Справа № 638/6748/24 Головуючий 1 інстанції: Латка І.П.
Провадження №33/818/938/24 Доповідач: Шабельніков С.К.
02 серпня 2024 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 29 квітня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок.
Постановою встановлено, що 03 квітня 2024 року о 21 год. 05 хв. м. Харкові по пр.Л.Свободи, 57-Г, водій ОСОБА_1 керував авто «CITROEN C4», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідність, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у спеціальній медичній установі КНП ХОР ОКНЛ в м. Харкові, вул. Ахієзерів, 18-А, відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом, оскільки у ньому зроблена відмітка про те, що «з протоколом не згоден, алкогольні напої та/або наркотичні засоби не вживав». На думку апелянта, підозра співробітників Національної поліції України про перебування в стані наркотичного сп'яніння є необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсності. Звертає увагу на те, що його направили на огляд на стан наркотичного сп'яніння до неналежної установи, яка розташована за невідомою йому адресою в м.Харкові по вул. Ахієзерів, 18А, у зв'язку з чим він відмовився від проходження огляду саме в цьому медичному закладі, а не в КНП ХОР «ОКНЛ», яка знаходиться в м. Харків по вул. Вятська, 1. Крім того, вважає, що при складані протоколу був порушений порядок направлення особи для огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху України, передбачених п. 2.5.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції послався на відомості протоколу про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 квітня 2024 року, рапорту інспектора УПП в Харківській області Євгенія Зубахіна, відеозапис з нагрудної камери поліцейського №472777.
Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, 03 квітня 2024 року о 21 годині 05 хвилин в м.Харкові, проспект Л. Свободи, буд.57-Г, водій ОСОБА_1 керував авто CITROEN C4, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у спеціальній медичній установі КНП ХОР ОКНЛ в м. Харкові, вул. Ахієзерів, буд.18-А відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Свідки чи потерпілі не залучались, оскільки є відео з нагрудної камери 472777 (арк.1).
Аналізуючи зміст цього протоколу, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями цього протоколу, про що свідчить його власноручний підпис у цьому протоколі в графах: «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи»; «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені про мене дані - правильні)»; «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», де ОСОБА_1 зазначив, що він «з протоколом не згоден, алкогольні напої та/або наркотичні засоби не вживав», що поза розумним сумнівом спростовують доводи апелянта.
Також належить взяти до уваги, що відповідно до відомостей рапорту інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП Євгена Зубахіна, 03 квітня 2024 року близько 21 години 05 хвилин на мобільному посту «Епіцентр» разом з Національною гвардією з екіпажем 1105 було зупинено авто CITROEN C4, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Харків, проспект Л.Свободи, 57Г під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці). Водій від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в КНП ХОР ОКНЛ категорично відмовився. На водія було складено протокол ААД №899192 за ст.130 ч.1 КУпАП. Авто було передано тверезому водію, відібрано розписку. Авто було зупинено згідно ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме п.5 (арк.6).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Однак, ОСОБА_2 не скористався своєю процесуальною можливістю та не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва, відповідно до ст.267 КУпАП, з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі.
Крім того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснював, що не оскаржував дії працівників поліції, оскільки вважав це не ефективним. Він прийняв рішення надати відповідні доводи в суді першої інстанції.
Матеріали справи не містять також відомостей про те, що ОСОБА_2 подавалася заява у порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні адміністративного матеріалу щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також стороною захисту не надано відомостей про те, що ОСОБА_2 звертався до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб - працівників поліції.
Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.
Отже, враховуючи відсутність будь яких скарг сторони захисту щодо дій працівників поліції під час проведення ними огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів за цією справою, апеляційний суд дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення та у рапорті працівників поліції відповідають дійсності, що, вочевидь, унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта в цій частині.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає належним зазначити, що приписи статей 130 та 266 КУпАП в їх невід'ємному взаємозв'язку встановлюють відповідальність саме за відмову від проходження огляду, яка настає у випадку відмови водія від будь-якого, визначеного законом порядку, та запропонованого (в разі наявності підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням проведення його порядку. Відомостей про порушення проведення порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння матеріали справи не містять. Не надані таких відомостей і суду апеляційної інстанції.
Крім того, в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 квітня 2024 року, згідно з якими ОСОБА_1 під час події мав виражені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Водія направлено на огляд в КНП ХОР «ОКНЛ», однак, останній відмовився (а.с.4);
У матеріалах справи також міститься відеозапис події від 03 квітня 2024 року, який був зафіксований на бодікамеру працівника поліції (акр. 2).
Зокрема, на відеозаписі із назвою «export-o5bd4» зафіксовано, як поліцейський підходить до автомобілю, та разом із водієм дивляться багажник автомобілю. Особа надає посвідчення водія. На запитання поліцейського, водій повідомив, що нічого не вживає. Працівник поліції пояснив водію, що при спілкуванні з водієм у нього виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме очі не реагують на світло (поліцейський світить в очі водію), тремтіння рук. Водій повідомив, що у нього болять очі, а руки тремтять, оскільки він нервує. Водію було запропоновано проїхати в наркологічний центр, який розташований в АДРЕСА_2 , для проходження відповідного огляду або він відмовляється, і про це складається відповідний протокол. ОСОБА_1 не зрозуміло, де знаходиться наркологічний диспансер. Працівник поліції пояснює, що зараз відповідний медичний огляд проводять по АДРЕСА_2 , це колишня вул. Халтуріна, а по вул. Шевченка давно вже нічого не проводять. Водій попросив надати йому час для прийняття рішення. Працівниками поліції ОСОБА_1 надано час на роздуми. Після чого, ОСОБА_1 підійшов до працівників поліції та повідомив про те, щоб вони складали протокол, оскільки він відмовляється від проходження огляду. Працівник поліції повідомляє водію, що він інспектор взводу 2 роти 1 батальйону 3 зупинили його на мобільному блокпості «Епіцентр». Під час спілкування, були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. У встановленому законом порядку водію запропоновано два варіанти: або проїхати в наркологічний диспансер для здачі аналізів або відмовитись від проходження відповідного огляду. Це є правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП. Працівник поліції повідомив, що рішення буде приймати Дзержинський районний суд м. Харкова, час повідомлять йому в телефонному режимі. Після заповнення відповідних матеріалів, працівник поліції ознайомлює ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення, та роз'яснює ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Після чого, ОСОБА_1 записує свої пояснення до протоколу про адміністративне правопорушення. Будь-яких заперечень до співробітників поліції у водія не було. Поліцейський надав копію протоколу ОСОБА_1 .
Таким чином, відеозапис, здійснений працівником поліції, містить фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належним та допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст. 251 КУпАП.
Зазначений відеозапис відтворює обставини події та хід спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції з моменту зупинки автомобіля, виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння, законну вимогу працівника поліції на проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також відмову ОСОБА_1 від проходження зазначеного огляду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляду на стан сп'яніння у медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані наркотичного сп'яніння чи ні.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735.
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п.4 Розділу І вищенаведеної Інструкції вбачається, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Працівником поліції в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному в Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у відповідному медичному закладі, від якого останній відмовився.
Крім того у п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв. Тобто в цьому випадку працівникам поліції достатньо наявності підстав вважати особу такою, що можливо перебуває у стані сп'яніння, що в свою чергу обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в медичному закладі.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі в супроводі працівників поліції була чіткою і зрозумілою для сприйняття, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 не було жодних об'єктивних підстав для не проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що, у свою чергу, свідчить про умисне бажання уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Крім того, наказом Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної військової адміністрації №1340-о від 23 листопада 2023 року, затверджено Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуютьувагу та швидкість реакції, до якого включено КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», юридична адреса якої: м. Харків, вул.Вятська, 1.
Разом з тим, відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп'яніння входить до структури КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», що затверджено наказом директора від 09 січня 2024 року та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А в м. Харкові, що спростовує доводи апелянта в цій частині.
З огляду на викладене, суд не вбачає істотних порушень вимог Інструкції з боку працівника поліції щодо виявлення ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , а також порушення порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не перебував у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується результатами відповідних аналізів з медичної лабораторії «Аналітика», то суд апеляційної інстанції не може взяти їх до уваги, оскільки ОСОБА_1 ставиться у провину саме відмова від проходження огляду водія на стан наркотичного сп'яніння в спеціалізованому медичному закладі, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, відповідно до Інструкції №1452-735 від 09 листопада 2015 року, медична лабораторія «Аналітика» не включена до переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв.
Крім того, доводи ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом, оскільки у ньому він зазначив про те, що «з протоколом не згоден, алкогольні напої та/або наркотичні засоби не вживав», не є слушними, з огляду на те, що під час апеляційного перегляду справи, судом встановлено, що поліцейським складено протокол серії ААД № 899192 від 03 квітня 2024 року відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП та з дотриманням вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».
Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими. Таку позицію слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Разом з тим, відповідно до довідки інспектора ВАП в Харківській області ДПП, ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 від 23 жовтня 2018 року (арк.3), що свідчить про позитивне складення ним іспиту на знання вимог ПДР України, а тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що останній знає ПДР України, в тому числі п. 2.5.
Отже, апеляційний суд вбачає, що ОСОБА_1 свідомо ігнорував ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи.
Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху та притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.
У зв'язку з викладеним, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись статтями 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2024 рокупро притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков