09.08.2024
Єдиний унікальний №497/2929/23
Провадження №1-р/497/4/24
про розгляд подання про роз'яснення рішення суду
09.08.24 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, подання Київського районного відділу Філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області про роз'яснення порядку виконання вироку Болградського районного суду Одеської області від 15.04.2024 року в кримінальному провадженні №12023162480000868 від 04.07.2023 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 та ч.4 ст.358 КК України,
04.07.2024 року на адресу суду надійшло подання Київського районного відділу Філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області про роз'яснення порядку виконання вироку Болградського районного суду Одеської області від 15.04.2024 року в кримінальному провадженні №12023162480000868 від 04.07.2023 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 та ч.4 ст.358 КК України в частині призначення обов'язків на підставі статті 76 КК України, а саме щодо обов'язку відповідно до ч.4 ст.76 Кримінального кодексу України.
В зв'язку з відпусткою судді, подання передано фактично для розгляду 01.08.2024 року та відразу ж призначено судове засідання на 09.08.2024 року о 10:00 годині.
В обґрунтування цього подання Київський районний відділ Філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області посилається на те, що в резолютивній частині в 12 абзаці на 41 сторінці прописано: «Покласти, згідно з вимогами ч. 4 ст. 76 КК України, на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого, обов'язок: здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_3 , що звільнений від відбування покарання з випробуванням, починаючи з дня набрання даним вироком законної сили і протягом 3 (трьох) років з моменту ухвалення вироку».
Згідно ч. 4 ст.76 Кримінального Кодексу України: «У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки: «виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою».
З цих підстав орган пробації просить роз'яснити виконання вироку Болградського районного суду Одеської області від 15.04.2024 р. відносно громадянина ОСОБА_3 , а саме в частині призначення обов'язків на підставі ст. 76 КК України, а саме щодо обов'язку відповідно до ч. 4 ст. 76 Кримінального Кодексу України.
Сторони по справі повідомлялися відповідно до вимог чинного законодавства, до суду не прибули (а.с.8).
Ініціатор клопотання просила розглянути зазначене питання без її участі, про що подала заяву (а.с.10).
Прокурором подано заяву про проведення судового розгляду у його відсутність, просив врахувати надані пояснення під час розгляду справи (а.с.5).
Зважаючи на вимоги ст. 380 ч. 2 КПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Вивчивши матеріали справи, клопотання Київського районного відділу Філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області про роз'яснення порядку виконання судового рішення, суд дійшов наступного висновку.
Вироком Болградського районного суду Одеської області від 15.04.2024 року Єдиний унікальний номер №497/2929/23 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.4 ст.358 КК України та призначено йому узгоджене сторонами покарання:
- за ст.332 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без призначення додаткового обов'язкового покарання у виді права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, без конфіскації майна;
- за ст.358 ч.4 КК України у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850.00 гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без призначення додаткового обов'язкового покарання у виді права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Покласти, згідно з вимогами ч.4 ст.76 КК України, на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого, обов'язок: здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_3 , що звільнений від відбування покарання з випробуванням, починаючи з дня набрання даним вироком законної сили і протягом 3 (трьох) років з моменту ухвалення вироку.
В силу положень ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 15.04.2024 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст, тобто, здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загально вживані слова.
Статтею 534 КПК України регламентовано порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні, а саме:
-в разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні;
-судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню;
-процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків, визначені статтею 537 КПК України з останніми змінами, встановленими ЗУ від 18.10.2022 р. N 2690-IX.
Так, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання ...14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку…
Питання про приведення вироку суду у відповідність із законодавством України визначено статтею 610 КПК України, але стосується воно вироку суду іноземної держави, а тому не підлягає вирішенню в межах даного кримінального провадження.
Таким чином, на підставіст.537 ч.1 п.14 КПК України суд має можливість вирішити інші питання під час виконання вироків, та про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Разом з цим, застосування додаткових обмежень, передбачених у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, є правом, а не обов'язком суду, що визначено судовою практикою, а саме рішенням Верховного Суду від 17.07.2018 р. у справі №756/2962/17, яким суд відмовив у задоволенні скарги прокурора на ухвалу апеляційного суду, якою було знято з засудженого обов'язок не виїжджати за межі України.
Так, ухвалою колегії суддів судова палата з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду від 03.09.2019 р. (провадження№11-кп/4820/404/19,справа №686/6552/18), також визнала, що «покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами (ч.ч.1,2ст.50 КК України). Суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (п.3ч.1ст.65 КК України). При призначенні покарання суди в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК (2341-14) стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання (постанова пленуму ВСУ від 24.10.2003р. №7).
Частиною 4 статті 76 КК України передбачено, що нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.
Органом пробації у поданні про роз'яснення вироку вказано, що відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України «у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого обов'язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою».
Разом з цим, такий обов'язок передбачений пунктом 4 частини 3 статті 76 КК України, а саме:
На осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов'язки: 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Згідно визначеного судом покарання вироком Болградського районного суду Одеської області від 15.04.2024 на засудженого ОСОБА_3 - такий судом обов'язок не покладався.
Враховуючи вищевказане, вимоги закону, конкретні обставини справи, зокрема особу обвинуваченого, принципи призначення покарання, в тому числі, принцип індивідуалізації покарання, суд прийшов до висновку про те, що судом дотримано вимог закону про кримінальну відповідальність при визначенні обвинуваченому обов'язків, які він повинен виконувати у зв'язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, повноваження уповноваженого органу з питань пробації визначені ст.13 КВК України, згідно якої уповноважений орган з питань пробації у межах своїх повноважень забезпечує:
-здійснення нагляду за засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей до трьох років;
-виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських і виправних робіт;
-реалізацію пробаційних програм стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням;
-проведення соціально-виховної роботи із засудженими, до яких застосовано пробацію;
-здійснення заходів з підготовки осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення;
-направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів у порядку, визначеному статтею 57 цього Кодексу;
-здійснення інших визначених законодавством заходів, спрямованих на виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень.
Натомість, з самої назви статті 76 КК України «Обов'язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням» - не містить зобов'язального вислову у розумінні «суд зобов'язаний», з чого вбачається сенс законодавця щодо надання суду дискреції в цій частині процесуального Закону: суд «призначає» або «не призначає» - тобто, визначення цієї дії законодавцем покладається на розсуд суду з врахуванням особливостей кримінального провадження.
Статтею 533 КПК України регламентовано наслідки набрання законної сили судовим рішенням. Так, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Таким чином, орган пробації має обов'язок виконувати вирок суду, який набрав законної сили без надання оцінки судовому рішенню що мають право робити лише суди апеляційної та касаційної інстанції.
Відповідно до ст.164 КВК України, уповноважений орган з питань пробації: "веде облік засуджених протягом іспитового строку... Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
Цим Законом також не передбачена така обов'язкова дія обвинуваченого як з'являтися до органу пробації для реєстрації, однак цей Закон місить до таких осіб вимогу з'являтися за викликом до зазначеного органу, що узгоджується з абз.12 резолютивної частини вироку, яким суд ухвалив «покласти, згідно з вимогами ч. 4 ст. 76 КК України, на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого, обов'язок: здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_3 , що звільнений від відбування покарання з випробуванням, починаючи з дня набрання даним вироком законної сили і протягом 3 (трьох) років з моменту ухвалення вироку»..
Таким чином, орган пробації не позбавлений можливості здійснити виклик засудженого ОСОБА_4 для здійснення нагляду щодо нього.
Системне тлумачення положень статті 380 КПК України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Ініціатором подання суду не надано доказів, що на засудженого ОСОБА_3 покладено обов'язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою», оскільки вказаний обов'язок передбачений п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, та така фраза у вироку взагалі відсутня і не зазначена, а відтак текст вироку суду, який просить роз'яснити Київський районний відділ Філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області чітко та ясно викладений у доступній та зрозумілій формі, з посиланням на мотиви прийняття рішення та норми чинного законодавства, зміст вироку суду є вичерпним, а його резолютивна частина не потребує додаткового роз'яснення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання Київського районного відділу Філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області про роз'яснення порядку виконання вироку - не підлягає задоволенню, оскільки вказаний вирок суду є повним та зрозумілим, а питання, яке просять роз'яснити в поданому клопотання є безпідставним.
На підставі викладеного, керуючись ст. 380 КПК України, суд
В задоволенні подання Київського районного відділу Філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області про роз'яснення порядку виконання вироку Болградського районного суду Одеської області від 15.04.2024 року в кримінальному провадженні №12023162480000868 від 04.07.2023 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 та ч.4 ст.358 КК України - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду протягом 7 діб через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя: ОСОБА_1