печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35500/23-ц
пр. 2-3875/24
04 червня 2024 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
третьої особи-1: не з'явився,
третьої особи-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (далі - відповідач, ТОВ «ФК «ДЕБТ КОЛЛЕКШН»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича (далі - третя особа-1, Приватний нотаріус Остапенко Є.М.), Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича (далі - третя особа-2, Приватний виконавець Пиць А.А.), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 15.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., що зареєстрований в реєстрі за № 171439, таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 073,60 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 29.10.2019 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» (далі - ТОВ «ГОУФІНГОУ») було укладено договір про надання фінансового кредиту № 3396002750/157160, право вимоги за яким на підставі договору факторингу перейшло до ТОВ «ФК «ДЕБТ КОЛЛЕКШН». 15.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 171439, яким запропоновано стягнути з нього на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 3396002750/157160 від 29.10.2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ГОУФІНГОУ», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», у розмірі 2 681,00 грн. Крім того, 08.11.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем А.А. відкрито виконавче провадження № 67408575 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 15.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., що зареєстрований в реєстрі за № 171439. Позивач вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням процедури, передбаченої Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус не пересвідчився у направленні боржнику та одержанні останнім письмової вимоги про усунення порушень; нотаріусу не було надано виписки з рахунку боржника та нотаріус не пересвідчився у наявності безспірної заборгованості. За таких обставин, позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2023 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2023 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.11.2023 року.
15.11.2023 року справу знято зі складу, у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві, та судове засідання призначено на 26.02.2024 року.
15.11.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання, без застосування електронного цифрового підпису, про розгляд справи за його відсутності.
26.02.2024 року справу знято зі складу, у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 03.04.2024 року.
03.04.2024 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява, без застосування електронного цифрового підпису, про розгляд справи за його відсутності.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2024 року, у зв'язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 04.06.2024 року.
11.04.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
29.05.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
В судове засідання 04.06.2024 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв'язку та електронною поштою. Позивач у позовній заяві та заяві від 29.05.2024 року просив розглядати справу за його відсутності.
Оскільки, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Суд встановив, що 29.10.2019 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 3396002750/157160 (далі - Договір про надання фінансового кредиту № 3396002750/157160 від 29.10.2019 року), відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит у розмірі 1 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (а. с. 9).
Як визначено у п. п. 1.2. - 1.3. Договору, кредит надається строком на 25 днів, тобто до 22.11.2019 року. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 675,25% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,85% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
29.10.2019 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 3396002750/157160 від 29.10.2019 року, відповідно до якого сторони узгодили графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту (а. с. 9 зворот).
15.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 171439, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 3396002750/157160 від 29.10.2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ГОУФІНГОУ», за період часу з 29.10.2019 року по 09.06.2021 року розмірі 1 481,00 грн., яка складається з: 1 000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 481,00 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню - 2 681,00 грн. (а. с. 8).
05.11.2021 року ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 15.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., що зареєстрований в реєстрі за № 171439 (а. с. 7).
Постановою Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. від 08.11.2021 року відкрито виконавчого провадження № 67408575 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 15.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., що зареєстрований в реєстрі за № 171439 (а. с. 4).
08.11.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем А.А. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення з боржника основної винагороди у межах виконавчого провадження № 67408575 (а. с. 5 - 6).
Згідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як визначено у ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.
Згідно пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. 3.1 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Підпунктом 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Як визначено у пп. 3.4 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
В силу вимог пп. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662. Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, у частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «КБ «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14.
В свою чергу, відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (в редакції на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язань.
Суд вважає за необхідне зазначити, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком.
Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) зроблено правовий висновок про те, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування та позиції позивача. Жодного повідомлення позивачу від нотаріуса не надсилалося.
Так, належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року № 566. Розрахунок заборгованості є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
Натомість, доказів надання приватному нотаріусу належним чином оформленої засвідченої виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості до матеріалів справи не долучено.
При цьому, відповідачем не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами вказаних обставин.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази направлення боржнику вимоги стягувача про усунення порушень за кредитним договором № 3396002750/157160 від 29.10.2019 року та одержання її боржником, що є порушенням процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16, посилаючись на приписи статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» зазначила, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису від 15.06.2021 року, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., що зареєстрований в реєстрі за № 171439, таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 095,07 грн., що підтверджується квитанцією № PKEH-86TT-7637-XA70 від 04.08.2023 року, які підлягають стягненню з відповідача, оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Як визначено у ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, витрати, пов'язані з розглядом справи, становлять 3 073,60 грн. та складаються з: 1 073,60 грн. - судовий збір за подання позовної заяви; 2 000,00 грн. - витрати на професійну правничу (правову) допомогу.
Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем додано до позовної заяви: копію договору про надання адвокатських послуг № 23/1 від 18.07.2023 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Захист» в особі ОСОБА_2 (далі - Адвокатське об'єднання) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт); копію Додатку № 1 від 18.07.2023 року до Договору про надання адвокатських послуг № 23/1 від 18.07.2023 року; копію акту виконаних робіт від 04.08.2023 року за Договором про надання адвокатських послуг № 23/1 від 18.07.2023 року та копію квитанції на суму 2 000,00 грн.
Згідно п. 1.1. Договору про надання адвокатських послуг № 23/1 від 18.07.2023 року, Клієнт в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання-доручення, а Адвокатське об'єднання зобов'язується надати Клієнту юридичні послуги, а саме здійснити підготовку позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у виконавчому провадженні № 67408575.
Відповідно до Додатку № 1 від 18.07.2023 року до Договору про надання адвокатських послуг № 23/1 від 18.07.2023 року, Клієнт до 20.07.2023 року оплачує Адвокатську об'єднанню гонорар у розмірі 2 000,00 грн. за надання правової допомоги згідно п. 1.1. Договору.
Згідно акту виконаних робіт від 04.08.2023 року за Договором про надання адвокатських послуг № 23/1 від 18.07.2023 року, згідно умов договору адвокатами здійснювалося надання юридичних послуг, а саме здійснити підготовку позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у виконавчому провадженні № 67408575. Під час вказаного договору адвокатами були надані наступні адвокатські послуги: первісна консультація, аналіз судової практики, формування правової позиції по справі, отримання, правовий аналіз вхідної кореспонденції, формування та направлення вихідної кореспонденції, консультація клієнта з питань збору доказових матеріалів, отримання, правовий аналіз та опрацювання вхідної кореспонденції, формування та направлення вихідної кореспонденції, підготовка позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - 1 500,00 грн.; клопотання про розгляд справи без участі позивача - 500,00 грн.
Вказаний розрахунок відповідачем не заперечувався, у встановленому законом порядку не спростовано.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Наведений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Доказів на підтвердження понесення інших витрат позивачем не надано.
Відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 000,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Інших доказів на підтвердження понесення судових витрат сторонами не надано.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 18 Цивільного кодексу України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ, пп. пп. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 15.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, що зареєстрований в реєстрі за № 171439, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» на користь ОСОБА_3 1 095 (одну тисячу дев'яносто п'ять) грн. 07 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», адреса: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 26, ЄДРПОУ 44243120.
Третя особа-1: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.
Третя особа-2: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, адреса: 73026, Львівська обл., м. Львів, вул. Янева В, 23, під'їзд 1, офіс 1.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 04.06.2024 року.
Суддя І.В. Григоренко