01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.08.2010 № 54/146
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі
за участю представників:
від позивача Чернишова О.В.,
від відповідача Нечипорук Н.О.,
від третьої особи Макарчик Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління комунальної власності міста Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.04.2010
у справі № 54/146 ( .....)
за позовом Міністерства транспорту та зв'язку України
до Головного управління комунальної власності міста Києва
третя особа Державне територіальне-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»
про визнання права державної власності на нерухоме майно
Міністерство транспорту та зв'язку України (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління комунальної власності міста Києва (відповідач) про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно - споруда маневрова вежа, інвентарний номер 20201, що знаходиться в господарському віданні Державного територіальне-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» та розташоване за адресою: м. Київ, Саперно-Слободський проїзд, 39, та зобов'язання Головного управління комунальної власності міста Києва оформити свідоцтво на право власності на вищезазначене майно (а.с. 5-11).
Під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем були подані заяви про уточнення позовних вимог у зв'язку помилками допущеними при поданні позову щодо інвентарного номеру та площі споруди (а.с. 104, 112). Згідно із зазначеними заявами позивач просить визнати право власності держави України в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» та розташоване за адресою: м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 39, а саме споруда маневрова вежа, інвентарний номер 024735.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2010 позов задоволено частково. Визнано право власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» та розташоване за адресою: м. Київ, Саперно-Слободський проїзд, 39, а саме: споруда маневрова вежа, інвентарний номер 024735. Припинено провадження у справі в частині вимог про зобов'язання Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оформити свідоцтво на право власності на нерухоме майно за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України. Повернуто Міністерству транспорту та зв'язку України з Державного бюджету України 399,16 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління комунальної власності міста Києва звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати частково та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в частині позовних вимог про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» та розташоване за адресою: м. Київ, Саперно-Слободський проїзд, 39, а саме: споруда маневрова вежа, інвентарний номер 024735.
Відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав встановлених ч. 1 ст. 104 ГПК України, а саме з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2010 апеляційну скаргу Головного управління комунальної власності міста Києва прийнято до провадження та призначено її розгляд на 05.08.2010.
Представник Міністерства транспорту та зв'язку України надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2010 залишити без змін.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне:
До сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України входить Південно-Західна залізниця, яка відповідно до преамбули статуту Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (а.с. 25-36) є статутним територіально-галузевим об'єднанням, заснованим на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України. Залізниця є юридичною особою, до складу якої входять дирекції залізничних перевезень, галузеві служби, інші відособлені структурні підрозділи та юридичні особи.
Відповідно до Положення про Київську дирекцію залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (а.с. 38-45), затвердженого наказом № 349-Н від 26.07.2006 (а.с. 37) начальника Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», Дирекція є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» з державною формою власності і не є юридичною особою. Майно Дирекції є складовою частиною майна залізниці, яка закріплена за нею на праві повного господарського відання (п. 4.2. Положення).
Згідно Технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористувань Південно-Західної залізниці в межах Печерського району м. Києва (а.с. 46-47), інвентарної картки обліку основних засобів № 024735 (а.с. 50), довідки Дирекції № 1904/30 від 30.03.2009 про балансову належність об'єкту нерухомості (а.с. 17), оціночного акту (а.с. 48), плану за поверхами на будівлю літер «А» по вул. Саперно-Слобідський проїзд, буд. № 39 (а.с. 115), журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку № 39 літер «А» по вул. Саперно-Слобідський проїзд (а.с. 49), складених Комунальним підприємством «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», маневрова вежа МВ-2, що знаходиться за адресою м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 39 «А», інвентарний номер 024735, площею 22,6 кв.м. 1995 р. будівництва знаходиться на балансі Київської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».
Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» звернулося до Головного управління комунальної власності міста Києва для оформлення права державної власності на об'єкти нерухомого майна, зокрема, на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 39.
Головне управління комунальної власності міста Києва листом № 042/13/1-5109 від 31.07.2007 (а.с. 51-52) повідомило Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», що оформлення права власності на об'єкти нерухомості з видачею свідоцтва про право власності здійснюється Головним управлінням відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820, зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 № 62/364, на підставі визначеного пакету документів.
У вказаному листі Головне управління комунальної власності міста Києва зазначає, що наданий ДТГО «Південно-Західна залізниця» пакет документів не містить усіх необхідних для оформлення права державної власності документів та не оформлений відповідно до вимог Положення. Тому, для оформлення права державної власності на об'єкти, про які йдеться, крім наданих документів, необхідно надати:
- документи щодо відведення земельної ділянки під будівництво об'єктів та дозвіл на будівництво;
- акти приймання об'єктів в експлуатацію;
- розпорядження районної в м. Києві державної адміністрації про присвоєння поштової адреси;
- документи щодо закріплення об'єктів на праві господарського відання або інші документи, що підтверджують належність Південно-Західній залізниці вказаних об'єктів;
- документи, що підтверджують фінансування будівництва (платіжні доручення або інші документи);
- довідку Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виконання умов щодо передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених актами місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядуванням;
- довідку за підписом керівника та головного бухгалтера про те, що об'єкти нерухомого майна (із зазначенням назв, площ та адреси вказаних об'єктів), на які оформляється право власності, перебувають на балансі Південно-Західної залізниці, не продані, не подаровані, не передані, не обтяжені.
У зв'язку з викладеним, відповідач зазначив, що у Головного управління немає підстав для оформлення права власності.
У відповіді Управління державного архітектурно-будівельного контролю від 05.10.07 № 070-4918/07 (а.с. 23) на запит третьої особи щодо надання архівних документів на об'єкт нерухомості повідомляється, що рішення про відведення земельної ділянки для забудови, дозвіл на будівництво, акт вводу в експлуатацію маневрової вежі, зареєстрований в Держбуднагляді в управлінні держархбудконтролю м. Києва не зберігається.
Державний архів м. Києва листом від 08.10.2007 № Д-153 (а.с. 53) також повідомив третю особу, що в документах Управління капітального будівництва за 1994-1995 р.р. акту введення в експлуатацію, проектної документації та рішення про відведення земельної ділянки будівлі (маневрової вежі МВ-2), розташованої на території станції Київ-Московський, не виявлено.
Крім того, у листі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 12.03.2007 № 1091/1/10 (а.с. 54) зазначається, що рішення про відведення земельної ділянки для забудови, дозвіл на будівництво, акт введення в експлуатацію маневрової вежі в Печерській районній у м. Києві державній адміністрації відсутні.
Як слідує із позовної заяви, Міністерство транспорту та зв'язку України звернулось до суду із позовом про визнання права державної власності на нерухоме майно, так як відповідачем не вчинено дій по оформленню та видачі правовстановлюючих документів на спірне майно, що, на думку позивача, свідчить про невизнання прав держави на спірний об'єкт та порушує права і охоронювані законом інтереси Міністерства транспорту та зв'язку України.
Суд першої інстанції задовольнив позовну вимогу про визнання права власності на об'єкт нерухомості - маневрову вежу МВ-2, що знаходиться за адресою: м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 39 «А», мотивуючи тим, що даний об'єкт знаходиться на балансі Київської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», але у позивача відсутні всі документи, що є необхідними для оформлення права власності на спірний об'єкт нерухомості.
Однак, колегія суддів, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване рішення про визнання права власності на майно, не може погодитись із вищенаведеним висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з такого.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства, організації), мають право звертатися до господарського суду згідно встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.
Відповідач у даній справі - Головне управління комунальної власності м. Києва діє у відповідності до Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10 липня 2003 року № 584/744.
Згідно підпункту 28 п. 7 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва, Головне Управління здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності.
Крім того, згідно пп. 4.1 п. 4 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 №1820 та зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 за № 62/364 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).
Вказаним Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачається необхідність подання заявником повного пакету документів, на підставі яких оформлюється свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення в передбачених Положенням випадках.
Так, згідно з пп. 11.1 п. 11 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 №1820 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) додатково до документів, зазначених в пунктах 9 і 10 цього Положення, для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності заявниками до Головного управління комунальної власності м. Києва надаються: на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані нежитлові будинки та приміщення, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, їх частини, на вбудовані в житлові будинки та прибудовані до житлових будинків нежитлові приміщення, як частини цих будинків, в тому числі на об'єкти спільної власності, внаслідок перебудови чи реконструкції в яких змінились належні власникам частки, зокрема:
- передбачені законодавством документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт, оформлені (видані, укладені) в установленому порядку (за виключенням випадків оформлення права власності на приміщення);
- дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий управлінням держархбудконтролю Київської міської державної адміністрації;
- акт приймальної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію в установленому порядку (у відповідних випадках затверджений місцевим органом виконавчої влади та зареєстрований в управлінні держархбудконтролю Київської міської державної адміністрації);
- довідка Головного управління економіки та розвитку міста Київської міської державної адміністрації про виконання умов щодо передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених актами місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
- документи, що підтверджують фінансування будівництва, перебудови або реконструкції об'єкта (платіжні доручення або інші документи).
Згідно п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.
Однак, третьою особою - Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» при зверненні до Головного управління комунальної власності м. Києва не було дотримано вимог встановлених Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820, оскільки не надано, зокрема, документів щодо відведення земельної ділянки під будівництво об'єктів та дозвіл на будівництво; акта приймання об'єктів в експлуатацію; документів, що підтверджують фінансування будівництва (платіжні доручення або інші документи); довідки Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виконання умов щодо передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених актами місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядуванням. Не надано таких документів позивачем і при поданні даного позову до суду.
Стосовно того факту, що об'єкт нерухомості - маневрова вежа МВ-2, що знаходиться за адресою: м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 39 «А», перебуває на балансі Київської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», необхідно зазначити, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності; баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату; баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (п. 7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 № 02-5/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності»).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оскільки Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» при зверненні до Головного управління комунальної власності м. Києва не було надано всіх документів, які повинні бути надані згідно з Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820, у відповідача не було підстав для оформлення права власності на вищевказаний об'єкт нерухомості. При цьому, відповідач не здійснював жодних дій, які б свідчили про невизнання чи оспорювання ним права власності позивача на об'єкт нерухомості.
За таких обставин, позовна вимога Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» та розташоване за адресою: м. Київ, Саперно-Слободський проїзд, 39, а саме: споруду - маневрова вежа, інвентарний номер 024735, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Стосовно іншої позовної вимоги про зобов'язання Головного управління комунальної власності міста Києва оформити свідоцтво на право власності на вищезазначене майно, щодо якої суд першої інстанції припинив провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Згідно з п. 1 ч. ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як встановлено вище, згідно з п. 4.1. Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1820 від 31.08.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин між сторонами) Головне управління комунальної власності м. Києва здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в місті Києві здійснює Київська міська державна адміністрація.
Згідно з п. 1 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради № 584/744 від 10.07.2003, відповідач є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним і підконтрольним Київській міській раді та підпорядкованим Київському міському голові.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що правовідносини між позивачем та відповідачем з приводу реєстрації прав на нерухоме майно є публічними владно-управлінськими відносинами, тому даний спір виник у зв'язку із оскарженням рішення суб'єкта владних повноважень.
Тому, суд першої інстанції зробив висновок, що спір між позивачем та відповідачем щодо здійснення оформлення права власності на об'єкт нерухомості з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно не належить до компетенції господарського суду.
Однак, місцевий господарський суд, припиняючи провадження в частині позовної вимоги про зобов'язання відповідача оформити свідоцтво на право власності, не врахував того, що дана вимога не є самостійною вимогою, а є похідною від вимоги про визнання права власності на майно (спір про право). Крім того, позивач не оскаржує рішення, дію чи бездіяльність відповідача, а просить зобов'язати відповідача оформити свідоцтво на право власності на майно після визнання судом такого права за позивачем.
Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права (п. 3 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»).
До компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:
а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання;
б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;
в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;
г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства. (п. 5.3 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»).
Таким чином, оскільки позовна вимога про зобов'язання відповідача оформити свідоцтво на право власності є похідною від вимоги про визнання права власності на майно (спір про право), колегія суддів вважає, що дана вимога має бути розглянута по суті.
Так як в задоволенні первісної вимоги про визнання права власності на майно відмовлено в т.ч. з підстав ненадання Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» при зверненні до Головного управління комунальної власності м. Києва всіх документів необхідних для оформлення права власності, позовна вимога про зобов'язання відповідача оформити свідоцтво про право власності не підлягає задоволенню.
За таких обставин, апеляційна скарга Головного управління комунальної власності м. Києва підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2010 у справі № 54/146 - скасуванню.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 105 ГПК України у постанові мають бути зазначені, зокрема: новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України сплачене відповідачем державне мито за подання апеляційної скарги підлягає відшкодуванню за рахунок позивача.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Головного управління комунальної власності м. Києва задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2010 у справі № 54/146 скасувати.
3. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4. Стягнути з Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14) на користь Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10) 220,83 грн. (двісті двадцять гривень 83 коп.) відшкодування витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги.
5. Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 54/146 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді