Справа № 947/19774/24
Провадження № 1-кс/947/10551/24
09.08.2024 року м. Одеса
Cлідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 його захисника ОСОБА_5 розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ватутіне, Черкаської області, громадянина України, із середньою освітою, який зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
І. Суть клопотання
Слідчий звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з клопотанням погодженого прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 ..
1.1. Клопотання слідчого
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.06.2024 приблизно о 09:50, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 який знаходився в будинку АДРЕСА_2 під час здійснення сварки з ОСОБА_7 виник умисел, направлений на заволодіння чужим майном останньої, шляхом нападу на потерпілу, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та заподіянням останній тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_4 21.06.2024 приблизно о 10:00, знаходячись в будинку АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів наніс декілька ударів руками по голові потерпілій ОСОБА_7 , тобто застосував насильство небезпечне для життя останньої, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді тяжкої черепно-мозкової травми, забій головного мозку тяжкого ступені тяжкості, субдуральний крововилив правої півкулі головного мозку, перелому кісток носа,голови нижньої щелепи справа, садни забої голови та верхніх кінцівок.
Продовжуючи свій умисел, ОСОБА_4 скориставшись безпорадним станом потерпілої ОСОБА_7 , заволодів її майном, а саме: грошовими коштами в сумі 5000 гривень, 450 доларів США, який згідно курсу НБУ станом на 21.06.2024 становить 18234 гривень, 100 Євро, який згідно курсу НБУ на 21.06.2024 становить 4343 гривень та мобільним телефоном «Redmi A1» чорного кольору, після чого разом з викраденими майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
22.06.2024 о 11:40 годин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22.06.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 24.06.2024 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 20.08.2024.
Двомісячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 22.08.2024.
Керівником Київської окружної прокуратури міста Одеси строк досудового розслідування продовжено до 22.09.2024.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Підозрюваний та захисник проти задоволення клопотання не заперечували.
ІІІ. Оцінка слідчого судді
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керувалася слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: оглядом місця події, під час якого вилучено сліди вчинення злочину, протоколами допитів свідків, протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, під час якого виявлено та вилучено викрадене майно, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, належить прийняти до уваги п. 57 рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно до якого наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення.
А також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов'язково мають такий саме рівень з'ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального провадження, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
3.5. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Таким чином, обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу підозрюваного дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_4 який на теперішній час підозрюється у скоєні особливо тяжкого злочинів, будучи обізнаним та розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
3.6. Щодо ризику знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя погоджується з прокурором в частині наявності цього ризику, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 зокрема, можливої причетності до його вчинення значної кількості інших осіб.
Враховуючи, що досудове розслідування наразі не завершене, процес збирання доказів у кримінальному провадженні триває, існує вірогідність того, що підозрювана може знищити або сховати речі, які містять відомості про кримінальне правопорушення, у вчинені якого він підозрюється.
3.7. Щодо ризику незаконного впливу на свідків та підозрюваних у кримінальному провадженні
Слідчий суддя вважає ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтованим, оскільки їх показання є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування. Враховуючи, що свідки можуть бути відомі ОСОБА_4 існує можливість незаконного впливу на них з боку підозрюваної. Встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
3.8 Щодо можливого застосування іншого запобіжного заходу
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.
Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
3.9 Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.10. Щодо неможливості завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали
Прокурор послався на неможливість закінчення досудового розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали. Зокрема, наголосив на необхідності:
-отримати висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 ;
-отримати висновок судово-медичної імунологічної експертизи;
-отримати висновок судово-медичної імунологічної експертизи;
-отримати висновок судово-медичної цитологічної експертизи;
-отримати висновок судово-медичної імунологічної експертизи;
-отримати висновок судово-медичної імунологічної експертизи;
-скласти та вручити повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.121 КК України ОСОБА_4
-виконати вимоги ст. ст. 283, 290 КПК України;
-скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;
-вручити обвинувальний акт та реєстр кримінального провадження підозрюваному та виконати інші слідчі дії, необхідність у виконанні яких виникне в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
-скласти обвинувальний акт або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та реєстр матеріалів досудового розслідування;
-вручити обвинувальний акт або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та реєстр кримінального провадження підозрюваному та виконати інші слідчі дії, необхідність у виконанні яких виникне в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
На переконання слідчого судді, зазначені процесуальні дії безпосередньо стосуються обставин кримінального правопорушення та спрямовані на їх повне та всебічне з'ясування. Їх обсяг є суттєвим та сторона обвинувачення об'єктивно потребуватиме значного часу для їх проведення.
3.11. Щодо визначення розміру застави
У відповідності до положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв'язку з чим, приймаючи до уваги вказані вимоги та те, що кримінальне правопорушення у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4 вчинене із застосуванням насильства, відсутні підстави для визначення відносно ОСОБА_4 застави.
3.12. Висновки слідчого судді
Слідчий суддя, враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв'язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може негативно вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаному ризику застосування до підозрюваного більш м'яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а це у свою чергу, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, згідно ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України, є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 197, 199, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 19.09.2024 року включно.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1