Справа № 473/4384/24
Номер провадження 1-кс/473/1084/2024
іменем України
"09" серпня 2024 р. Слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),
його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду міста Вознесенська клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вознесенська Миколаївської області, громадянин України, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей,не працює, освіта середня, не судимого в силу ст. 89 КК України, проживає за адресою
АДРЕСА_1 В С Т А Н О В И В:
Слідчим відділом Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024152190000616 від 06.06.2024 р.
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що 15.06.2024 р. о 08 годині 57 хвилині працівниками Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, а саме старшим слідчим СВ ОСОБА_6 та оперуповноваженими СКП ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 розпочато проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області в межах досудового розслідування матеріалів кримінального провадження №12024152190000616 від 06.06.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Перебуваючи на території вище вказаного подвір'я, під час виконання працівниками Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області своїх службових обов'язків та які відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу, офіційно представились працівниками поліції та пред'явили свої службові посвідчення, після чого ОСОБА_4 діючи умисно, достовірно знаючи, що працівники Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській знаходяться при виконанні своїх службових обов'язків та проводять обшук за його місцем мешкання на законних підставах, вчинив відносно зазначених працівників правоохоронного органу опір, який виразився у вчиненні активних дій, а саме останній тримаючи в руках предмети ззовні схожі на ніж та сокиру, розмахував ними перед обличчями працівників Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, погрожуючи при цьому їм вбивством та фізичною розправою. Крім цього, ОСОБА_4 погрожував працівникам правоохоронного органу своєю собакою породи "німецька вівчарка", котра знаходилась біля нього, після того, як випустив її на територію подвір'я зазначеного вище домоволодіння.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, тобто погроза вбивством, насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Крім цього, ОСОБА_4 у період невстановленого досудовим розслідуванням часу по 15.06.2024 року, за невстановлених слідством обставин, незаконно, без відповідного законом дозволу усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, придбав боєприпаси у кількості 56 штук, котрі є 5,45 мм. військовими патронами, виготовленими промисловим способом та придатними до стрільби.
Придбані боєприпаси у невстановлений досудовим розслідуванням період час, місяці та спосіб ОСОБА_4 не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, переніс їх до свого місця мешкання по АДРЕСА_1 , де зберігав їх до 15.06.2024 р..
15.06.2024 р. в період часу з 08 год. 57 хв. по 14 год. 15 хв. працівниками Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщені житлового будинку виявлено та вилучено боєприпаси у кількості 56 штук, котрі є 5,45 мм. військовими патронами, виготовленими промисловим способом та придатними до стрільби, які він придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
06 червня 2024 року відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за №12024152190000616 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309 , ч.1 ст.345, ч.1 ст. 263 КК України.
15 червня 2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.
15 червня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України.
17 червня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч.1 ст. 345, ч.1 ст. 263 КК України.
17 червня 2024 р. Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області ОСОБА_4 обрано запобіжний захід в виді тримання під вартою в Державній установі "Миколаївський СІЗО" до 13 серпня 2024 року включно.
30 липня 2024 р. ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч.1 ст. 345, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 є особою середнього віку, матеріальна шкода в даному кримінальному провадженні не завдана, хоча і злочин спрямований проти здоров'я населення, проте не з'ясовано мотив та всі обставини, а тому, утримання ОСОБА_4 під вартою є незаконним. Також, ОСОБА_4 має ряд тяжких, хронічних захворювань, а саме: енцефалопатія II ст., змішаного ґенезу, вестібуло-атактичний синдром, явища інфаркту мозку, парез нижніх кінцівок. З того часу як він перебуває під вартою та фактично позбавлений належного та професійного лікування.
ОСОБА_4 не має на меті уникати кримінальної відповідальності. Таким чином не має підстав вважати, що він продовжуватиме злочинну діяльність. Водночас, ОСОБА_4 має постійне місце проживання, та реєстрацію, нових злочинів не вчиняв, та до цього його не підозрювали у вчиненні іншого злочину чи злочинів.
Крім цього, ОСОБА_4 не намагатиметься переховуватись, а навпаки повністю визнав свою вину у вчиненому кримінального правопорушення, щиро покаявся, дав правдиві покази, активно сприяє судовому слідству.
Станом на теперішній час допитано усіх можливих свідків, яких сторони вважали за необхідне допитати, відповідні експертизи проведені, а тому ступінь врахованих ризиків під час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зменшився настільки, що запобігти цьому ризику, можливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На думку сторони захисту, необхідною і достатньою мірою запобіжного заходу для підозрюваного ОСОБА_4 в подальшому буде саме домашній арешт із забороною покидати житло в нічний час, крім цього покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України. Саме такі зобов'язання та обмеження зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та позбавлять можливості переховуватися від суду. Домашній арешт підозрюваний ОСОБА_4 зможе відбувати за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні сторона захисту просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати будинок в нічний час, при цьому покласти на нього обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, посилаючись на те що ОСОБА_4 має постійне місце мешкання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також за станом здоров'я потребує стороннього догляду. У разі задоволення клопотання родичі ОСОБА_4 доставлять його за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні прокурор не заперечувала проти обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати будинок в нічний час.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника ОСОБА_5 .
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та справу №437/3160/24 (№1-кс/473/817/2024) про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 . суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_11 підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Підставою для зміни запобіжного заходу може бути виникнення нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявлення тих, які існували раніше, але про які не було відомо слідчому, прокурору на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу.
Так згідно із ч.1 та ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Так, в ході розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу встановлені обставини , які є достатніми відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 196 КПК України, та свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в виді можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
При вирішенні питання щодо зміни чи обрання дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність у останнього постійного місця проживання та реєстрації, його стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків.
З урахуванням того, що відсутні дані про те, що підозрюваний може ухилятись від суду, чи іншим чином перешкоджати правосуддю, а ризик впливу на свідків може бути мінімізований за рахунок інших запобіжних заходів.
Обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею було враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції заарештована особа має право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов затримання, а, рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з'ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Третьяков проти України").
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Як вбачається з матеріалів справи, підозрюваний має постійне місце проживання, власний житловий будинок, одружений, має двоє неповнолітніх дітей, міцні соціальні зв'язки.
Крім того, суд враховує що у підозрюваного значно погіршився стан здоров'я, самостійно пересуватися він не може.
Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
З урахуванням викладеного суд вважає, що на теперішній час, заявлені ризики, що враховані при застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, зменшилися та не виправдовує тримання особи під вартою.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що підозрюваний у разі зміни запобіжного заходу, зможе вплинути на потерпілого чи свідків, чи ухилитись від суду.
За таких обставин, суд, що з урахуванням ризику переховування від суду приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу підозрюваному із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт.
Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Тому, підозрюваному, слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків: з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у певний час доби відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний відносно нього запобіжний захід - тримання під вартою на домашній арешт у період з 20 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступної доби.
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період з 20 год.00хв. по 07 год. 00 хв. наступної доби .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:
- з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 14 серпня 2024 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а ОСОБА_4 зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати на виконання в Вознесенський РУП ГУНП в Миколаївській області.
На підставі ч.3 ст.202 КПК України звільнити ОСОБА_4 з-під варти неайно.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику та направити начальнику Миколаївського слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області.
Ухвала може бути оскаржена на підставі п.2 та п.4 ч.1 ст.309 КПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1