01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.08.2010 № 19/77 (11/154/22-11/184/28)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Ічнянський молочно-консервний комбінат"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.06.2010
у справі № 19/77 (11/154/22-11/184/28) ( .....)
за позовом Приватне підприємство "Текстра-Віта"
до ВАТ "Ічнянський молочно-консервний комбінат"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 234959,94 грн.
Приватне підприємство „Текстра-Віта” звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Ічнянський молочно-консервний комбінат” про стягнення заборгованості в сумі 234 959,94 грн.
До прийняття рішення по справі Відкрите акціонерне товариство „Ічнянський молочно-консервний комбінат” подало зустрічний позов до Приватного підприємства „Текстра-Віта” про стягнення 62610,00 грн., сплачених за неякісний товар.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.02.2010 у справі №11/154/22-11/184/28 у первісному та зустрічному позовах - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Приватне підприємство „Текстра-Віта” звернулось до Вищого господарського Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 19.02.2010 у справі №11/154/22-11/184/28 в частині відмови в задоволенні первісного позову, прийнявши нове рішення, яким задовольнити первісний позов у повному обсязі.
Постановою Вищого господарського Суду України від 29.04.2010 у справі №11/154/22-11/184/28 касаційну скаргу приватного підприємства „Текстра-Віта” задоволено частково. Рішення господарського суду Чернігівської області від 19.02.2010 у справі №11/154/22-11/184/28 скасовано в частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом. У цій частині справу передано на новий розгляд. В іншій частині рішення залишено без змін.
До моменту прийняття рішення у справі, позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар в сумі 165000,0 грн., 29167,83 грн. - інфляційних, 6740,52 грн. - 3% річних, та 19500,00 грн. - збитків, понесених на оплату юридичних послуг.
За результатами нового розгляду справи, господарським судом Чернігівської області від 17.06.2010 у справі №19/77(11/154/22-11/184/28) було прийняте рішення, яким позов задоволено частково: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Ічнянський молочно-консервний комбінат” на користь Приватного підприємства „Текстра-Віта” 165 000,00 грн. боргу, 1 649,99 грн. державного мита та 219,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство „Ічнянський молочно-консервний комбінат” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області у справі №19/77(11/154/22-11/184/28) від 17.06.2010р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що позивач не заявляв вимог про виконання зобов'язань, а тому строк в силу вимог ст. 530 ЦК України строк виконання зобов'язань щодо оплати не настав. Крім того, позивач зазначає, що всі зобов'язання за укладеним договором поставки з його боку виконані належним чином..
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
03.01.2007 між Приватним підприємством „Текстра Віта” (далі - позивач, постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Ічнянський молочно-консервний комбінат” (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки №03/01/01 (далі - договір).
Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію, а відповідач прийняти та оплатити продукцію - крохмалі модифіковані для харчової промисловості в асортименті, кількості та по ціні, викладеним в додатках до договору, які є невід'ємною його частиною.
На виконання взятих на себе зобов'язань за договором постачальник протягом 2007 - 2008 років передав у власність покупця, а покупець прийняв від постачальника продукцію на загальну суму 1 534 569,00 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних.
Покупець взяті на себе зобов'язання, передбачені умовами договору належним чином не виконав, прийняту ним у власність продукцію своєчасно і в повному обсязі не оплатив, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду спору становила 165 000,00 грн., що підтверджується копією акта звірки взаємних розрахунків з 01.06.2007 по 30.03.2008.
14.04.2009 позивач направив на адресу відповідача претензію, яка залишена останнім без відповіді.
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно вимог п.1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.
Судом встановлено, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар - крохмаль «РURITY 87» вартістю 202 785,0 грн., що підтверджується видатковими накладними №266 від 11.08.2998, №299 від 15.09.2008, №394 від 04.12.2008, та не заперечується відповідачем.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про укладення між сторонами договору поставки.
Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму.
Судом першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказах встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем на момент розгляду справи складає 165000,00 грн. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 51 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконані зобов'язання не допускається.
Відповідно до п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В силу вимог ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.
Відповідно до п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк в дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не виплив; із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджений факт наявності заборгованості, сума основної заборгованості в розмірі 165000,00 грн. стягнута судом першої інстанції правомірно, а в задоволенні вимог про стягнення 3% річних та інфляційних за період з 12.08.2008 по 31.12.2008 відмовлено правомірно, оскільки вимога про оплату до звернення до суду пред'явлена не була.
Також колегія суддів погодується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог про стягнення збитків на юридичні послуги, оскільки витати на правове обслуговування не є збитками. При цьому сам позивач у відзиві та в судовому засіданні зазначив, що він повністю згоден з рішенням суду.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Чернігівської області у справі №19/77(11/154/22-11/184/28) від 17.06.2010 має бути залишене без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Ічнянський молочно-консервний комбінат” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області у справі №19/77(11/154/22-11/184/28) від 17.06.2010 залишити без змін.
2. Матеріали справи №19/77(11/154/22-11/184/28)повернути до господарського суду Чернігівської області.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді
09.08.10 (відправлено)