Справа № 521/22691/23
Номер провадження:1-кп/521/1090/24
02 липня 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
під час судового засідання по кримінальному провадженні №521/22691/23 відносно:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, громадянина України, з неповною середньою освітою, який перебував у незареєстрованому шлюбі, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відносно якого розглядається обвинувальний акт у Малиновському районному суді м. Одеси за ст. 126-1 КК України, у якому останній оголошений у розшук,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
На розгляді Малиновського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, при викладених в обвинувальному акті обставинах.
Під час судового засідання прокурором було заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на те, що ризики вчинення дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не перестали існувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 залишив питання про продовження строку тримання під вартою на розсуд суду.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. При цьому суд виходить з наступного.
Строк перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, який встановлений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08.05.2024, спливає 06.07.2024. Закінчити розгляд кримінального провадження з постановленням судового рішення до вказаної дати не уявляється можливим з об'єктивних причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
В обґрунтування вказаних ризиків прокурор зазначила, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Зокрема, на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду вказує те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
На наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробі незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, вказує те, що судом ще не допитано вказаних осіб, їх покази мають суттєве значення у кримінальному проваджені, ОСОБА_6 , перебуваючи під більш м'яким запобіжним заходом, безперешкодно зможе впливати на свідків та потерпілих, із метою зміни ними показів та ухилення від кримінальної відповідальності.
На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує той факт, що відносно обвинуваченого в Малиновському районному суді м. Одеси розглядається ще кримінальне провадження, де його оголошено в розшук, що свідчить про наявність ризику того, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_6 немає постійного офіційного місця роботи та доходів, крім того є підстави вважати, що обвинувачений через скрутне матеріальне становище, може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Інші більш м'які запобіжні заходи, такі як домашній арешт не забезпечать виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей.
Суд вважає, що перелічені прокурором доводи під час розгляду клопотання є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку суду, немає.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 314-315, 334, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 30.08.2024 включно.
Розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 його процесуальних обов'язків, - не визначати.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_7