КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/795/24
Провадження № 2/488/1041/24
Іменем України
09.08.2024 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,
за участю секретаря судового засідання - Волошиної Я.І.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді, -
У провадженні судді Корабельного районного суду м. Миколаєва Селіщевої Л.І. перебуває цивільна справа № 488/795/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Ухвалою судді від 08.03.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі і її розгляд був призначений за правилами загального позовного провадження.
09.08.2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючої судді Селіщевої Л.І., мотивована тим, що дії судді, з приводу розгляду даної справи, викликають у нього сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, а також навмисному затягуванні судового розгляду.
При вирішенні заяви про відвід суд виходить з наступного.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36,37 ЦПК України.
У відповідності до положень ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обовязків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до вимог ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Згідно з приписами п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року), суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Відповідно до положень п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Положення ст.ст. 36,37 ЦПК України визначають вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) та перебувають у логічному взаємозв'язку з нормами Бангалорських принципів поведінки суддів.
При цьому слід зазначити, що самого лише сумніву в неупередженості чи об'єктивності судді недостатньо для його відводу, обов'язково повинні бути підстави для цього сумніву.
Натомість, позивачем не наведено та не надано жодного доказу існування обставин, які викликають реальний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді в контексті статей 36 та 37 ЦПК України та норм Бангалорських принципів поведінки суддів.
Оскільки заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді не підпадає під дію пунктів 1-4 ч.1 ст.36, ст.37 ЦПК України та подана на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України на позивача покладений обов'язок доведення обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, з посиланням на конкретні обставини, які мають бути підтверджені відповідними доказами.
У поданій заяві про відвід позивачем не наведено та не надано жодного доказу щодо існування обставин, які вказували б наявність у судді прямого чи побічного інтересу у даній справі чи викликали реальний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді в контексті статей 36 та 37 ЦПК України та норм Бангалорських принципів поведінки суддів.
Із урахуванням вищенаведеного, проаналізувавши подану заяву про відвід та її мотиви, враховуючи те, що позивачем не наведено будь-яких доказів щодо існування підстав для відводу судді, передбачених ст.ст. 36,37 ЦПК України суд приходить до переконання, що у задоволенні вказаної заяви про відвід судді слід відмовити за безпідставністю.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 14, 33, 36-40, 41, 44, 148 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі № 488/795/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л.І. Селіщева