донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
01.11.2010 р. справа №34/152
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Гези Т.Д.
суддівДіброви Г.І. , Приходько І.В.
при секретарі:Казімір Л.Р.
за участю представників сторін:
від позивача:Удачіна О.А. - по довір. №06/3952 від 16.04.10р.,
від відповідача:ОСОБА_6 - особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_6 м. Горлівка Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від27.07.2010 року
по справі№34/152
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" м. Горлівка Донецької області
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_6 м. Горлівка Донецької області
предмет спорустягнення заборгованості за договором №1952 від 02.06.05р. на поставку теплової енергії в сумі 19грн. 83коп., пені в сумі 2 329грн. 83коп., 3% річних в сумі 36грн. 96коп., інфляційних в сумі 86грн. 21коп. (з урахуванням заяви №06/8486 від 23.07.10р.)
Закрите акціонерне товариство «Горлівськтепломережа»м. Горлівка Донецької області (далі по тексту -ЗАТ «Горлівськтепломережа») звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 м. Горлівка Донецької області (далі по тексту -Підприємець ОСОБА_6) про стягнення основного боргу в сумі 2 329грн. 83коп., пені в сумі 2329грн. 83коп., 3% річних в сумі 36грн. 96коп., інфляційні нарахування в сумі 86грн. 21коп.
Заявою від 27.07.10р. (вхід. №02-41/32083) позивач зазначив, що борг відповідачем частково було сплачено в сумі 2 310грн., що підтверджується копіями реєстрів платіжних документів, у зв'язку із чим позивач просив суд припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 310грн. та стягнути з підприємця ОСОБА_6 борг в сумі 19грн. 83коп., пеню в сумі 2 329грн. 83коп., 3% річних в сумі 36грн. 96коп., інфляційні в сумі 86грн. 21коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.07.10р. по справі №34/152 позовні вимоги задоволені частково.
Припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу у сумі 2 310грн., у зв'язку із відсутністю предмету спору відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Стягнуто з підприємця ОСОБА_6 на користь ЗАТ «Горлівськтепломережа»борг в сумі 19грн. 83коп., пеню в сумі 1 164грн. 92коп., 3% річних в сумі 36грн. 96коп., інфляційні в сумі 86грн. 21коп.
Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №1952 від 02.06.05р. на поставку теплової енергії в сумі 19грн. 83коп. суд першої інстанції виходив з того, що позивач свої зобов'язання за договором заборгованості за договором №1952 від 02.06.05р. на поставку теплової енергії виконав належним чином, здійснивши поставку теплової енергії, що підтверджується доказами матеріалів справи. Відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманої продукції виконав частково, у зв'язку з чим неоплаченою залишилась отримана теплова енергія в сумі 2329грн. 83коп., що підтверджується доказами матеріалів справи.
Протягом розгляду справи відповідачем борг за послуги теплопостачання по договору №1952 було частково оплачено в сумі 2 310грн., у зв'язку із чим суд першої інстанції припинив провадження по справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 2 310грн. відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Оскільки будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості в сумі 19грн. 83коп. відповідачем надано не було, судом першої інстанції вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання у сумі 19грн. 83коп. задоволені
Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 86грн. 21коп. та 3% річних в сумі 36грн. 96коп. нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України визнані судом першої інстанції обґрунтованими, тому задоволені у повному обсязі.
Суд першої інстанції користуючись правом передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір пені до 50%, та стягнув з відповідача пеню в сумі 1 164грн. 92коп.
Підприємець ОСОБА_6 звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 27.07.10р. по справі №34/152 скасувати.
Заявник в апеляційній скарзі вказує на те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку відносно пролонгації договору №1952 від 02.06.05р. на поставку теплової енергії, та судом не досліджена правильність нарахування пені, інфляційних та 3% річних.
01.11.10р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшла заява підприємця ОСОБА_6, в якій відповідач просить суд зупинити апеляційне провадження по справі №34/152, до вирішення по суті спору в Центрально-Міському районному суді м. Горлівки між тими ж сторонами, що і в даній справі.
Судова колегія відмовляє у задоволенні даного клопотання, оскільки воно є необґрунтованим, та відповідачем не надано суду доказів того, що Центрально-Міським районним судом м. Горлівки порушено провадження за позовом підприємця ОСОБА_6 до ЗАТ «Горлівськтепломережа».
ЗАТ «Горлівськтепломережа»у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду від 27.07.10р. по справі №34/152 без змін, та відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги.
Позивач у відзиві на позов вказує на те, що відповідач протягом попередніх опалювальних періодів своєчасно оплачував вартість отриманої теплової енергії за договором №1952 від 02.06.05р., тим самим визнаючи той факт, що ЗАТ «Горлівськтепломережа»належним чином виконує свої зобов'язання по поставці теплової енергії для теплопостачання. Претензій щодо неякісного опалення у приміщенні відповідача за спірний період з листопада 2009р. по квітень 2010р. до позивача від ОСОБА_6 не надходило.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 грудня 2003 року між відповідачем (Споживач) та позивачем (Постачальник) укладено договір №1952, за умовами якого Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію для теплопостачання нежитлового приміщення за адресою: вул. Кірова, 18, загальною площею 56,6кв.м., а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки, передбачені даним договором.
Відповідно до п. 3.2.1 договору встановлено, що Споживач зобов'язаний оплачувати отриману теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов укладеного договору.
Пунктом 5.1 договору встановлена, що сума оплати в місяць опалювального періоду складає 262,85грн.
Розрахунковим періодом відповідно до п. 5.5. договору є календарний місяць. Оплату за теплову енергію Споживач здійснює до початку розрахункового місяця відповідно платіжної вимоги-доручення, виставленої Постачальником (п. 5.6. Договору).
Пунктом 9.1 строк дії даного договору встановлено з 01.10.03р. по 30.09.06р.
Після закінчення строку дії договору, договір автоматично продовжується на кожний наступний такий же період (п. 9.3 договору).
Договір підписано обома сторонами. Сторонами доказів відмови від договору №1952 від 02.06.05р. на поставку теплової енергії, як суду першої так і апеляційній інстанції надано не було, у зв'язку з чим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний договір є продовженим, а заперечення скаржника з цього приводу є безпідставними.
Факт включення центрального опалення в будівлю споживача по вул. Кірова, 18 підтверджується актом включення опалення від 02.11.09р. та актом відключення опалення від 15.04.10р.
За надані послуги централізованого опалення позивачем були виставлені до оплати відповідні платіжні вимоги-доручення, зокрема, платіжна вимога-доручення №1952 від 24.11.09р. на суму 1307,30грн., №1952 від 26.11.09р. на суму 1359,76грн., №1952 від 24.12.09р. на суму 1359,76грн., №1952 від 01.02.10р. на суму 1359,76грн., №1952 від 03.03.10р. на суму 1359,76грн., №1952 від 21.04.10р. на суму 679,88грн.
Зазначені платіжні вимоги-доручення були надіслані на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами рекомендованої кореспонденції ЗАТ «Горлівськтепломережа».
За розрахунком позивача виставлені платіжні доручення відповідачем були оплачені частково, у зв'язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію склала 2 329грн. 83коп.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем борг частково було оплачено в сумі 2 310грн., що підтверджується наданими позивачем реєстрами платіжних документів, у зв'язку із чим суд першої інстанції, за заявою позивача №06/8486 від 23.07.10р., правомірно припинив провадження по справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 2 310грн. відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та у встановлений строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Втім, відповідачем доказів оплати боргу в сумі 19грн. 83коп. відповідачем надано не було, таким чином судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати отриманої теплової енергії за договором №1952 від 02.06.05р. в сумі 19грн. 83коп., яка правомірно стягнута судом першої інстанції з відповідача на користь позивача.
Позивач у позові також просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 3% річних в сумі 36грн. 96коп. за період з 11.12.09р. по 21.06.10р. та інфляційні в сумі 86грн. 21коп. за період з січня 2010р. по травень 2010р. нарахованих відповідно до п.7.3 договору №1952 від 02.06.05р. на поставку теплової енергії та п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Пунктом 7.3 договору №1952 від 02.06.05р. на поставку теплової енергії сторони передбачили, що у зв'язку із простроченням оплати теплової енергії споживач на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 86грн. 21коп., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 36грн. 96коп. правомірно задоволені судом першої інстанції.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач у позові просив суд стягнути з відповідача пеню за період з 11.12.09р. по 21.06.10р. в сумі 2 329грн. 83коп. нарахованої відповідно до п.7.2 договору №1952 від 02.06.05р., яким передбачено, що за несвоєчасну оплату теплової енергії Споживачу нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.
Суд першої інстанції скориставшись правом передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір пені до 50%, та стягнув з відповідача пеню в сумі 1 164грн. 92коп.
Заявник апеляційної скарги у судовому засіданні 01.11.10р. заявив усне клопотання про зменшення розміру пені (зафіксовано записом судового процесу технічними засобами).
Згідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи те, що відповідач в процесі розгляду справи сплатив більшу частину боргу в сумі 2310грн., у зв'язку з чим неоплаченим залишився борг у сумі 19грн. 83коп., та враховуючи те, що належні до сплати штрафні санкції в сумі 1 164грн. 92коп. надмірно великі порівняно з неоплаченим боргом у сумі 19грн. 83коп., судова колегія вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені, обмеживши його подвійною обліковою ставкою Національного банку України, згідно приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання».
Таким чином судова колегія апеляційної інстанції взявши до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, скориставшись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, дійшла до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у сумі 250грн. за період 11.12.09р. по 21.06.10р.
Апеляційна скарга підприємця ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду від 27.07.10р. по справі №34/152 підлягає зміні у частині задоволення вимог щодо стягнення з відповідача суми пені.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 м. Горлівка Донецької області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 27.07.10р. по справі №34/152 змінити в частині стягнення з відповідача пені.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
«Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» м. Горлівка Донецької області до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 м. Горлівка Донецької області задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, Ід. номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа»(84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13, п/р №26005414020000 в ПАТ «ПроФінБанк»м. Донецьк, МФО 334594, код ЄДРПОУ 03337007) борг в сумі 19грн. 83коп., пеню в сумі 250грн. 00коп., 3% річних в сумі 36грн. 96коп., інфляційні нарахування в сумі 86грн. 21коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 27грн. 89коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 64грн. 53коп.».
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 27.07.10р. по справі №34/152 залишити без змін.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа»(84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13, п/р №26005414020000 в ПАТ «ПроФінБанк»м. Донецьк, МФО 334594, код ЄДРПОУ 03337007) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, Ід. номер НОМЕР_1) витрати по державному миту за подання апеляційної скарги в сумі 15грн. 32коп.
Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Закритому акціонерному товариству «Горлівськтепломережа»повернути господарському суду Донецької області наказ від 09.08.10р. по справі №34/152 без виконання.
Головуючий Т.Д. Геза
Судді: Г.І. Діброва
І.В. Приходько
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5 господарському суду