Справа №:755/9073/24
Провадження №: 2/755/5782/24
"07" серпня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Петренко Н.О., звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що шлюб між сторонами зареєстровано 17 грудня 2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у
м. Києві, за актовим записом № 2115.
Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалось, більше трьох років сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть та спільних інтересів не мають. Позивач вказує, що відповідач перебуває під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», у зв'язку із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Від шлюбу мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу з відповідачем неможливе, оскільки це суперечить її інтересам.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
14 червня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Петренко Н.О., про усунення недоліків позовної заяви.
26 червня 2024 року ДУ «Київський слідчий ізолятор» надано інформацію, що ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікових даних картотеки ДУ «Київський слідчий ізолятор» утримується в установі з 08 квітня 2021 року по теперішній час.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 липня 2024 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено строки для подання відповідних заяв по суті. Доручено адміністрації Державної установи «Київський слідчий ізолятор» вручити під розписку ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження у справі, про що відібрати розписку. Зобов'язано Державну установу «Київський слідчий ізолятор» надіслати до суду розписку про вручення процесуального документу та письмові пояснення ОСОБА_2 по справі № 755/9073/24.
19 липня 2024 року на виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від
08 липня 2024 року від Державної установи «Київський слідчий ізолятор» до суду надійшли: розписка про отримання ОСОБА_2 процесуальних документів та заява ОСОБА_2 про надання дозволу на розірвання шлюбу.
Позивач в судове засідання 07 серпня 2024 року не з'явилась, 01 серпня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Петренко Н.О., подала до суду заяву, в якій просить судове засідання провести за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання 07 серпня 2024 року не з'явився, 19 липня 2024 року через Державну установу «Київський слідчий ізолятор» від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій останній щодо розірвання шлюбу з ОСОБА_1 не заперечував. Крім того, відповідач у своїй заяві зазначає, що надає дозвіл на проживання з ОСОБА_1 їхньому сину ОСОБА_3 , та не бажаю посягати на майно ОСОБА_1 .
Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
17 грудня 2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, за актовим записом № 2115 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Як вбачається із свідоцтва про шлюб, після державної реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_1 змінено на « ОСОБА_1 ».
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1950.
Судом встановлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують, разом не проживають та спільного господарства не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки примирення подружжя є неможливим, а подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам. Відповідач позов визнав, про що свідчить його заява із згодою на розірвання шлюбу.
Відповідно до статті 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (стаття
55 Сімейного кодексу України).
Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.
Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.
Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 17 грудня 2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, за актовим записом № 2115, - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду виготовлено 07 серпня 2024 року.
Суддя О.О. Хромова