01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.08.2010 № 36/109
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Князєва К.В.(дов. №0980 від 26.05.2010 р.
від відповідача - Кучерявий С.В. (дов. №354 від 12.04.2010 р.)
від прокуратури - Лесько Г.Є. (посвідчення №753 від 31.07.2010 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військовий прокурор Київського гарнізону
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.04.2010
у справі № 36/109 ( .....)
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2"
до Військова частина А 0139 Міністерства оборони України
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 45830,38 грн.
Відкрите акціонерне товариство „Трест „Київміськбуд-2” (далі за текстом - ВАТ „Трест „Київміськбуд-2”, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Військової частини А 0139 Міністерства оборони України (далі за текстом - ВЧ А0139, відповідач) 45830 грн. 38 коп., а саме: 39522,73 грн., основного боргу, 3601,09 грн. пені за прострочку платежу, 2006,15 грн. інфляційних втрат, 700,41 грн. -3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим. що відповідач в порушення умов договору №51 найму (оренди) житла від 01.01.2009 р. не здійснив оплату за користування майном в повному обсязі за період з січня 2009 р. по грудень 2009р., в зв'язку з чим виник борг в сумі 39522,73 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2010 р. у справі №36/109 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Військової частини А0139 Міністерства оборони України на користь Відкритого акціонерного товариства „Трест „Київміськбуд-2” 239522,73 грн. основного боргу, 3601,09 грн. пені за прострочку платежу, 700,41 грн. - 3% річних, 2006,15 грн. інфляційних втрат, 458,30 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 13.05.2010 р. Військовий прокурор Київського гарнізону звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2010 р. у справі №36/109, в якій просить вказане рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Підставою для скасування рішення суду прокурор зазначив порушення судом норм процесуального права. При цьому, апеляційне подання мотивоване тим, що справу розглянуто місцевим господарським судом за відсутністю представника відповідача. Крім того, на думку апелянта судом не враховано те, що відповідачем у справі є військова частина А0139 Міністерства оборони України, яка є бюджетною організацією та утримується і фінансується за рахунок коштів Державного бюджету, не оцінено об'єктивної причини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором найму.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 р. у справі №36/109 було прийнято до провадження апеляційне подання Військового прокурора Київського гарнізону та призначено до розгляду на 07.07.2010 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2010 р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 28.07.2010 р.; зобов'язано відповідача надати Київському апеляційному господарському суду до дня судового засідання докази на підтвердження виконання зобов'язань щодо здійснення орендної плати за договором №51 найму (оренди) житла від 01.01.2009 р. за період з січня 2009 р. по січень 2010 р.; матеріали справи №36/109 направлено до Господарського суду м. Києва для розгляду заяви Відкритого акціонерного товариства „Трест „Київміськбуд-2” про виправлення описки в рішенні суду від 07.04.2010 р. у справі №36/109.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 р. у справі №36/109 виправлено описку, допущену в абзаці 3 описової частини рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2010 р., а саме: зазначено правильну суму основного боргу 39552,73 грн.
28.07.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні було оголошено перерву на 02.08.2010 р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2010 р. було змінено склад колегії суду.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 02.08.2010 р. представник прокуратури підтримав апеляційне подання, просив суд апеляційне подання задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2010 р. у справі №36/109 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 02.08.2010 р. представник відповідача підтримав апеляційне подання, просив суд апеляційне подання задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2010 р. у справі №36/109 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 02.08.2010 р. представник позивача заперечував проти апеляційного подання, просив залишити його без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2010 р. у справі №36/109 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
02.08.2010р., на підставі ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні було оголошено перерву на 04.08.2010 р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
01.01.2009 року між Відкритим акціонерним товариством „Трест „Київміськбуд-2”, як наймодавцем, та Військовою частиною А 0139 Міністерства оборони України, як наймачем, був укладений договір №51 найму (оренди) житла (далі за текстом - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування (найм) ліжко місця в кількості 8 шт. які знаходяться в гуртожитку ВАТ „Трест „Київміськбуд-2” за адресою: м. Київ, вул. Салютна, 1 та вул. Польова, 19/8.
Відповідно до п.3.1, 3.1.2. розмір орендної плати за перший місяць оренди майна складає 409,22 грн. (в т.ч. ПДВ) на місяць. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати на базовий місяць, по якому здійснена оплата.
Однак, як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку нарахування суми пені, інфляційних втрат, 3% річних, орендна плата за перший і останній місяці дії договору оренди позивачем не змінювалась, як то передбачено п.3.1.2 Договору, та становила 3273,76 грн.
Пунктом 3.3. сторони погодили, що наймач зобов'язаний перерахувати орендну плату на поточний рахунок наймодавця щомісяця не пізніше 5 числа поточного місяця.
Відповідно до п. 11.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2009 р. Договір зберігає силу до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань по ньому.
Факт отримання відповідачем даного майна підтверджується актом прийому-передачі від 01.01.2009 р.
Колегією суддів встановлено, що спір у справі виник з причин неналежного виконання відповідачем умов договору найму (оренди) майна від 01.01.2009 р. в частині повноти та своєчасності внесення орендних платежів та необхідності, у зв'язку з цим, застосування до нього штрафних санкцій у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат.
26.07.2010 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій платіжних доручень за 2009 р., на підтвердження часткової оплати орендних платежів за Договором в сумі 10891,98 грн.
Однак, як вбачається з наданих відповідачем платіжних доручень, останнім перераховувались кошти на рахунок Дочірнього підприємства „Житлоспецексплуатація” ВАТ „Трест Київміськбуд-2”, тобто на рахунок іншої юридичної особи, ніж та, що вказана в Договорі, а тому колегія суддів вважає, що відповідачем не надано належних доказів щодо сплати заборгованості за Договором оренди майна від 01.01.2009 р.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 02.08.2010 р. представником позивача надані протокол часткового погашення взаємної заборгованості від 27.07.2010 р., підписаного ВАТ „Трест „Київміськбуд-2”, Військовою частиною А-0139, ДП „Житлоспецексплуатація” ВАТ „Трест „Київміськбуд-2”, відповідно до якого частково погашено заборгованість відповідача перед позивачем за проживання у гуртожитках на суму 9902,28 грн.; акт звірки взаєморозрахунків станом на 28.07.2010 р. між ВАТ „Трест „Київміськбуд-2” та ВЧ А-0139 за договором №51 від 01.01.2009 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором №51 від 01.01.2009 р. станом на 28.07.2010 р. складає 27402,48 грн.
Суд апеляційної інстанції розцінює надання даних доказів як зменшення розміру позовних вимог, а саме: розміру суми основного боргу, проте, відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи строк дії договору - 12 місяців, розмір орендної плати - 3273,76 грн. за місяць, сплату відповідачем 30.12.2009 р. орендної плати за Договором в розмірі 990,18 грн., про що зазначено в позовній заяві та вбачається з акту звірки взаєморозрахунків станом на 28.07.2010 р. між ВАТ „Трест „Київміськбуд-2” та ВЧ А 0139 за договором №51 від 01.01.2009 р., з протоколу часткового погашення взаємної заборгованості, підписаного сторонами 27.07.2010 р., колегія суддів вважає, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором за період з січня 2009 р. по грудень 2009 р. становить 38294,94 грн.
В досудовому порядку відповідачем погашення заборгованості не здійснено.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 759 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Виходячи зі змісту статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідні положення встановлені також в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.
В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, колегія суддів вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором найму (оренди) майна №51 від 01.01.2009 р. в розмірі 38294,94 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В решті стягнення суми основного боргу слід відмовити.
Відповідно до ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, відповідно до умов договору та чинного законодавства України у позивача наявні правові підстави вимагати стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання трьох процентів річних, інфляційних втрат.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу та просить суд стягнути з останнього три відсотки річних у розмірі 700,41 грн. за період з січня 2009 р. по 25.01.2010 р., інфляційні втрати в розмір 2006,15 грн. за період з січня 2009 р. по 25.01.2010 р.
Колегія суддів погоджується з розрахунком позивача в частині нарахування суми трьох відсотків річних - 700,41 грн., вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За перерахунком, зробленим судом апеляційної інстанції розмір інфляційних втрат становить 2731,40 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Оскільки, позивач клопотання про вихід за межі позовних вимог не заявляв, тому колегія суддів вважає, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі заявленому позивачем до стягнення, а саме 2006,15 грн.
Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 9.2 Договору передбачено, що у випадку затримки платежів наймач сплачує наймодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки оплати, за кожен день прострочення.
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
За невиконання грошових зобов'язань за Договором оренди позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3601,09 грн., нараховану на підставі п. 9.2 Договору, при цьому колегія суддів зазначає про те, що позивачем не враховано сплату відповідачем 990,18 грн. 30.12.2009 р.
Враховуючи казн ачене, за перерахунком Київського апеляційного господарського суду розмір пені, який підлягає стягненню складає 3536,96 грн.
Що стосується доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі щодо порушення судом процесуального права, слід зазначити наступне.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2010 р. у справі №36/109 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Трест „Київміськбуд-2”, розгляд справи призначено на 07.04.2010 р., зобов'язано сторін надати додаткові докази.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 16.03.2010 р. була направлена сторонам в той же день, отримана відповідачем 17.03.2010, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, однак останній не скористався своїм процесуальним правом, в судове засідання місцевого господарського суду 07.04.2010 р. не направив свого представника, доказів на спростування вимог позовної заяви не надав.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, однак судом невірно встановлений розмір основного боргу, пені, а тому, оскаржуване рішення необхідно змінити в частині присудженої до стягнення місцевим господарським судом суми основного боргу (39522,73 грн.), пені (13885,81 грн.) та стягнути з Військової частини А0139 Міністерства оборони України на користь Відкритого акціонерного товариства „Трест „Київміськбуд-2” суму основного боргу в розмірі 38294,94 грн., пеню в розмірі 3536,96 грн., крім того, відповідно, пропорційно розміру задоволених позовних вимог суму державного мита - 445,38 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 229,35 грн. В решті рішення суду необхідно залишити без змін.
Судові витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційне подання Військового прокурора Київського гарнізону задовольнити частково, рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2010 р. у справі №36/109 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
„Стягнути з Військової частини А0139 Міністерства оборони України на користь Відкритого акціонерного товариства „Трест „Київміськбуд-2” 38294 (тридцять вісім тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 94 коп. основного боргу, 3536 (три тисячі п'ятсот тридцять шість) грн. 96 коп. пені за прострочку платежу, 700 (сімсот) грн 41 коп. - 3% річних, 2006 (дві тисячі шість) грн. 15 коп. інфляційних втрат, 445 (чотириста сорок п'ять) грн. 38 коп. державного мита та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовити.”
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Трест „Київміськбуд-2” на користь Військової частини А0139 Міністерства оборони України 12 (дванадцять) грн. 92 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Видачу поворотних наказів доручити Господарському суду міста Києва після надання доказів виконання наказу №36/109 від 22.04.2010 р.
Матеріали справи №36/109 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
09.08.10 (відправлено)