Справа № 467/878/24
Провадження № 3/467/412/24
08.08.2024 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Догарєва І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Арбузинка Миколаївської області справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Самашкани Резинський район Молдова, громадянки України, пенсіонерки, що має зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №360265 від 15.06.2024 року, ОСОБА_1 15.06.2024 року о 10 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 вчинила дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , а саме, висловлювалась в її адресу нецензурною лайкою, чим порушила громадський порядок і спокій громадян, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнала вини у вчиненні адміністративного правопорушення та зазначила, що близько одного року як вона повернулася до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та виявила, що у будинку поряд оселилася ОСОБА_2 з дітьми. Одразу ж між ними з сусідкою ОСОБА_2 почався конфлікт через те, що остання встановила умивальник та душ у своєму дворі, та при їх використанні вся вода затікає в прогріб до ОСОБА_1 . Що стосується подій 15.06.2024 року, то близько 10.00 години вона повернулась додому з ринку та побачила, що металевий паркан біля її будинку, який вона нещодавно встановила, глибоко подряпаний невстановленим предметом, можливо косою, яку вона напередодні залишила у дворі. При цьому нещодавно цей же паркан був сильно забруднений та ОСОБА_1 змушена була його відмивати, як їй повідомили інші сусіди, паркан забруднили діти ОСОБА_2 . Вважаючи, що паркан також подряпали діти ОСОБА_3 вона звернулась до останньої щоб вона вжила заходи до своїх дітей, у зв'язку з цим між ними стався словесний конфлікт, однак нецензурної лайки до ОСОБА_2 вона не вживала, навпаки, це ОСОБА_2 на неї кричала та погрожувала вижити з власного будинку.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Крім пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дослідила наявні у справі докази.
Відповідно до рапорту старшого інспектора-чергового ВП №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, 15.06.2024 року отримано повідомлення зі служби 102 про те, що 15.06.2024 року о 10:11 в АДРЕСА_2 , сусідка ОСОБА_1 ображає та звинувачує дітей заявниці ОСОБА_2 . Повідомлення зареєстроване в журналі ЄО за №1052 від 15.06.2024 року. Повідомлення було відпрацьоване виїздом СОГ ВП №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області.
Згідно письмової заяви ОСОБА_2 від 15.06.2024 року остання просила притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка постійно ображає її дітей нецензурною лайкою та створює конфлікти.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 15.07.2024 року, 15.06.2024 року близько 10.00 години вона побачила, як сусідська дитина шкрябає її металевий забор, у зв'язку з цим почався словесний конфлікт з сусідкою і взагалі конфлікт у них триває давно з приводу побуту.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 15.07.2024 року, вона проживає з двома неповнолітніми дітьми по сусідству з ОСОБА_1 , яка постійно вчиняє конфлікти з сусідами. Так, 15.06.2024 року вранці, коли її діти не спали вона вийшла на вулицю, там побачила ОСОБА_1 , яка почала її ображати нецензурною лайкою та говорити, що її діти поцарапали забор.
Свідок ОСОБА_4 у письмових поясненнях від 15.06.2024 року вказав, що проживає по сусідству з ОСОБА_1 , яка постійно конфліктує з сусідами та ображає їх.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності суддя встановила наступне.
Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, за образливе чіпляння до громадян, та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства.
Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.
Верховний Суд України у постанові №5-17кс12 від 04.10.2012 надав висновок, згідно з яким хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об'єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №10 «Про судову практику у справах про хуліганство», зазначено, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним караних дій. Як хуліганство дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Головним критерієм розмежування хуліганства від інших діянь є відсутність мотиву на вчинення хуліганських дій.
Отже, для кваліфікації дій особи за ст. 173 КпАП України має бути наявний умисел (прямий чи не прямий) на порушення громадського порядку, мотив задоволення індивідуальних потреб.
Як передбачено статтею 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та її сусідкою, потерпілою ОСОБА_2 триває конфлікт з приводу побуту.
З огляду на наявність тривалого конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який і обумовив поведінку ОСОБА_1 в даному випадку, відсутні такі суб'єктивні ознаки правопорушення, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, тобто в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись п.1 ст.247 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Суддя І.О.Догарєва