Справа № 947/18620/24
Провадження № 1-кс/947/10326/24
07.08.2024 року cлідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 ,про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42024022420000222 від 03.06.2024 року відносно:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину 2008 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , займаючого посаду командира 3 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні молодший сержант, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-
Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.
Відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024022420000222 від 03.06.2024 за ознаками кримінального, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Згідно ст.ст. 6, 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством. На військових посадових осіб поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022, (далі - Положення), ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, АДРЕСА_2 , інших містах, районах, районах у містах.
Відповідно до п. 8 Положення завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно з п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань окрім іншого: здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; розробляють плани проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території; здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; виконують інші функції відповідно до законодавства.
Згідно з п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань окрім іншого: ведення на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»
№ 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією проти України, в Україні введено воєнний стан, правовий режим якого неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.
У зв'язку з чим, 24.02.2022 Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 у зв'язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено загальну мобілізацію, яка триває по теперішній час.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №128 від 07.05.2024 молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду командира 3 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати таким, що 07.05.2024 справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Наказом коменданта міста Одеси №7ДСК від 26.04.2024 молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено уповноваженою особою представника ІНФОРМАЦІЯ_4 , якому надано право здійснювати перевірку документів в осіб в адміністративних межах Київського району міста Одеси під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану. Крім того, цим же наказом надано дозвіл на використання цього наказу під час вказаних вище заходів.
Наказом коменданта міста Одеси №11/ДСК від 26.04.2024 молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено уповноваженою особою представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому надано право здійснювати перевірку документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу, службових приміщень під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану. Крім того, цим же наказом надано дозвіл на використання цього наказу під час вказаних вище заходів.
Під час проходження військової служби, у відповідності до ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ОСОБА_4 , зобов'язаний свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов'язок, не допускати негідних вчинків.
Відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді командира 3 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи наділеним вказаними вище повноваженнями, є суб'єктом відповідальності за злочини вчинені у сфері службової діяльності та правопорушення пов'язані з корупцією у відповідності до ст. 18 та Примітки до ст.. 364 КК України.
Згідно вимог ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», військовим посадовим особам військових формувань забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до п. 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМ України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок), у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального НОМЕР_1 або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Пунктом 50 цього Порядку передбачено, право на перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі - уповноважені представники).
Відповідно до пп. 2 п. 51 Порядку, перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах) - уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими.
Згідно з п 54 Порядку, під час перевірки військово-облікового документа:
-уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний назвати своє прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), посаду, а також пред'явити посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, разом з паспортом громадянина (посвідченням офіцера, військовим квитком);
-поліцейські та представники органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів ОСОБА_7 відрекомендовуються у порядку, визначеному наказами керівників Національної поліції та Держприкордонслужби відповідно.
У ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов'язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Разом з тим, в порушення вимог зазначених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, став на шлях злочинної діяльності, шляхом одержання неправомірної вигоди, за наступних обставин.
Громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , є військовозобов'язаним.
29.05.2024, перебуваючи по своїх справах на вулиці за адресою: АДРЕСА_3 до нього підійшов молодший сержант ОСОБА_4 для перевірки військово-облікових документів, уточнення персональних даних та відразу після цього використовуючи заходи фізичного характеру силою заштовхнув в невстановлений в ході досудового слідства транспортний засіб, де реалізуючи свій умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, поєднуючи свої дії з вимаганням, під час виконання обов'язків військової служби, в особистій бесіді виказав громадянину України ОСОБА_8 прохання надати неправомірну вигоду для себе у вигляді грошових коштів у сумі 4000 доларів США за не вчинення в його інтересах дій з використанням наданого ОСОБА_4 службового становища, а саме: невжитті заходів мобілізаційного характеру відносно останнього, зокрема, не призові на військову службу за мобілізацією, додавши, що у разі ненадання йому неправомірної вигоди останній буде на наступний день призваний на військову службу та відправлений для виконання обов'язків військової служби на передову в райони ведення бойових дій, на що з урахуванням вказаних обставин ОСОБА_8 вимушений був погодитись.
06.06.2024 близько 10:10 год., ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, попередньо визначивши ОСОБА_8 зі свого мобільного номеру телефону НОМЕР_2 на номер телефона ОСОБА_8 097 2937852 місце зустрічі, знаходячись поблизу входу до парку Меморіалу героїчної оборони Одеси 411-ї берегової батареї (зі сторони АДРЕСА_4 , особисто одержав неправомірну вигоду для себе у сумі 1000 доларів США (що відповідно до даних НБУ станом на 05.06.2024 складало 40 293,8 гривень) від ОСОБА_8 , за невчинення в його інтересах дій з використанням наданого ОСОБА_4 службового становища, а саме: невжитті заходів мобілізаційного характеру відносно останнього, зокрема, не призові на військову службу за мобілізацією. Після чого ОСОБА_4 видав ОСОБА_8 повістку від 07.06.2024 № Х0096 з заповненими даними відносно ОСОБА_8 , що засвідчена підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 та печаткою, про виклик для звірки документів до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 08.06.2024 о 09:00 год. та ще дві такі повістки (без дати) за № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , що засвідчені підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 та печаткою, про виклик для звірки документів до ІНФОРМАЦІЯ_7 , без заповнення відомостей щодо особи, яка викликається та інших відомостей, вказавши ОСОБА_8 , що із вказаними повістками він зможе безперешкодно пересуватись містом Одесою та у разі перевірки його військово-облікових документів іншими уповноваженими представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 або інших органів, зможе продемонструвати їм вказані повістки і до нього не будуть вжиті заходи мобілізаційного характеру, зокрема, не буде призваний на військову службу за мобілізацією. При цьому, ОСОБА_4 додав, що у вищезазначену дату згідно заповненої повістки № Х0096 на 08.06.2024 о 09.00 год до ІНФОРМАЦІЯ_7 прибувати не треба, запевнивши, що жодних проблем та негативних наслідків у зв'язку з не прибуттям у ОСОБА_8 не буде, а щодо повісток без заповнення даних №Х0087 та № НОМЕР_4 проінструктував як їх заповнювати, щоб далі використовувати у разі зупинки для перевірки документів іншими уповноваженими представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 або інших органів. Крім того, ОСОБА_4 зазначив ОСОБА_8 , що у разі виникнення будь-якої нестандартної ситуації телефонувати йому засобами мобільного зв'язку на його особистий номер. Також ОСОБА_4 запитав в ОСОБА_8 коли він віддасть йому решту обумовленої ним раніше суму грошових коштів.
11.06.2024 близько 12:55 год., ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, попередньо визначивши ОСОБА_8 засобами мобільного зв'язку місце зустрічі за вказаними вище номерами мобільного телефону, знаходячись поблизу входу до парку Меморіалу героїчної оборони Одеси 411-ї берегової батареї (зі сторони АДРЕСА_4 , особисто одержав неправомірну вигоду для себе у сумі 1000 доларів США (що відповідно до даних НБУ станом на 11.06.2024 складало 40 424,6 гривень) від ОСОБА_8 , за не вчинення в його інтересах дій з використанням наданого ОСОБА_4 службового становища, а саме: невжитті заходів мобілізаційного характеру відносно останнього, зокрема, не призові на військову службу за мобілізацією.
За викладених обставин, 12 червня 2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
13.06.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відносно підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.08.2024 року, застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 300 (триста) розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2024 рік, що становить908 400 грн. (дев'ятсот вісім тисяч чотириста ) гривень.
10.07.2024 року колегією слідчих суддів Одеського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.06.2024 року - залишено без змін.
07.08.2024 року постановою першого ступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 42024022420000222 від 03.06.2024 року до 3 (трьох) місяців, тобто до 12.09.2024 року.
Оскільки на теперішній час в рамках даного кримінального провадження не зменшилися ризики, які існували на момент застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а завершити досудове розслідування не видається за можливе з об'єктивних причин, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного
Позиції учасників судового засідання.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, зазначивши, що викладені у клопотанні сторони обвинувачення ризики на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати, долучив ухвалу Одеського Апеляційного суду якою рішення слідчого судді про обрання запобіжного заходу підозрюваному залишено без змін.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, надав письмові заперечення в яких у задоволенні клопотання просив відмовити, та обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Пояснив, що всі ризики зазначені в клопотанні жодним з доказів не підтверджені, є лише припущенням. Визначений розмір застави є непомірним для підозрюваного, на його думку при визначенні розміру застави не враховано ні матеріальний стан підозрюваного, ні сімейний, ні особу підозрюваного. Протягом двох місяців досудового розслідування жодних додаткових епізодів вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень слідчим виявлено не було, жодних інших повідомлень про підозру ОСОБА_4 не вручалось. Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Висновки слідчого судді.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
12 червня 2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками:прохання та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
Так, слідчим суддею встановлено, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, зокрема:
- заявою про вчинення кримінального правопорушення;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 який надав показання про обставини вимагання та одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, за невжиття заходів мобілізаційного характеру відносно останнього, зокрема, не призові на військову службу за мобілізацією останнього;
- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України, підозрюваного ОСОБА_4 , в ході якого було проведено обшук та вилучено повістки про виклик для звірки даних ІНФОРМАЦІЯ_8 - без заповнення даних, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 ; предмет неправомірної вигоди - грошові кошти у сумі 1000 дол. США;
-протоколом ідентифікації (огляду) та вручення грошових коштів від 11.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_8 вручено грошові кошти в сумі 1000 доларів США (купюрами по 100 доларів США в кількості 10 шт.);
-протоколом освідування особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.06.2024, яким зафіксований факт виявлення характерного світіння на пальцях рук ОСОБА_4 ;
-наказами ІНФОРМАЦІЯ_2 про призначення на посаду ОСОБА_4 , коменданта м. Одеса про призначення ОСОБА_4 уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 для здійснення заходів мобілізаційного характеру тощо.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення такого кримінального правопорушення.
Крім того, питання обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри перевірялося слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси при обранні міри запобіжного заходу відносно підозрюваного, та Одеським Апеляційним судом при розгляді скарги захисника.
Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.
Так, вирішуючи питання продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, та з огляду на тяжкість покарання, яке передбачено зокрема за вчинення такого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, що свідчить продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає переконливими доводи слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_4 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Окрім того кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів, у тому числі речі і документи.
Враховуючи зазначене, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а відтак, слідчий суддя дійшов до переконання, що ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати.
Крім того, на теперішній час підозра, пред'явлена ОСОБА_4 , в тому числі, ґрунтується на показаннях свідків. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).
Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно продовження існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику, а саме у вигляді можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків в рамках кримінального провадження.
Що стосується посилань сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість відповідних доводів сторони обвинувачення, оскільки прокурором не було зазначено та документально підтверджено існування нових обставин, яким би не надавалася правова оцінка слідчим суддею при першочерговому вирішенні питання застосування міри запобіжного заходу відносно підозрюваної особи.
Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, та наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання у межах кримінального провадження проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів, водночас закінчити досудове розслідування, не видається можливим, у зв'язку з необхідністю проведення ряду слідчих та інших процесуальних дій, зокрема:
- отримати висновок судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.14 «Дослідження спеціальних хімічних речовин» та висновок експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.3 «Дослідження холодної зброї»;
- допитати ОСОБА_9 в якості підозрюваного з приводу обставин вчинення ним кримінальних правопорушень;
- отримати матеріали від оперативного підрозділу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- розсекретити таємні клопотання слідчого, погоджені прокурором та внесені на розгляд слідчому судді, ухвали Одеського апеляційного суду за результатами розгляду внесених клопотань, доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та інші супровідні документи;
- зібрати матеріали, що характеризують підозрюваних;
- виконати вимоги ст. 290, 291 КПК України;
- скласти та направити до суду обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу.
Неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
Таким чином, твердження захисника щодо можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Вирішення питання щодо розміру застави.
В частині визначеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.06.2024 року розміру застави, слідчий суддя зазначає, що вказаний розмір застави під час обрання запобіжного заходу визначався з урахуванням майнового стану підозрюваного, сімейного та особистої характеристики підозрюваного, розміру ймовірно завданої неправомірної вигоди, та обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя приходить до переконання, що обраний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 ,про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42024022420000222 від 03.06.2024 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 12.09.2024 року на ІНФОРМАЦІЯ_9 , в межах строку досудового розслідування.
Визначений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.06.2024 року розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 300 (триста) розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2024 рік, що становить908 400 грн. (дев'ятсот вісім тисяч чотириста ) гривень - залишити без змін.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок НОМЕР_5 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 12 вересня 2024 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1