Єдиний унікальний номер 630/563/23
Номер провадження 22-ц/818/1349/24
08 серпня 2024 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів Бурлака І.В., Пилипчку Н.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Люботинського міського суду Харківської області від 26 січня 2024 року в складі судді Зінченка О.В. у справі № 630/563/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
В червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частки доходу відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з моменту звернення до суду, припинивши стягнення за судовим наказом № 630/413/18 від 09 серпня 2018 року.
Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 31 жовтня 2023 року позов задоволено.
Збільшено розмір аліментів, визначених до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовим наказом № 630/413/18 від 09 серпня 2018 року, виданим Люботинським міським судом Харківської області.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частки від доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Припинено стягнення аліментів за судовим наказом № 630/413/18 від 09 серпня 2018 року, виданим Люботинським міським судом Харківської області, згідно якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1073,6 грн на користь Держави.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 26 січня 2024 року виправлено описку в рішенні суду від 31 жовтня 2023 року, виключено з резолютивної частини шостий абзац щодо допущення рішення до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Ухвала суду мотивовано тим, що в резолютивній частині рішення шостим абзацом помилково зазначено про негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, проте згідно мотивувальної частини рішення, судом питання про допущення рішення до негайного виконання не вирішувалось.
09 лютого 2024 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. Те, що у мотивувальній частині рішення по справі судом питання про допущення рішення до негайного виконання не вирішувалось, не є опискою у розумінні процесуального закону, яка підлягає виправленню та не може слугувати підставою для зміни судового рішення, яке, окрім наведеного, ще і перебуває на примусовому виконанні, оскільки зміна судового рішення є прерогативою судів вищих інстанцій, яке може бути здійснена лише в порядку перегляду такого рішення за правилами інших статей процесуального закону та на інших стадіях цивільного процесу. Зазначає, що допуск негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, згідно пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, є процесуальним правом суду щодо виконання його рішення і не є вирішенням спору по суті, а відтак, не може бути витлумачене, як таке, шо підлягає виключно обов'язковому мотивуванню в судовому рішенні, оскільки воно спрямовано на реальний та ефективний захист інтересів дитини, а здійснення цього повноваження судом є похідним від самого задоволення вимог позову. Крім того, ухвала про виправлення описки була постановлена без повідомлення сторін в порушення вимог процесуального закону.
Інші учасники справи рішення суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Положеннями статті 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо (постанова Верховного Суду від 14 січня 2019 року, справа № 369/8367/16-ц). В цій же постанові окремо зауважено, що суд не має права змінювати зміст судового рішення.
Арифметичні помилки - це помилки, пов'язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка, на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат. Не є арифметичними помилками, а, отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (постанова Верховного Суду від 07 травня 2020 року в справі № 576/599/17-ц).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.
Зазначена правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у справі № 2-3259/11 (провадження № 61-5640св21 ).
Питання про внесення виправлень може бути вирішене судом, який ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлене до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, що будь-якої заяви про виправлення описки сторони не подавали. Суд дане питання вирішував з власної ініціативи.
Питання, які розглянув суд, стосуються змісту судового рішення та процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення і не є опискою у розумінні статті 269 ЦПК України.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що зазначення у рішенні суду про те, що допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, є змістом судового рішення, який не може бути змінений у порядку виправлення описок або арифметичних помилок.
У разі не згоди з рішенням суду в частині допущення негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, про що суд зазначив, відповідач мав право оскаржити рішення суду в цій частині у апеляційному порядку.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).
З огляду на викладене, ухвала Люботинського міського суду Харківської області від 26 січня 2024 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 269, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Люботинського міського суду Харківської області від 26 січня 2024 року скасувати.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 08 серпня 2024 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді І.В. Бурлака
Н.П. Пилипчук