79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
20.10.10 Справа № 7/83-38
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії :
головуючого-судді -Юркевича М.В.
суддів Юрченка Я.О.
Кузя В.Л.
розглянув апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»м. Луцьк
на рішення господарського суду Волинської області від 02.09.2010 р.
у справі № 7/83-38
за позовом дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»м. Київ
до відповідача відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»м. Луцьк
про стягнення коштів в сумі 423 362,03 грн.
за участю представників :
від позивача: Працьовита С.М. -головний юрисконсульт;
від відповідача: не з'явився
Права та обов'язки сторін передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Рішенням господарського суду Волинської області від 02.09.2010 року у справі № 7/83-38 позов дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»м. Київ до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»м. Луцьк про стягнення коштів в сумі 423 362,03 грн. задоволено.
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»не погоджується з даним рішенням суду в частині сплати пені за період з 28.07.2009 р. по 18.08.2009 р. в сумі 3 442,51 грн. тому просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати в оскарженій частині та прийняти нове рішення, враховуючи наступні обставини і підстави:
· З огляду на те, що акти приймання-передачі природного газу за період з січня по травень 2009 року були вручені уповноваженій ВАТ «Волиньгаз»особі 04.06.2009 р., то остаточний розрахунок за цей період повинен був настати 09.06.2009 р. В такому разі, початок перебігу спеціального строку позовної давності в один рік щодо нарахування неустойки за період січень-травень 2009 року починається 10.06.2009 р. та закінчується 10.06.2010 р.;
· Позовна заява ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»була направлена 27.07.2010 р. Відповідно до розрахунку пеня нарахована позивачем з 28.07.2009 р. по 18.08.2009 р., повинна була нараховуватись протягом 6 місяців з 10.06.2009 р., у зв'язку з цим стягнення пені в розмірі 3 442,51 грн. за період з 28.07.3009 р. по 18.08.2009 р. є неправомірним.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх безпідставними, надуманими та такими, що не відповідають дійсності з підстав та мотивів викладених у своєму відзиві на апеляційну скаргу. Рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Про час і місце розгляду справи сторони повідомлені ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2010 року, направленою рекомендованою кореспонденцією.
20.10.2010 р. в зв'язку з тим, що постановою Верховної Ради України від 07.10.2010 р. № 7223 суддю Городечну М.І. звільнено з посади судді, у зв'язку із поданням заяви про відставку за станом здоров'я, в.о. голови суду розпорядився ввести в склад судової колегії по розгляду апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»м. Луцьк на рішення господарського суду Волинської області від 02.09.2010 р. у справі № 7/83-38 замість судді Городечної М.І. суддю Юрченка Я.О.
В ході перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами та доказами у справі Львівським апеляційним господарським судом з'ясовано:
30.07.2010 р. до господарського суду Волинської області надійшла позовна заява дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»м. Київ до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»м. Луцьк про стягнення коштів в сумі 423 362,03 грн.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.08.2010 р. було порушено провадження у справі № 7/83-38.
31.12.2008 р. між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», як постачальником, та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз», як покупцем, був укладений договір постачання природного газу № 06/08-2324 з протоколом розбіжностей від 19.01.2009 р. та протоколом узгодження розбіжностей від 26.01.2009 р. та додатковою угодою №1 від 30.01.2009 р.
Згідно з цим договором ДК «Газ України»зобов'язувалося передати відповідачу протягом січня-грудня 2009 року природний газ, а відповідач -прийняти та його оплатити.
ДК «Газ України»свої зобов'язання виконало, передавши відповідачу протягом січня-грудня 2009 року природний газ на загальну суму 43 965 718,10 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с. 36-47).
Відповідно до вимог п. 5.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється на підставі підписаного та скріпленого печатками сторін акту приймання-передачі газу, протягом двох банківських днів з дати отримання покупцем такого акту.
Відповідач свої зобов'язання по договору з оплати спожитого природного газу виконав частково з простроченням, сплативши вартість природного газу у сумі 43 597 183,17 грн.
Згідно з п. 6.2 договору за несвоєчасну оплату спожитого газу покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
У зв'язку з цим заборгованість відповідача становить 423 362,03 грн.: основний борг становить 368 534,93 грн., пеня з 28.07.2009 р. по 18.08.2009 р. -3 442,51 грн., з 05.03.2010 р. по 28.07.2010 р. -32 295,11 грн., збільшення розміру боргу внаслідок інфляційних процесів за червень 2009 року -березень 2010 року -14 481,98 грн., 3 відсотки річних -8 050,01 грн.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення. При цьому, судова колегія виходить із наступного:
Відповідно до ч.1 ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як свідчать матеріали справи, між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»на підставі договору постачання природного газу № 06/08-2324 виникли майново-господарські зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У ч. 6 ст. 265 ГК України закріплено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
У відповідності до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з п. 6.1 договору (в редакції згідно з протоколом узгодження розбіжностей) оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Розподіл коштів здійснюється покупцем відповідно до порядку, який встановлено постановою НКРЕ України від 12.07.2000 р. № 759 «Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»за поставлений природний газ». Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ч. 1 ст. 624 ЦК України закріплено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тому заборгованість відповідача становить 423 362,03 грн.: основний борг становить 368 534,93 грн., пеня з 28.07.2009 р. по 18.08.2009 р. -3 442,51 грн., з 05.03.2010 р. по 28.07.2010 р. - 32 295,11 грн., збільшення розміру боргу внаслідок інфляційних процесів за червень 2009 року -березень 2010 року -14 481,98 грн., 3 відсотки річних -8 050,01 грн.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що стягнення пені в розмірі 3 442,51 грн. за період з 28.07.3009 р. по 18.08.2009 р. є неправомірним у зв'язку із спливом строку спеціальної позовної давності.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до п. 7.2 договору № 06/08-2324 від 31.12.2008 р. в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий природний газ та послуги з його транспортування у строки зазначені в п. 6.1. даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
У п.11 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 14.06.1993 р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»зазначено, якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.
Слід звернути увагу апелянта, що аналогічна позиція з однорідних правовідносин висловлена Вищим господарським судом України в постанові від 11.10.2007 р. у справі № 41/15307, а саме: частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Вищенаведений шестимісячний строк не є проміжком часу протягом якого особа має право звернутися до суду за захистом порушеного права щодо стягнення неустойки, тобто не є строком позовної давності, оскільки в нормі йдеться саме про припинення нарахування штрафних санкцій, за стягненням яких особа має право звернутися в межах річного строку позовної давності, встановленого п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України.
Тому, строк спеціальної позовної давності щодо стягнення пені в розмірі 3 442,51 грн. за період з 28.07.3009 р. по 18.08.2009 р. на момент подання позовної заяви дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(30.07.2010 р.) ще не сплив.
З огляду на вищевикладене, оскаржуване рішення місцевого господарського суду ґрунтується на чинному законодавстві, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101,102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»м. Луцьк в задоволені апеляційної скарги відмовити.
2. Рішення господарського суду Волинської області від 02.09.2010 року у справі № 7/83-38 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи № 7/83-38 повернути в господарський суд Волинської області.
Головуючий-суддя Юркевич М.В.
Суддя Юрченко Я.О.
Суддя Кузь В.Л.