печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29549/24-к
02 липня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Прокурора першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Прокурор першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Клопотання обґрунтоване тим, що Управлінням з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000188 від 29.02.2024 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. Орган досудового розслідування, просить продовжити обраний щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з метою забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити. Захисник підозрюваного не заперечував проти задоволення клопотання. Підозрюваний підтримав думку свого захисника. Вивчивши клопотання та матеріали, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя, приходить наступних висновків. 12.04.2024 о 12 годині 11 хвилин ОСОБА_5 було затримано працівниками ДБР в порядку ст. 208 КПК України. 12.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 від 05.06.2024 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців (тобто до 12.07.2024). Ухвалою Печерського районного суду міста Києва № 757/16806/24-к від 13.04.2024 - ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.06.2024, з можливістю внесення застави, у розмірі 500 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 514 000 гривень та у разі внесення застави покладено обов'язки. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 13.04.2024 у справі № 757/16806/24-к. Постановою заступника Генерального прокурора про продовження строку досудового розслідування від 05.06.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000188 від 29.02.2024 продовжено до трьох місяців, тобто до 12.07.2024. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 від 07.06.2024 у справі № 757/26019/24-к до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком до 04.07.2024. Строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 12.10.2024, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_10 від 28.06.2024 у справі № 757/29174/24-к. Строк дії ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 закінчується 04.07.2024, однак закінчити досудове розслідування до спливу даного строку неможливо внаслідок особливої складності провадження та необхідності проведення певної кількості процесуальних дій, в тому числі необхідно:за дозволом слідчого судді отримати тимчасовий доступ у операторів телекомунікаційного зв'язку до відомостей щодо абонентських номерів, які використовувались підозрюваними, іншими можливими співучасниками;здійснити огляд, аналіз вилученої у операторів мобільного зв'язку інформації щодо з'єднань ряду телефонних номерів;вжити заходів до розсекречування протоколів проведення негласних (слідчих) розшукових дій, матеріальних носіїв інформації, а також відповідних ухвал слідчого судді про надання дозволу на їх проведення;встановити та допитати в якості свідків осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення;встановити коло інших осіб, які можливо причетні до шахрайського заволодіння чужим майном;з урахуванням отриманих відомостей вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваних;отримати із закладів охорони здоров'я, органів влади відомості що характеризують особу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ;виконати інші слідчі, процесуальні дії, які направленні на прийняття законного кінцевого рішення у кримінальному провадженні;виконати вимоги ст. 290 КПК України. Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. Клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під домашнім арештом. Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а також неодноразово перевірялись слідчими суддями. Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України. Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «ЛУЦЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ» у остаточному рішенні від 19 листопада 2012 року у пункті 62 зазначено: «Суд наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями). Будь-яке свавільне тримання під вартою не може відповідати пункту 1 статті 5 Конвенції. У цьому контексті термін «свавільність» розуміється ширше, ніж лише невідповідність національному законодавству. Як наслідок, законне позбавлення свободи за національним законодавством усе одно може бути свавільним і, таким чином, може порушувати Конвенцію, зокрема, коли з боку державних органів мала місце недобросовісність або введення в оману (рішення від 09 липня 2009 року у справі «Моорен проти Німеччини» (Mooren v. Germany) [ВП], заява № 11364/03, пункти 72, 77 та 78, з подальшими посиланнями), або коли таке позбавлення свободи не було необхідним за конкретних обставин (рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), заява № 65559/01, пункт 74)». Конституція України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканість. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться. За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить висновку про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та унеможливить продовження вчинення злочинів. Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити. Продовжити строк застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 год до 06:00 год наступної доби, за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту, на два місяці, тобто до 02.09.2024 включно. Продовжити виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
-не відлучатися із м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6 , потерпілими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , свідком ОСОБА_13 та іншими свідками у провадженні, як безпосередньо, так й через інших осіб;
-здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків визначити до 02.09.2024 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу щодо продовження строку домашнього арешту направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 08.07.2024 о 13:50 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1