справа № 753/12013/23
провадження № 2-п/753/72/24
"08" серпня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Пічкур А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,суд -
Відповідач звернувся до суду із заявою від 02 липня 2024 року про переглад заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
Заява мотивована тим, що він не з'явився в судове засідання з поважних причин (перебування на військовій службі з 11.05.2022 року), а докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (необгрутованість позивачем позовних вимог, твердження позивача у позові будуються лише на припущенні, які не підтвердженні належними доказами).
Відтак, прийнявши вказане рішення, суд взяв за основу лише доводи позивача, внаслідок чого зробив помилковий висновок та невірно вирішив спір.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Сторони в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце його проведення - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, засобами електронного зв'язку, яке доставлено, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади (суду).
Позивач звернувся із заявами про розгляд заяви відповідача про перегляд заочного рішенняза його відсутності, прохаючи відмовити відповідачу у її задоволенні.
Суд вважає, що неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання про перегляд заочного рішення не перешкоджає розгляду заяви відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України.
Враховуючи, що в матеріалах справи та поданої заяви достатньо даних про права та взаємовідносини сторін в межех розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду, форму судочинства - спрощеного провадження, суд визнав можливим вирішити заяву про переглад заочного рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у ній матеріалів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд справи судом, а виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, доводи та заперечення заяви, у їх сукупності, вважає, що вимоги заявника про скасування заочного рішенняне обґрунтовані, обставини, викладені в заяві не підтверджуються наявними в матеріалами справи, та встановленими в ході судового засідання доказами.
Так, судом встановлено, що заочним рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди задовольнено й стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1 , 115 920 грн. 00 коп. - матеріальних збитків, 20 000 грн. 00 коп. - моральної шкоди, 1 359 грн. 20 коп. - судового збору, 8 092 грн. 29 коп. - понесених витрат на проведення експертиз, всього - 145 371 (сто сорок п"ять тисяч триста сімдесят одна) грн. 49 (сорок дев"ять) коп (а.с.162-168).
Відповідно до частини 1 статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовом у засіданні.
А відповідно до частини 1 статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто процесуальним законом передбачені обов"язкові сукупні умови для скасування заочного рішення.
Проте, судом встановлено, що законні підстави для задоволення такої заяви відсутні.
Так, відповідач неодноразово повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, що підтверджується судовими повістками надісланими рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним повідомленням на офіційному сайті судової влади (суду), заявами відповідача, із яких вбачається про його інформованість про рух справи, судом ухвалою від 15.11.2023 року вжавались заходи про зупинення провадження справи за його заявою, яка постановою Київського апеляційного суду від 08.02.2024 року скасована, й з огляду на це відповідач мав достатньо часу для надання відзиву на позов, проте цим правом не скористався без поважних причин, доводи заяви про те, що ним подавалась повторна заява із доказом про підстави зупинення про зупинення провадження по страві, суд відхиляє, оскільки така заява й вказаний доказ матеріали справи не містять.
Згідно положень п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за вказаною адресою місця проживання, а відтак за матеріалами справи відповідач вважається належно повідомленим про час розгляду.
Тобто, відповідач не подав відзив на позовну заяву без поважних причин, докази, на які посилається відповідач, не мають значення й не можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, а тому суд відхиляє їх.
За таких процесуальних підстав заява задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, - залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Копію ухвали невідкладно вручити присутнім в залі суду сторонам, відсутнім - надіслати рекомендованою поштою з повідомленням про вручення для відома.