КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/255/24
Провадження № 2-адр/488/4/24 р.
Іменем України
25.04.2024 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Селіщевої Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мазій Віталія Сергійовича про ухвалення додаткового рішення суду, -
Встановив:
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 09.04.2024 року був задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (справа № 488/255/24). Даним судовим рішенням скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення № 199802 від 15.10.2023 року, винесену помічником старшого зміни прикордонних нарядів відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " капітаном ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП.
18.04.2024 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Мазій В.С. про ухвалення у справі додаткового рішення, щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн., які були понесені позивачем у зв'язку з розглядом даної справи. До заяви були надані копія договору про надання правничої допомоги № 68 від 16.01.2024 року, копія рахунку на оплату № 99 від 17.01.2024 року на суму 5000,00 грн.; копія рахунку на оплату № 274 від 20.02.2024 року на суму 4000,00 грн.; копія квитанції № 7МКС-НТ36-ХМСТ-9КЕН від 17.01.2024 року; копія квитанції № ТРТ6-8169-7МЗК-9А2Х від 20.02.2024 року; копія акту надання послуг № 120 від 17.01.2024 року; копія акту надання послуг №121 від 20.02.2024 року; ордер серія АІ № 1542078. Крім цього, був наданий опис поштового відправлення відповідачу заяви та копій вказаних документів.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд прийшов до наступного висновку.
За приписами ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС). Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС).
В силу ч.ч. 1, 2 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 7 ст. 139 КАС України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. 9 ст. 139 КАС України).
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими? ? у статті 139 КАС України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 року у справі № 640/15803/19.
За такого та враховуючи відсутність заяви відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд не вбачає підстав для зменшення розміру цих витрат та задовольняє заяву у повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 252, 286, 295 КАС України, суд
Вирішив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мазій Віталія Сергійовича про ухвалення додаткового рішення суду,- задовольнити.
Ухвалити по адміністративній справі № 488/255/24 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 9000 гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л.І. Селіщева