донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.11.2010 р. справа №16/188пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Колядко Т.М.
суддівЛомовцевої Н.В. , Скакуна О.А.
за участю представників сторін:
від позивача:не з"явився
від відповідача-1:
від відповідача-2:Спіцина Т.М. за довір. № б/н від 02.11.2010р.
Сорокіна В.В. за довір. № 9 від 26.01.2010р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргупідприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" м. Краматорськ Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від20.09.2010 року
по справі№ 16/188пн (Манжур В.В.)
за позовомпідприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" м. Краматорськ Донецької області
до1. Донбаського Міжрегіонального Центру професійної реабілітації інвалідів м. Краматорськ Донецької області
2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк
протлумачення змісту правочину
Господарський суд Донецької області (суддя Манжур В.В.) рішенням від 20.09.2010р. відмовив у задоволенні позовних вимог підприємства «ВЛАДІСЛАВА»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»м. Краматорськ Донецької області до відповідачів: Донбаського Міжрегіонального Центру професійної реабілітації інвалідів м. Краматорськ Донецької області та Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецької області м. Донецьк про тлумачення договірних умов, викладених в п. 5.8. договору оренди № 753/2001 від 26.03.2001р.
Судове рішення обґрунтовано недоведеністю позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 20.09.2010р. у справі № 16/188пн скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, заявник посилається на те, що зміст позовних вимог не був спрямований на будь-яку зміну умов договору оренди, а лише на з'ясування, чи правильно сторони розуміють зміст пункту 5.8. вищевказаного договору.
Позивач свого представника у судове засідання 02.11.2010р. не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення поштового відправлення 18.10.2010р. Доказів поважності причин неявки позивачем суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представники відповідачів вважають рішення господарського суду Донецької області від 20.09.2010р. у справі № 16/188пн законним та обґрунтованим, тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухавши заперечення представників відповідачів, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
Підприємство «ВЛАДІСЛАВА»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»м. Краматорськ Донецької області (далі - підприємство "ВЛАДІСЛАВА") звернулось до суду з позовом до відповідачів: Донбаського Міжрегіонального Центру професійної реабілітації інвалідів м. Краматорськ Донецької області (далі - Центр) та Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецької області м. Донецьк (далі - РВ ФДМУ по Донецькій області), посилаючись на невірне тлумачення Балансоутримувачем змісту правочину, а саме пункту 5.8. договору оренди № 753/2001 від 26.03.2001р.
Заявою № 88 від 06.09.2010р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд надати тлумачення договірних умов, викладених у пункті 5.8. договору оренди, зокрема, що не відносяться до категорії витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна: не понесені Балансоутримувачем фактично витрати на утримання об'єкта оренди; нарахування Балансоутримувача з відшкодування зносу об'єкту оренди та його приміщень; нарахування витрат на заробітну плату працівників Балансоутримувача та зборів до фондів; нарахування Балансоутримувача відшкодування податку на землю за місцем розташування об'єкта оренди та навколишньої території; нарахування накладних витрат Балансоутримувача, не пов'язані з безпосереднім утриманням орендованого майна (а.с. 62-63).
З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2001р. між РВ ФДМУ по Донецькій області (Орендодавець) та підприємством "ВЛАДІСЛАВА" (Орендар) був укладений договір оренди № 753/2001 (далі -договір оренди), згідно п.1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно -нежитлове приміщення, що знаходиться в одноповерховому будинку, площею 953,6 кв.м, розташованому за адресою: 84313, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32 та знаходиться на балансі Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів м. Краматорська. В подальшому балансоутримувачем став Центр (додаткова угода № 1 від 14.04.2010р.).
Строк оренди становить 5 років та діє з 26.03.2001р. до 26.03.2006р. включно (п. 10.1. договору оренди).
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.09.2007р. по справі № 39/27пд строк дії договору оренди продовжений на той самий термін строком до 26.03.2011р. і на тих самих умовах.
В пункті 5.8. договору оренди передбачений обов'язок Орендаря укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю (з дотриманням вимог типового договору, затвердженого наказом ФДМУ від 23.08.2000р. № 1774).
Відповідно до ч. 2 ст. 213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
Правила тлумачення змісту правочину визначені в ч. ч. 3, 4 ст. 213 Цивільного кодексу України, зокрема, при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими ч. 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, підставою для застосування такого правового інституту як тлумачення змісту угоди має бути наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тобто потребує встановлення справжньої волі, вираженої при вчиненні правочину, та відповідності волі та волевиявлення.
Таким чином, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 Цивільного кодексу України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Як свідчать позовні вимоги, позивач фактично заявив вимогу про тлумачення (визначення), які витрати Балансоутримувачем на його думку не підлягають відшкодуванню та навів перелік таких витрат.
Оскільки п. 5.8. договору оренди лише передбачає обов"язок Орендаря укласти з Балансоутримувачем договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна, а які витрати Балансоутримувача мають відшкодовуватись Орендарем є змістом не договору оренди, а відповідного договору з Балансоутримувачем, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Виходячи із вищевикладеного, господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог, тому підстави для скасування оскарженого рішення і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу підприємства «ВЛАДІСЛАВА»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» м. Краматорськ Донецької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 20.09.2010р. у справі № 16/188пд залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Т.М. Колядко
Судді: Н.В. Ломовцева
О.А. Скакун
Надруковано: 6 прим.
1. позивачу
2. відповідачам
3. у справу
4. ДАГС
5. г/с Дон. обл.