ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9557/24
провадження № 2/753/6443/24
12 червня 2024 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріаламицивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.05.2018 р. КП «Київтеплоенерго» на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що розміщений в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085), здійснює надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води населенню з 01.05.2018 р.
30.09.2021 р. на офіційному веб-сайті позивача опубліковано типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, у зв'язку з чим з 01.11.2021 вказані договори вважаються укладеними та позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.
Квартира АДРЕСА_1 , під'єднана до внутрішньо будинкової системи теплопостачання та водопостачання, а отже відповідач ОСОБА_1 , з 01.05.2018 р. є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 споживачем послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води,які надаються позивач.
Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту умов вказаних договорів є факт отримання послуг споживачем. Факт відсутності письмового договору між сторонами не є підставою звільнення відповідача від оплати за спожиті послуги.
Позивач належним чином виконав перед відповідачем, своє зобов'язання щодо надання вищевказаних послуг за вказаною адресою, проте відповідач, будучи споживачем вказаних послуг неналежним чином здійснює їх оплату, в результаті чого станом на 01.04.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 44 474 грн. 16 коп.
Оскільки відповідач зобов'язання з оплати вартості наданих житлово-комунальних послуг, належним чином не виконав та має вищевказану заборгованість, позивач був змушений звернутися з відповідним позовом до суду.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.05.2024 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст.ст 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву, у зв'язку з чим суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Відповідно до ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Наявність правовідносин між сторонами за договорами теплопостачання, отже і виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого теплопостачання, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач отримує послуги та має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.02.2024 р. (а.с.9).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються за даною адресою.
Як вбачається із матеріалів справи, з 01.05.2018 р. надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює позивач КП «Київтеплоенерго» на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, який опубліковано в газеті Київської міської ради - «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085) (а.с.12).
30.09.2021 р. на офіційному веб-сайті позивача опубліковано типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, у зв'язку з чим з 01.11.2021 вказані договори вважаються укладеними, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (а.с.14).
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач з 01.05.2018 р. є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, які надаються відповідачу за вищевказаною адресою.
Таким чином відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем за даною адресою.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13; висновки Верховного Суду/Касаційного цивільного суду у постанові від 10 грудня 2018 року у справі за № 638/11034/15)
Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.
Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.п. 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Відповідно до п.п. 37, 38, 39 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 2 лютого 2022 р. № 85, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором. Споживач здійснює оплату спожитих послуг щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів Українивід 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги»№2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплачує вартість наданих житлово-комунальних послуг, внаслідок чого, згідно з розрахунком наданим позивачем, правильність якого перевірена судом, за нею виникла заборгованість, яка складається з наступного:
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 до 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4 181 грн. 10 грн.,
- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 27 876 грн. 31 коп.,
- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 10 374 грн. 38 коп.,
- заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 900 грн. 91 коп.,
- заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 1 019 грн. 06 коп.,
- заборгованість по внескам за обслуговування вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення у розмірі 61 грн. 20 коп.,
- заборгованість по внескам за обслуговування вузлів комерційного обліку послуги з постачання гарячої води у розмірі 61 грн. 20 коп.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вищевказаних сум заборгованості за житлово-комунальні послуги, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачем суду не надано.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 265, 268, 279 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, площа І.Франка, 5):
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 до 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4 181 грн. 10 грн.,
- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 27 876 грн. 31 коп.,
- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 10 374 грн. 38 коп.,
- заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 900 грн. 91 коп.,
- заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 1 019 грн. 06 коп.,
- заборгованість по внескам за обслуговування вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення у розмірі 61 грн. 20 коп.,
- заборгованість по внескам за обслуговування вузлів комерційного обліку послуги з постачання гарячої води у розмірі 61 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, площа І.Франка, 5) судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 3 028 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА