печерський районний суд міста києва
Справа № 754/18296/23-ц
Пр. № 2-337/24
18 липня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Остапчук Т.В., за участю секретаря - Гаманюк О.С розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку позовного спрощеного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири,-
У грудні 2023 року ПАТ «СК «АРКС» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири та просив стягнути з відповідачів суму збитків у розмірі 110 908,57 грн та судовий збір . Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року позовну заяву було направлено за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва. Відповідно до протоколу автоматизованої системи, матеріали цивільної справи 754/18296/23-ц були розподілені на суддю Остапчук Т.В . Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 лютого 2024 року було відкрито провадження в порядку позовного спрощеного провадження з викликом сторін Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення у справі не заперечує. Відповідачі, будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов та заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала. За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У зв'язку із тим, що відповідачка своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, не використала наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення. У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку. 20.01.2020 року між Акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування. Предметом вказаного Договору є майнові інтереси Страхувальника, пов'язанні з володінням, користуванням та розпорядженням майном, вказаним у Договорі, а саме - приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . 25.01.2021 року стався страховий випадок, а саме - вищевказане приміщення було затоплено. Згідно Акту про затоплення - залиття сталося внаслідок пошкодження квартирного приладу централізованого опалення встановленого власниками квартири АДРЕСА_2 . Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих Страхувальником документів було укладено страховий акт №ARX2737481. На підставі вище зазначеного страхового акту АТ «СК «АРКС» здійнила виплату страхового відшкодування у розмірі 110 908,57 грн. Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 151 Житлового кодексу УРСР, якою передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Згідно ч. 1 ст. 177 Житлового кодексу УРСР громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування. Пунктом 2.3.6 правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, визначено, що у разі залиття квартир складається відповідний акт за формою, встановленою додатком 4 до цих правил. Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Відповідно до ч. 1,2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Згідно постанови Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року у справі № 554/1583/16-ц аналіз наведеної норми права з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14, підстав відступити від якого Верховний Суд не встановив. Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди. Таким чином, позивач на підставі належних та допустимих доказів підтвердив факт завдання шкоди за участі відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди. Розмір позовних вимог відповідає розміру заподіяної шкоди. Положеннями статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ст. 13 ЦПК України, приходить до висновку, що позивачем були доведені обставини, на які позивач посилалася при зверненні до суду із цим позовом, а вимоги позивача ґрунтуються на законі. З огляду на зазначене вимоги позивача про відшкодування шкоди підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 2684 грн, сплачений позивачем за подання позову. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 272 - 273, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄРДПОУ 20474912) завдані збитки у розмірі 110 908,57 грн. Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄРДПОУ 20474912) судовий збір у розмірі 2684 грн. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. позивач:Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС»: 04070,м.Київ,вул.. Іллінська,8
відповідач 1: ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 А
відповідач 2: ОСОБА_2: АДРЕСА_3 А
Суддя Т.В. Остапчук