донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.11.2010 р. справа №35/110
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Гези Т.Д.
суддівПриходько І.В. , Чернота Л.Ф.
при секретарі:Казімір Л.Р.
за участю представників сторін:
від позивача:Удачина Е.А. - по довір. №06/3952 від 16.04.10р.,
від відповідача:Ніконович С.В. - по довір. №58 від 05.08.10р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Концерн Стирол" м. Горлівка Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від10.08.2010 року
по справі№35/110
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" м. Горлівка Донецької області
доВідкритого акціонерного товариства "Концерн "Стирол" м. Горлівка Донецької області
предмет спорустягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії №1336 від 03.06.05р. в сумі 42 822грн. 37коп., з яких: основний борг в сумі 23 381грн. 98коп., пеня в сумі 18 676грн. 13коп., інфляційні в сумі 568грн. 73коп., 3% річних в сумі 195грн. 53коп.
У судовому засіданні 04.10.10р. було оголошено перерву на 04.11.10р. о 14год. 40коп.
Закрите акціонерне товариство «Горлівськтепломережа»м. Горлівка Донецька область (далі по тексту -ЗАТ «Горлівськтепломережа») звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Концерн «Стирол»м. Горлівка Донецька область (далі по тексту -ВАТ «Концерн «Стирол») про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії №1336 від 03.06.05р. в сумі 42 822грн. 37коп., з яких: основний борг в сумі 23 381грн. 98коп., пеня в сумі 18 676грн. 13коп., інфляційні в сумі 568грн. 73коп., 3% річних в сумі 195грн. 53коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.08.10р. по справі №35/110 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 23 381грн. 98коп. -суми заборгованості за теплову енергію підтверджені наявними в матеріалах справи доказами: договором на постачання теплової енергії №1336 від 03.06.05р. з додатками; протоколом розбіжностей до договору №1336 на постачання теплової енергії; протоколом врегулювання розбіжностей до договору №1336 від 03.06.05р.; актами на включення (виключення) опалення; додатковими угодами до договору №1336 від 03.06.05р.; реєстром сум, пред'явлених в платіжних вимогах; платіжними вимогами-дорученнями.
Задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення з ВАТ «Концерн «Стирол»пені, відповідно до п.7.2 договору на постачання теплової енергії №1336 від 03.06.05р., в сумі 18 676грн. 13коп. за період з 04.12.09р. по 06.05.10р. суд визнав їх обґрунтованими.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 568грн. 73коп. та 3% річних в сумі 195грн. 53коп. 04.12.09р. по 06.05.10р. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, визнані обґрунтованими і задоволені у повному обсязі.
ВАТ «Концерн «Стирол» звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 10.08.10р. по справі №35/110 змінити в частині стягнення з відповідача пені та інфляційних, та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача (за розрахунком наведеним в апеляційній скарзі) 1 285грн. 86коп. -пені, та 310грн. 07коп. - інфляційних.
Заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції безпідставно задоволені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 18 676грн. 13коп. нарахованої відповідно до п.7.2 договору №1336 від 03.06.05р. у розмірі 1% від простроченого платежу за кожен день прострочки, оскільки розмір пені відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання»повинен бути обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.
Скаржник посилається також на те, що при задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 568грн. 73коп., судом першої інстанції не було враховано те, що на момент подачі позову за період з квітня по липень 2010 року в Україні мала місце дефляція, у зв'язку з чим вважає, що позивач припустився помилки при розрахунку інфляційних, тому до стягнення з відповідача підлягає сума інфляційних в розмірі 310грн. 07коп.
ЗАТ «Горлівськтепломережа»у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Донецької області від 10.08.10р. по справі №35/110 залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Позивач у відзиві вказує на те, що сторони умовами п.7.2 договору №1336 від 03.06.05р. встановили, що за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії Споживачу нараховується пеня у розмірі 1% від простроченого платежу за кожен день прострочки, тому ця умова договору є обов'язковою для виконання стороною відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши доводи заявника апеляційної скарги за доказами матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії №1336 від 03.06.05р. згідно з яким, Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію для тепло споживання об'єктів ВАТ «Концерн «Стирол»згідно додатку №1 з максимальним тепловим навантаженням Ro= 0,038 Гкал/година, загальною площею 557,5кв.м., а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені цим договором (п. 1.1. Договору).
Як передбачено п. 9.1. Договору, строк дії договору з 01.10.05р. по 30.09.07р.
Сторони встановили, що після закінчення строку дії договору, договір автоматично продовжується на кожен наступний такий же період (п. 9.3. Договору).
Факт постачання відповідачу теплової енергії підтверджується актами на включення (виключення) опалення, копії яких додані до матеріалів справи.
Факт отримання відповідачем платіжних вимог-доручень підтверджується копією реєстру сум, пред'явлених у платіжних вимогах-дорученнях, копію якого додано до матеріалів справи.
Внаслідок несвоєчасної оплати наданих послуг з боку відповідача виник борг за надані послуги у сумі 23 381грн. 98коп. за період з жовтня 2009р. по квітень 2010р.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та у встановлений строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
З огляду на зазначене, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено факт порушення відповідачем свого договірного зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати вартості отриманої теплової енергії та стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 23 381грн. 98коп., що також відповідачем не оскаржується.
Також, позивач у позові просив суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 7.2. договору на постачання теплової енергії №1336 від 03.06.05р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 04.12.09р. по 06.05.10р. у сумі 18 676грн. 13коп., яким передбачено, що за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії Споживачу нараховуються пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більш ніж 100% від загальної суми боргу.
Заявник апеляційної скарги вважає, що нарахування пені у розмірі 1% протирічить приписам ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання», яким передбачено, що розмір пені повинен бути обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.
Судова колегія вважає даний довід скаржника необґрунтованим виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що договір на постачання теплової енергії №1336 від 03.06.05р. укладений між позивачем та відповідачем з протоколом розбіжностей, в тому числі розбіжності були і по п.7.2 даного договору, де Споживач (відповідач по справі) пропонував виключити з договору даний пункт, втім було узгоджено залишити його в редакції Постачальника (позивача по справі) (арк. справи 21).
Протокол розбіжностей підписаний обома сторонами, та підписи скріплені печатками підприємств.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином судова колегія вважає, що нарахування відповідачу пені в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки відповідно до п.7.2 договору на постачання теплової енергії №1336 від 03.06.05р. є правомірним.
З огляду на те, що відповідачем не було надано доказів оплати заборгованості за отриману теплову енергію, судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 18 676грн. 13коп. за період з 04.12.09р. по 06.05.10р.
Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином враховуючи те, що відповідачем не було надано як господарському, так і апеляційному суду доказів оплати заборгованості за отриману теплову енергію, судом першої інстанції правомірно в повному обсязі задоволені позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 195грн. 53коп.
Скаржник посилається також на те, що при задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 568грн. 73коп., судом першої інстанції не було враховано те, що на момент подачі позову за період з квітня по липень 2010 року в Україні мала місце дефляція, у зв'язку з чим вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних в розмірі 310грн. 07коп.
Судова колегія перевіривши розрахунок інфляційних доданий позивачем до позову, та розрахунок інфляційних наведений відповідачем в апеляційній скарзі погоджується з доводом скаржника, що інфляційні в сумі 568грн. 73коп. нараховані позивачем без врахування дефляції, у зв'язку з чим вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних в розмірі 310грн. 07коп.
Враховуючи вищевикладене судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга ВАТ «Концерн «Стирол»підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду від 10.08.10р. по справі №35/110 підлягає зміні в частині стягнення з відповідача суми інфляційних.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позову та за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Концерн «Стирол» м. Горлівка Донецька область задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 10.08.10р. по справі №35/110 змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційних.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Концерн «Стирол» (84610, м. Горлівка, Донецька область, вул. Горлівської дивізії, 10, р/р 26004002167110 в Горлівській філії АТ «Брокбізнесбанк», МФО 394578, ЄДР 05761614) на користь Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа»(84601, м. Горлівка, Донецька область, вул. Ак. Павлова, 13, п/р 26005414020000 в ПАТ «ПроФінБанк»м. Донецьк, МФО 334594, ЄДР 03337007) інфляційні в сумі 310грн. 07коп., витрати по сплаті державного мита за подачу позову сумі 425грн. 63коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234грн. 57коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа»(84601, м. Горлівка, Донецька область, вул. Ак. Павлова, 13, п/р 26005414020000 в ПАТ «ПроФінБанк»м. Донецьк, МФО 334594, ЄДР 03337007) на користь Відкритого акціонерного товариства «Концерн «Стирол»(84610, м. Горлівка, Донецька область, вул. Горлівської дивізії, 10, р/р 26004002167110 в Горлівській філії АТ «Брокбізнесбанк», МФО 394578, ЄДР 05761614) витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги в сумі 1грн. 29коп.
Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Головуючий Т.Д. Геза
Судді: І.В. Приходько
Л.Ф. Чернота
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5 господарському суду