01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.08.2010 № 37/212
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: Єршова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”
на рішення Господарського суду м.Києва від 31.05.2010
у справі № 37/212 ( .....)
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Кримський содовий завод”
до Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”
про стягнення 138600,00 грн.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.07.2010 оголошувалась перерва.
Відкрите акціонерне товариство „Кримський содовий завод” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” про стягнення 138 600, 00 грн. основного боргу за договором № 119-88-Ю/90606081 від 02.03.2009.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2010 позов задоволено повністю. Стягнуто з Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” на користь Відкритого акціонерного товариства „Кримський содовий завод” 138 600,00 грн. боргу, 1 386,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ВАТ „Кримський содовий завод” відмовити.
Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 27.07.2010.
27.07.2010 до початку судового засідання через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а рішення рішенням Господарського суду м. Києва від 31.05.2010 залишити без змін.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2010.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву, заслухавши в попередньому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.03.2009 між Дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (зберігач) та Відкритим акціонерним товариством „Кримський содовий завод” (поклажодавець) було укладено договір зберігання природного газу № 119-88-Ю/906081 (договір), за умовами якого зберігач зобов'язується за плату, протягом строку встановленого даним договором, зберігати в підземних сховищах газу, переданий йому поклажодавцем природний газ, і повернути останньому у схоронності рівну кількість газу зазначеної в договорі якості, а поклажодавець зобов'язується внести плату за зберігання у встановлені даним договором строки (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору поклажодавець передає зберігачу на зберігання 7 000 тис. куб. м., який поклажодавець приймає в ПСГ від третіх осіб.
В п. 2.12 договору встановлено, що обсяг газу, який передається сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСГ, оформляється актом прийому-передачі газу. Акти прийому-передачі газу складаються сторонами та скріплюються печатками до 15-го числа, наступного за звітнім місяцем закачування або відбору газу із/в ПСГ. В актах прийому передачі газу вказується обсяг газу, закачаний або відібраний в/із ПСГ. Акти прийому-передачі газу є підставою для проведення розрахунків поклажодавця із зберігачем.
Пунктом 4.1 договору визначено, що оплата послуг по закачуванню газу в ПСГ та його зберіганню здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок зберігача до 20-го числа місяця, наступного за звітнім місяцем закачування газу.
Згідно п. 3.2 договору від 02.03.2009 тариф на зберігання 1000 куб.м. в ПСГ на один сезон зберігання газу установлюється в розмірі - 21,60 грн. (з урахуванням ПДВ).
Даний договір набирає чинності з моменту підписання, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 лютого 2009 року, і діє в частині зберігання газу до 31 грудня 2009 року, а в частині проведення розрахунків -до повного виконання зобов'язань за даним договором (п. 9.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2009 на виконання умов договору № 21/77хутг-09-Ю/906082 позивач прийняв від ЗАТ „УКРГАЗ-ЕНЕРГО” природний газ в обсязі 7 000 тис.м.куб., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу № 50(04).
31.03.2009 поклажодавцем та зберігачем був складений акт відбору газу з ПСГ зберігача 85(02), згідно якого ВАТ “Кримський содовий завод” в березні 2009 року з ПСГ ДК “Укртрансгаз” відібрано 7000 тис. куб. м. природного газу, який належить поклажодавцю.
Між ДК “Укртрансгаз” та ВАТ “Кримський содовий завод” на виконання умов договору № 119-88-Ю/906081 від 02.03.2009 було підписано акт № 01-03 здачі-прийомки послуг з відбору природного газу на суму 138 600,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивач платіжним дорученням № 1556 від 29.04.2009, на виконання договору № 119-88-Ю/906081 від 02.03.2009 за послуги по зберіганню та відбору природного газу за березень 2009, перерахував грошові кошти в сумі 138 600,00 грн.
Листом № 5072/64-001 від 22.05.2009 відповідач повідомив позивача про те, що через неврегульованість між НАК “Нафтогаз України” і ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” питань документального оформлення природного газу підписані акти між ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” та ВАТ “Кримський содовий завод” № 50(04) від 02.03.2009 щодо приймання-передачі газу в ПСГ та акт між ДК “Укртрансгаз” та ВАТ “Кримський содовий завод” № 85(02) від 31.03.2009 про відбір природного із ПСГ “Укртрансгаз” необхідно вважати не чинними.
Листом № 5617/64-004 від 02.06.2009 відповідач повідомив позивача про те, що при анулюванні зі сторони позивача актів руху газу в ПСГ за березень 2009 року, ДК “Укртрансгаз” поверне кошти, що були отримані за послуги зі зберігання природного газу.
У зв'язку з цим сторони підписали акт ануляції № 5(06) акту прийому-передачі природного газу в ПСГ ДК “Укртрансгаз” № 50(04) від 02.03.2009, акт ануляції № 5(07) акту відбору природного газу з ПСГ ДК “Укртрансгаз” № 85(02) від 31.03.2009 та акт анулювання акту здачі-прийомки послуг № 01-03 від 31.03.2009 (копії в матеріалах справи).
Однак, грошові кошти, сплачені позивачем, відповідач не повернув, через що ВАТ “Кримський содовий завод” звернулось до господарського суду з позовом до ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” про стягнення 138 600,00 грн. заборгованості за договором № 119-88-Ю/906081 від 02.03.2009.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги ВАТ “Кримський содовий завод” обґрунтовані, документально підтверджені, а тому підлягають повному задоволенню. При цьому колегією береться до уваги наступне.
Статтею 1212 Цивільного Кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Як вже зазначалося вище, акт № 50(04) прийому-передачі природного газу від 02.03.2009 за договором № 119-88-Ю/906081 від 02.03.2009, акт відбору природного газу з ПСГ ДК “Укртрансгаз” № 85(02) від 31.03.2009 та акт здачі-прийомки № 01-03 від 31.03.2009 були сторонами анульовані.
Згідно з п. 2.12. договору № 119-88-Ю/906081 від 02.03.2009, обсяг газу, який передається сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСГ, оформляється актом прийому-передачі газу. Акти прийому-передачі газу є підставою для проведення розрахунків поклажодавця зі зберігачем.
Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що послуги по зберіганню та відбору природного газу за березень 2009 року фактично не були надані, а сплачені позивачем відповідачу грошові кошти перебувають у відповідача без належних на те правових підстав, що підтверджується актом звірки взаємних рахунків за період з 01.10.2009 по 31.10.2009 по рахунку 36-01-08-08 по зберіганню газу в сезоні 2008-2009 рр. по договору № 119-88-Ю/906081 від 02.03.2009, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.10.2009 складає 138 600,00 грн.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
10.11.2009 позивач направив відповідачу претензію вих. № 21-10/461, в якій просив відповідача в найкоротший термін перерахувати заборгованість у розмірі 138 600,00 грн., однак відповідач цю претензію залишив без задоволення та належного реагування.
У своїй апеляційній скарзі скаржник стверджує, що місцевим господарським судом було неправильно застосована стаття 1212 Цивільного Кодексу України, оскільки в ній говориться про безпідставно набуте майно, натомість зазначає, що у нього були достатні правові підстави для набуття майна, а саме перерахування грошових коштів позивачем було здійснено на підставі господарських правовідносин, що склалися між сторонами на підставі договору, тобто відповідач отримав 138 600,00 грн. внаслідок волевиявлення позивача.
Таке твердження скаржника є безпідставним, оскільки, як вже зазначалося вище, згідно п. 2.12. договору № 119-88-Ю/906081 від 02.03.2009, обсяг газу, який передається сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСГ, оформляється актом прийому-передачі газу. Акти прийому-передачі газу є підставою для проведення розрахунків поклажодавця зі зберігачем.
У зв'язку з тим, що підписаний між сторонами акт прийому-передачі природного газу був анульований, то, відповідно зникла й підстава для проведення розрахунків ВАТ “Кримський содовий завод” з ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”. Таким чином, місцевим господарським судом було правомірно застосовано положення статті 1212 Цивільного Кодексу України. Належних доказів надання відповідачем позивачу у березні 2009 року послуг зі зберігання природного газу скаржник не надав й суду апеляційної інстанції.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується відповідача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції.
Враховуючи всі обставини справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, правомірно задоволені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Кримський содовий завод”, а тому апеляційна скарга Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” не підлягає задоволенню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2010 - без змін.
Матеріали справи № 37/212 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді