79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
13.10.10 Справа № 20/81
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
Кордюк Г.Т.
При секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.
розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми “Камаз-Транс-Сервіс”, б/н від 13.08.2010р.
на рішення Господарського суду Рівненської області від 04.08.2010р.
у справі № 20/81
за позовом: Приватної фірми “Роман”, м. Кіровоград
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми “Камаз-Транс-Сервіс”, м. Рівне
з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Перша”, м. Київ
про стягнення 34 615,65 грн. збитків,
за участю представників
від позивача: Хом'як О.Г. -представник;
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.08.2010р. у справі № 20/81 позовні вимоги Приватної фірми “Роман” (з врахування заяви про зменшення позовних вимог) задоволено частково. З рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми “Камаз-Транс-Сервіс” на користь позивача стягнуто 7687,18 грн. збитків, 99,01 грн. державного мита та 229,07 грн. на ІТЗ судового процесу. У задоволенні решти позовних вимог -відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої доводи тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, крім того, оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що не може нести відповідальність за неналежне упакування позивачем товару, представленого до перевезення. Крім того, відповідач не є учасником правовідносин, що виникли між позивачем та отримувачем товару, внаслідок укладення між ними контракту на поставку товару, а тому у відповідача відсутній обов'язок по відшкодуванню позивачу заявлених до стягнення збитків.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін з підстав, викладених у ньому.
В судовому засіданні 13.10.2010р. представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Скаржник та третя особа участі своїх представників в судовому засіданні повторно не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи те, що ухвалою суду від 22.09.2010р. участь представників сторін було визначено на власний розсуд, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача та третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване судове рішення у даній справі -залишити без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, відповідач (на автомобілі д.н. ВК7724АК, причеп д.н. ВК4284ХХ) на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної А№0007563 (а.с. 14-15), здійснив на замовлення позивача перевезення вантажу - меду бджолиного в кількості 71 бочки, вагою 21 000 кг. по маршруту: м. Кіровоград -м. Вадо-Лігуре (Італія).
Таким чином, прийняття вантажу до перевезення відповідачем підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) серії А № 0007563 від 13.05.2009р.
20 травня 2009 року вказаний вантаж відповідачем було доставлено до місця розвантаження -м. Вадо-Лігуре (Італія).
При відкритті транспортного засобу виявлено розлитий мед з декількох бідонів. При фізичному контролі проведено завішування тари та констатовано ушкодження двох бідонів і як наслідок -втрату меду. Вказане підтверджується аудиторським звітом від 20 травня 2009 року (а.с. 22-23), протоколом № 10-79 від 21 травня 2009 року (а.с. 24-25) та листом від 11 червня 2009 року (а.с. 26-27).
Зокрема, в аудиторському звіті від 20 травня 2009 року (а.с. 22-23) зазначено, що: при відкритті транспортного засобу виявлено розлитий мед з декількох бідонів як наслідок неочікуваного різкого гальмування в ході перевезення по автомагістралі з України в Італію. В абзаці 3 протоколу № 10-79 від 21 травня 2009 року (а.с. 24-25) вказано, що: водій Відповідача зробив заяву про те, що під час перевезення він змушений був різко гальмувати внаслідок дорожньої пригоди, в результаті чого могло статися переміщення (здвиг) об'єкта перевезення.
Фірма «Роман», вважаючи своє право порушеним, звернулась в Господарський суд Рівненської області з позовом про стягнення з ТОВ «Камаз-Транс-Сервіс» понесених збитків в розмірі 3320 євро.
Відповідно до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Вступаючи в зобов'язання, його учасники ставлять перед собою певні цілі, тому кожне зобов'язання має свою мету, під якою розуміється правовий результат, з досягненням якого зобов'язання вважається виконаним і припиняється.
Як свідчать матеріали справи, відповідач прийняв вантаж до перевезення.
Стаття 61 Закону України „Про автомобільний транспорт” розповсюджується на внутрішні перевезення вантажів, розділ IV цього Закону регулює міжнародні перевезення пасажирів і вантажів.
Відповідно до вимог ст. 64 цього Закону міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються між пунктами відправлення та призначення, один з яких, або обидва, розташовані за межами території України.
Згідно з ч. 2 ст. 64 Закону організація міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом здійснюється перевізником відповідно до міжнародних договорів з питань міжнародних автомобільних перевезень. Такі правовідносини врегульовані Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах від 19.05.1956р.(надалі Конвенція).
Статтею 3 Конвенції встановлено, що перевізник відповідає за свої діяння та упущення.
Згідно з вимогами ст. 4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 5 Конвенції вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.
Відповідно до ст. 23 Конвенції якщо перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення.
В силу вимог ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Стягнення збитків як вид цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.
Згідно загальних положень про відшкодування шкоди, передбачених Цивільним кодексом України у главі 82, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Об'єктом деліктних зобов'язань виступає відшкодування, яке боржник зобов'язаний надати кредитору -юридичній особі, якій заподіяно шкоду. Дане відшкодування може полягати в поновленні майнової сфери потерпілого в натурі або в повному відшкодуванні заподіяних збитків.
Позивач, як підставу звернення до суду, обґрунтував завдання йому збитків неправомірними діями відповідача, які полягають в ушкодженні двох бідонів (внаслідок неочікуваного різкого гальмування в ході перевезення по автомагістралі з України в Італію) і як наслідок -втраті меду.
Згідно частини 1 статті 8 Конвенції: “при принятии груза транспортер обязан проверить -точность указаний, сделанных в накладной относительно числа грузовых мест, а также их разметки и номеров; внешнее состояние груза и его упаковки”.
Відповідно до частини 2 статті 8 Конвенції: “если транспортер не имеет достаточной возможности проверить правильность указаний, упомянутых в пункте 1 настоящей статьи, он должен сделать обоснованные оговорки в накладной. Он должен также мотивировать все могущие им быть сделанными оговорки относительно внешнего состояния груза и его упаковки. Эти оговорки не имеют обязательной силы для отправителя, если последний определенно не указал в накладной, что он их принимает”.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем при прийнятті вантажу до перевезення не подано жодних зауважено щодо розміщення вантажу, якості упакування, тощо.
Водночас, згідно статті 10 Конвенції: “Отправитель несет ответственность перед транспортером за ущерб и повреждения, причиненные лицам, оборудованию или другим грузам, а также за расходы, вызванные неисправной упаковкой груза, если при внешней или известной транспортеру в момент принятия груза неисправности транспортером не было сделано относительно этого надлежащих оговорок.”.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що позивачем, з урахуванням приписів ст.33, 34 ГПК України та чинних норм матеріального права, доведено підставність своїх позовних вимог. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та підставність рішення Господарського суду Рівнеснької області у даній справі, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Рівненської області від 04.08.2010р. у справі № 20/81 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.
Головуючий суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.