменту оголошення загальної мобілізації за Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року та по теперішній час.
У графі "Пояснення" названого протоколу міститься запис позивача про не згоду останнього з протоколом та не отримання ним належним чином оформленої повістки про виклик.
Також у протоколі міститься повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 13 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 в серпні 2023 р. проте, конкретної дати не зазначено.
Судом також встановлено, що постановою № 243/2023 за справою про адміністративне правопорушення від 11.08.2023 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, накладено штраф у сумі 3 400,00 грн.
З вказаної постанови вбачається, що об 11 год. 40 хв., без зазначення дати події, у приміщенні мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 під час звірки військово-облікових даних було виявлено адміністративне правопорушення, вчинене громадянином ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, а саме: громадянин ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 з моменту оголошення загальної мобілізації за Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року та по теперішній час, чим порушив частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію).
З названого вбачається, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності вищевказаних вимог закону дотримано не було. Оскаржувана постанова була прийнята в день складання протоколу, що фактично позбавило позивача права надати обґрунтовані пояснення, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою тощо.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доказів, які б спростовували наведені позивачем факти порушення порядку прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності та доказів того, що позивач ОСОБА_1 отримав у встановленому законом порядку повістку завчасно, відповідачем суду не надано.
За такого, суд доходить висновку про доцільність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання в частині закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
До правових актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб'єктами владних повноважень (крім суду).
Згідно з статтею 248 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Статтею 221 глави 17 КУпАП «Підвідомчість справ про адміністративне правопорушення» закріплено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають судді районних, районний у місті, міських чи міськрайонних судів.
Системний аналіз норм КУпАП та КАС України щодо компетенції судів у справах про адміністративні правопорушення дозволяє суду дійти висновку, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених статтею 221 КУпАП випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесеного суб'єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому позов в частині закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.
Вказаний висновок суду узгоджений з постановою Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі № 490/843/15-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Керуючись ст.ст. 2, 9, 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС України, ст.ст. 22, 34, 245, 247, 251, 280, 293 КУпАП, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову № 243/2023 за справою про адміністративне правопорушення від 11.08.2023 р., постановлену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя: Я.А. Чернявська