донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.11.2010 р. справа №17/171
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Дучал Н.М.
Суддів: Запорощенка М.Д., Новікової Р.Г.
При секретарі Дрьомовій Г.В.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача -не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Луганській області м. Луганськ
на рішення господарського суду Луганської області
від 21.09.2010р. ( підписане 23.09.2010 року)
у справі № 17/171 ( суддя Фонова О.С.)
за позовом - Державної екологічної інспекції в Луганській області м.Луганськ
до відповідача -Державного підприємства "Луганськвугілля" м. Луганськ
про стягнення 801грн.58коп.
Державна екологічна інспекція в Луганській області м. Луганськ звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства "Луганськвугілля" м. Луганськ ( далі по тексту -ДП "Луганськвугілля") про стягнення 801грн.58коп. збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Рішенням господарського суду Луганської області від 21.09.2010р. у справі № 17/171 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено належними доказами факт спричинення збитків державі у заявленому розмірі, оскільки акт перевірки ґрунтується на відомостях, отриманих з порушенням вимог чинного природоохоронного законодавства.
Не погодившись з рішенням суду, Державна екологічна інспекція в Луганській області м. Луганськ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 21.09.2010р. по справі № 17/171 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Інспекції задовольнити.
Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. В обґрунтування заявленого посилається на Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водний кодекс України.
Сторони не скористалися наявним у них процесуальним правом участі представників у судовому засіданні апеляційної інстанції, про час та місце проведення якого були повідомлені належним чином у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України; клопотань по справі не надходило.
Оскільки судом апеляційної інстанції не визнавалася явка сторін обов'язковою, відсутність позивача, відповідача не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, судова колегія, у відповідності до ст.ст.75,99 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про можливість розгляду скарги за наявними в справі документами.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалася технічна фіксація судового процесу.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.
Державною екологічною інспекцією в Луганській області проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством "Луганськвугілля". За результатами перевірки складено Акт № 174 від 26 жовтня - 13 листопада 2009 року, в якому зафіксовано, що до складу ДП "Луганськвугілля" входять структурні підрозділи, в тому числі ВП "Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС". Структурні підрозділи мають спеціальні дозволи ( ліцензії) на користування надрами. ВП "Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС" має ліцензію на користування надрами № 3108 від 11.08.2003 року. Вид користування видобуток корисних копалин. Корисна копалина -вугілля кам'яне, супутнє -метан.
Перевіркою встановлений та в акті перевірки зафіксовано, що водоймищем - приймачем стічних вод ВП "Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС" є річка Біла, що є притокою р.Лугань. Скид здійснюється по 2-ом випускам: 1-ий випуск шахтні води, 2-ий господарсько-побутові. Дозвіл на спеціальне водокористування №Укр.770Луг, виданий 23.10.2006р. термін дії до 31.12.2009 року.
Як вбачається з акту перевірки, 10.04.2008 року підприємству Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області припинено право спеціального водокористування за невиконання умов, встановлених у Дозволі. Підприємством виконані умови, листом №3171 від 13.05.2009 року поновлено право спеціального водокористування з 10.04.2009 року. Таким чином в період з 10.04.2008 року по 10.04.2009 року підприємство здійснювало спеціальне водокористування самовільно, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Зазначено про наявність очисних споруд. На підприємстві ведеться журнал обліку скинутих вод, журнал відбору проб. Контроль за якістю зворотних вод, що скидаються, здійснюється відомчою лабораторією підприємства ОП "Управління по охороні природи" ДП "Луганськвугілля". По план графіку один раз на квартал проводиться контроль якості по скидам шахтних та господарсько-побутових стічних вод. Довідки про якість стічних вод за період з 19.09.2008 року по 09.04.2009 року надані підприємству та додаються до акту ( а.с.14,16). Згідно результатів аналізів в 2009 році стоки після очистки скидаються без перевищення дозволеного скиду забруднюючих речовин з зворотними водами.
Даний акт №174 від 26.10-13.11.2009 року зі сторони представників ДП "Луганськвугілля" підписаний без заперечень.
До матеріалів справи наданий Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі ВП "Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС" ДП "Луганськвугілля" внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, з тексту якого вбачається, що на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року за №37, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №162/698 від 1 червня 1995 року, позивачем визначений розмір збитків нанесених державі за період з 19.09.2008 року по 09.04.2009 року, що складають 801грн.58коп. ( а.с.18-20).
На адресу відповідача 23.04.2010 року надіслана претензія №02-1179 з вимогою у добровільному порядку сплатити збитки у розмірі 801грн.58коп. Відповідач відповіді на претензію не надав, збитки не сплатив.
З матеріалів справи вбачається, що підставою виникнення спору є правомірність стягнення з ДП "Луганськвугілля" збитків нанесених державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також розроблюваним відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством, тобто при вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, слід керуватися нормами природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, а з питань, не врегульованих цим законодавством, - відповідними правилами цивільного законодавства.
Державна екологічна інспекція є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується (п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 року №1520 (із змінами).
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України (п.1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року №1524 (із змінами).
Згідно приписів ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 20 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища" відносить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону природнього середовища до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Води (водні об'єкти) є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування ( ст. 6 Водного кодексу України).
Статтею 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; використовувати воду ( водні об'єкти) відповідно до шлей та умов їх надання; дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів ( ст. 48 Водного кодексу України).
Згідно зі ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Порядок визначення і розрахунок розмірів компенсації збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлений Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року за №37, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №162/698 від 1 червня 1995 року.
Відповідно до п. 4 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджених наказом Мінекобезпеки України N 37 від 18.05.95 р., з наступними змінами та зареєстрованого в Мін'юсті України 01.06.95 р., яка діяла на встановленого порушення, шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації юридичними та фізичними особами, в тому числі іноземними, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення і незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно з п. 4.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року за №37, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №162/698 від 1 червня 1995 року, факти скиду зворотних вод та забруднюючих речовин, а також погіршення якості води ( водного об'єкта) встановлюються інспекторами інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів України та громадськими інспекторами з охорони довкілля на основі спеціальних досліджень результатів відомчого, державного лабораторного контролю або візуально з оформленням актів, протоколів встановленої органами Мінекоресурсів форми.
Методикою визначено, що об'єми скидів забруднюючих речовин та їх концентрації визначаються на підставі даних обстеження об'єктів та аналізу журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій і т. п. з урахуванням вимог дозволів на спец водокористування та затверджених норм ГДС (ТУС). Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули ( п.п. 5.1.1. п.5).
Згідно п.п. 5.1.2. відбір проб зворотних вод чи забруднюючих речовин, а також води водного об'єкта для оцінки впливу забруднень здійснюється відповідно до діючих інструкцій та нормативних актів.
Підпунктом 5.1.3. пункту 5 передбачено, що з моменту встановлення факту скиду до повного його припинення проби відбираються не менше 3-х разів з метою одержання реальної характеристики зворотних вод протягом всього періоду скиду.
В підпункті 5.1.4. пункту 5 Методики наведена формула, за якою здійснюється обчислення середньої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах за період порушення водоохоронного законодавства, яка визначається з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води:
С1+С2+...+Сn
Сс = -------------,
де Сс - середня концентрація, приймається як розрахун-
кова при визначенні збитків, г/куб.м;
С1С2...Сn - концентрації забруднюючих речовин у відібраних
пробах за період порушення водоохоронного зако-
нодавства, г/м куб.
n - кількість відібраних проб.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на як вона посилається як на підставу своїх вимог заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, як мають значення для справи. Обставини справи, як відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарським судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується судова колегія, з акту перевірки вбачається, що висновки про якість стічних вод позивачем здійснено на підставі довідок, наданих підприємством.
Водночас, суду першої інстанції від позивача надані пояснення, з яких вбачається, що розрахунок розміру збитків обчислений на підставі даних, наданих відповідачем під час перевірки; відбір проб інспекцією не здійснювався ( а.с.38).
З такого, позивачем не дотримано порядку відбору та проведення хімічного аналізу стічних вод, встановленого Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року за №37, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №162/698 від 1 червня 1995 року.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України позивач мав довести: а) неправомірність поведінки відповідача, як господарюючого суб'єкта (неправомірною може вважатися будь-яка поведінка, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії); б) наявність шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди; г) вина заподіювача шкоди.
Посилаючись на ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст.111 Водного кодексу України, позивач не визначив конкретного порушення, за яке у відповідача має настати відповідальність.
Обов'язковою умовою для застосування відповідальності по ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст.111 Водного кодексу України, є доведенння факту заподіяння господарюючим суб'єктом шкоди (збитків) природному навколишньому середовищу та/або водним об'єктам.
В акті перевірки № 174 від 26.10.-13.11.2009 р. зазначено, що згідно результатів аналізів в 2009 році стоки після очистки скидаються без перевищення дозволеного скиду забруднюючих речовин з зворотними водами, що виключає нанесення збитків ( шкоди) відповідачем.
Позивачем не доведено наявність повного складу правопорушення, що є обов'язковою умовою для стягнення ( відшкодування) майнової шкоди. За відсутності хоча б одного з елементів -цивільна відповідальність не настає.
Враховуючи зазначене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані. Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Луганської області від 21.09.2010 р. ( підписане 23.09.2010 р.) по справі №17/171 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Результати апеляційного провадження у справі № 17/171 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Луганській області м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 21.09.2010 року ( підписане 23.09.2010 р.) у справі № 17/171 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 21.09.2010 року ( підписане 23.09.2010 р.) у справі № 17/171 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М.Дучал
Судді: М.Д.Запорощенко
Р.Г.Новікова
Надруковано 5пр.: 1-позивачу, 1-відповідачу,1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО