Справа № 161/5605/19
Провадження № 3-в/161/62/24
06 серпня 2024 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П., розглянувши матеріали подання Луцького міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області для вирішення питання про давність виконання судового рішення,
15.05.2019 постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 годин.
04.06.2019 вищевказана постанова суду надійшла та прийнята до виконання Луцького міськрайонного відділу Філії Державної Установи «Центр пробації» в Волинській області (далі - Центр пробації).
19.07.2024 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло подання Луцького міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» для вирішення подання про давність виконання судового рішення. В обґрунтування подання зазначено, що в результаті перевірок було встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак згідно інформації ОСББ «Калина 30» за вказаною адресою не проживає. На підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.02.2021 року ОСОБА_1 був оголошений у розшук. Відділом пробації проводилися і інші заходи направлені на виконання постанови суду та встановлення місця проживання (знаходження) правопорушника, які результатів не дали, та не встановили місце знаходження правопорушника. Станом на 19.07.2024 року гр. ОСОБА_1 до відділу пробації не з'явився, до відбування стягнення у виді суспільно корисних робіт не приступив, його місцезнаходження не відоме. На підставі викладеного та посилаючись на положення ст. 304 КУпАП, просить суд вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.
У судовому засіданні представник Центру пробації подання підтримала та просила його задовольнити.
Розглянувши подання Центру пробації та додані матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Судом встановлено, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.09.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт.
В матеріалах справах наявна ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.02.2021 року про оголошення в розшук ОСОБА_1 .
За змістом ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Визначений у ч. 1 ст. 303 КУпАП строк давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень загальний і не залежить від виду стягнення, яке було призначено правопорушнику. Сутність строку давності виконання відповідних постанов полягає в тому, що він є граничним періодом у часі, протягом якого мають бути вчинені всі необхідні дії, спрямовані на виконання стягнення.
Статтею 325-4 КУпАП передбачені наслідки ухилення особи від відбування суспільно корисних робіт, де зазначено, що у разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. У разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом.
Зі змісту подання представника органу пробації вбачається, що останній просить застосувати аналогію закону і поширити норми статті 80 КК України, які регулюють порядок звільнення особи від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку на даний правовий випадок та відповідно звільнити ОСОБА_1 на цій підставі від відбування стягнення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У цій конституційній нормі відображений принцип законності, який свою подальшу деталізацію знаходить у положеннях статей другої та сьомої КУпАП.
Зокрема, відповідно до ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
А згідно ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як Загальна, так і Особлива частини КУпАП не містять законодавчих положень, які б дозволяли у даному випадку застосовувати аналогію закону.
Натомість положення КУпАП містять самостійні підстави припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, закріплені у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 КУпАП (видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження у справі). Жодна з цих правових підстав, з якими закон пов'язує припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у даному випадку відсутня.
Саме такі заходи передбачено законом для забезпечення виконання особою постанови про накладення адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Норми КПК України можуть бути застосовані до провадження у справі про адміністративне правопорушення за аналогією, якщо нормами КУпАП не врегульовано процесуальні правовідносини.
Що стосується норм КК України, то такі не підлягають застосуванню за аналогією з іншими галузями права, що чітко передбачено ч. 4 ст. 3 КК України.
Керуючись ст.ст.23, 298, 304, 305 КУпАП України, суддя,-
Відмовити в задоволені подання Луцького міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області про вирішення питання про давність виконання судового рішення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області В.П. Пушкарчук