Справа № 519/1142/24
2/519/579/24
09.08.2024 м. Южне
Южний міський суд Одеської області у складі судді Москаленко Інни Олександрівни, розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) , постановив ухвалу про таке:
І. Суть клопотання
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання об'єктами права спільної сумісної власності майна та поділ спільного сумісного майна подружжя.
2.Разом з позовною заявою Позивачем подано заяву про забезпечення позову, яку Позивач обґрунтовує таким.
3.Між Позивачкою та Відповідачем по справі ОСОБА_2 був укладений шлюб 01 червня 2002 року, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про шлюб.
4.Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 15.11.2021 у справі №489/3463/21шлюб між сторонами розірвано.
5.За період перебування у шлюбі сторони набули спільне майно, а саме:
- земельна ділянка площею 1,6 га, кадастровий номер 4820986300:01:000:0039 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Коблівська територіально громада;
- Машиномісце № 43 загальною площею 43.1 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 ;
- Двокімнатна квартира, загальною площею 70,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 ;
- земельна ділянка площею 0, 25 га кадастровий номер 4820986300:08:001:0014 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 ;
- Житловий будинок площею 215, 5 кв. м за адресою: АДРЕСА_5 ;
- Автомобіль вантажного фургона ТОУОТА НІ АСЕ 2004 року випуску номер кузова НОМЕР_1 (далі -майно).
6.Зазначене вище майно станом на дату подання позову належить на праві приватної власності Відповідачу ОСОБА_2 (РНОКТІП НОМЕР_2 ), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (довідка №383616858 від 19.06.2024).
7.Оскільки Відповідач прав Позивачки на таке майно не визнає, з метою недопущення порушення прав та ефективного захисту її прав, Позивачка вважає доцільним та необхідним здійснити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відповідачу та іншим особам вчинення будь-яких дій щодо відчуження 1/2 частини в кожному спірному об'єкті нерухомого та рухомого майна; заборонити укладати усі види угод, пов'язані з відчуженням вищевказаного майна.
ІІ. Процедура
8.На підставі ч. 1ст. 153 ЦПК України суддя вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
ІV. Мотиви, з яких Суд дійшов висновків, і закон, яким керувався Суд
9.Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
10.Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
11.Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.
12.Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
13.Відповідно до ч. 2 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
14.Відповідно до п. 1, 2 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні.
15.Відповідно до ч. 1ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
16.Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
17.Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 р. у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 р. у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 р. у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 р. у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
18.Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
19.З матеріалів справи судом встановлено, що позивач подала заяву про забезпечення позову, звернувшись до суду з позовом про визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею, ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 майна.
20.Звертаючись у суд з заявою про забезпечення позову, Позивачка зазначила, що не забезпечення позову в обраний позивачем спосіб може призвести до утруднення виконання рішення суду в майбутньому, оскільки між сторонами дійсно існує спір щодо вказаного майна.
21.За таких обставин, доводи Позивача про те, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позову повністю узгоджується з нормами діючого законодавства та матеріалами справи.
22.Суду не надано доказів необхідності забезпечення позову шляхом накладення саме арешту на нерухоме майно, тому з урахуванням вимог розумності, суд вважає за можливе вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого та рухомого майна, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
23.Зважаючи на предмет позову, підстав для його забезпечення шляхом заборони іншим особам вчинення будь-яких дій щодо відчуження 1/2 частини в кожному спірному об'єкті нерухомого та рухомого майна, суд не вбачає.
24.З огляду на наведене, заява підлягає задоволенню частково.
25.Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд -
26.Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
27.До набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна спільним сумісним майном подружжя, поділ спільного сумісного майна подружжя, заборонити відчуження такого майна:
- земельна ділянка площею 1,6 га, кадастровий номер 4820986300:01:000:0039 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Коблівська територіально громада;
- Машиномісце № 43 загальною площею 43.1 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 ;
- Двокімнатна квартира, загальною площею 70,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 ;
- земельна ділянка площею 0, 25 га кадастровий номер 4820986300:08:001:0014 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 ;
-Житловий будинок площею 215, 5 кв. м за адресою: АДРЕСА_5 ;
- Автомобіль вантажного фургона ТОУОТА НІ АСЕ 2004 року випуску номер кузова НОМЕР_1 .
28.У задоволенні інших вимог заяви відмовити.
29.Відповідно до ч.2 ст.157 ЦПК України примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направити судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
30.Відповідно до положень ч.10 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
31.Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.
32.Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
33.Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Южного міського суду
Одеської області І.О. Москаленко